Рішення

від 18.06.2019 по справі 918/288/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р.                               м. Рівне                              Справа № 918/288/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Світанок"

до відповідача Приватного малого підприємства "МЛС"

про стягнення заборгованості в розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

від позивача: Харчук В.І.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Світанок" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Приватного малого підприємства "МЛС" про стягнення заборгованості в розмірі 6 000 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 01.08.2018 між позивачем та відповідачем укладено Договір виконання робіт з пошиву №1. Так, ТДВ "Світанок" зобов'язується на основі завдання ПМП "МЛС" виконати роботи по пошиву виробів за зразком, а ПМП "МЛС" зобов'язується прийняти результат виконаних робіт та оплатити їх. 12.11.2018 та 15.11.2018 позивач виконав взяті на себе зобов'язання на загальну суму 6 000 грн. 00 коп. Відповідач, всупереч вимогам договору, не оплатив надані послуги та не розрахувався з позивачем.

Ухвалою суду від 24.04.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін для усунення недоліків.

10.05.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник позивача подав заяву про долучення до матеріалів справи документу про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 10.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, слухання призначено на 04.06.2019.

04.06.2019 розгляд справи було відкладено на 13.06.2019.

У судовому засіданні 13.06.2019 представник відповідача заявив усне клопотання про надання можливості ознайомитися із матеріалами справи та подати відповідні письмові пояснення, в зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

13.06.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2019.

У судовому засіданні 18.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом в розписці про оголошення перерви у судовому засіданні наявним в матеріалах справи.

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

01 серпня 2018 року між Приватним малим підприємством "МЛС" (надалі – Замовник, відповідач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Світанок" (надалі – Підрядник, позивач) було укладено Договір про виконання роботи з пошиву №1 (надалі – Договір; арк.с. 9-11), згідно з п. 1.1. якого підрядник зобов'язується на основі завдання замовника виконати роботи по пошиву виробів за зразком (далі по тексту – роботи), а замовник зобов'язується прийняти результат виконаних робіт та оплатити їх. Результатом робіт підрядника за цим договором є пошитий за зразком виріб в кількості і в строки, визначені додатками.

Відповідно до п. 1.2. договору роботи виконуються підрядником повністю з матеріалу, наданого замовником. Всі матеріали передаються за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна замовлених робіт, яка вважається ціною договору, визначається додатками. Замовник вносить (перераховує) оплату згідно акту виконаних робіт (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. договору розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в безготівковій формі.

Відповідно до п. 5.1. договору приймання-передача закінчених робіт оформлюється актом виконаних робіт. Підписання акта виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Цей договір є укладеним з моменту його підписання і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.9.1. Договору).

Додатком №1 до договору виконання роботи з пошиву №1 від 01.08.2018 сторони погодили замовлення на пошиття виробів (арк.с. 12-13).

Договір та додаток до договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток.

На виконання умов договору позивач виконав роботи з пошиву на загальну суму 6 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними між сторонами Актами наданих послуг №3 від 12.11.2018 на суму 1 632 грн. 00 коп. та №4 від 15.11.2018 на суму 4 368 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень (арк.с. 14-15).

У строки визначені договором відповідач вартість виконаних робіт не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 000 грн. 00 коп.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, - замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 1 ст. 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За умовами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 000 грн. 00 коп. заборгованості, підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Одночасно із поданням даного позову позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за яким останні складають 1 921 грн. 00 коп. оплаченого судового збору та 3 960 грн. 00 коп. – витрат на надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат Харчук В.І., що підтверджено Договором про надання правової допомоги №01/19 від 19.02.2019 (арк.с. 16), Договором про надання правової допомоги №2 від 18.04.2019 (арк.с. 17), Ордером серія РН-739 № 121 від 18.04.2019 на надання правової допомоги (арк.с. 23), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 02.11.2018 №1503.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги №01/19 від 19.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Брікстон" (Виконавець) бере на себе зобов'язання по наданню правової допомоги Товариству з додатковою відповідальністю "Світанок" (Замовник), а замовник зобов'язаний оплатити цю допомогу згідно умов договору (п. 1.1. Договору). Правова допомога передбачає юридичну підтримку та супровід замовника у процесі примусового стягнення боргу з Приватного малого підприємства "МЛС" за договором №1 від 01.08.2018 у сумі 6 000 грн. 00 коп. (п.1.2. Договору). Розмір винагороди виконавця становить 16% від суми договору та складає 960 грн. 00 коп. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до Договору про надання правової допомоги №2 від 18.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Брікстон" (Виконавець) бере на себе зобов'язання по наданню правової допомоги Товариству з додатковою відповідальністю "Світанок" (Замовник), а замовник зобов'язаний оплатити цю допомогу згідно умов договору (п. 1.1. Договору). Правова допомога передбачає юридичну підтримку та супровід замовника у процесі примусового стягнення боргу з Приватного малого підприємства "МЛС" за договором №1 від 01.08.2018 у сумі 6 000 грн. 00 коп. (п.1.2. Договору). Розмір винагороди виконавця складає 3 000 грн. 00 коп. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до платіжних доручень №139 від 20.02.2019 та №167 від 18.04.2019 було сплачено адвокату 3 960 грн. 00 коп. (арк.с. 20-21).

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із ціною позову, складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), оскільки матеріали справи не містять інших документів крім позовної заяви, які б надходили від позивача. У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа є малозначимою та не є складною, не має публічного інтересу, сума основного боргу становить 6 000 грн. 00 коп.

Відтак, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений до 1 000 грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги №01/19 від 19.02.2019 (арк.с. 16), Договір про надання правової допомоги №2 від 18.04.2019 (арк.с. 17), Ордер серія РН-739 № 121 від 18.04.2019 на надання правової допомоги (арк.с. 23), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 02.11.2018 №1503, платіжні доручення №139 від 20.02.2019 та №167 від 18.04.2019 на суму 3 960 грн. 00 коп. - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката в цьому випадку є сума 1 000 грн. 00 коп., інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу не є співмірними із ціною позову, та не відповідають категорії та складності справи. Заявлена позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921 грн. 00 коп. та витрати позивача на правову допомогу у сумі 1 000 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "МЛС" (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 13991251) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Світанок" (35311, Рівненський район, смт. Клевань, вул. Козацька, 9, код ЄДРПОУ 02971618) - 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором виконання робіт з пошиву №1 від 01.08.2018 року, 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2019 року.

Суддя                                         А.М. Горплюк