Ухвала

від 20.06.2019 по справі 204/4235/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4235/19

Провадження № 1-кс/204/1351/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12019040680001203 від 12.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2019 року до суду надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12019040680001203 від 12.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що до Чечелівського ВП надійшло повідомлення про те, що 12.06.2019 року до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що у березні 2019 року, невстановлена особа, знаходячись на території Чечелівського району м. Дніпро, шахрайським шляхом заволоділа майном, яке належало гр. ОСОБА_5 . Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.06.2019 р. за № 12019040680001203 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Під час проведення досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_4 , який вказав, що він декілька років тому познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_6 . З вказаним чоловіком підтримував дружні стосунки, інколи свідок приходив до ОСОБА_6 додому. Зі слів ОСОБА_7 свідку відомо, що ОСОБА_8 проживав один, оскільки його батьки, а саме вітчим на ім`я ОСОБА_9 та матір на ім`я ОСОБА_10 , померли. Також, ОСОБА_8 вказував що планує перереєструвати право власності на квартиру у якій він проживав на себе, оскільки квартира була оформлена на його батьків, однак не міг цього зробити через відсутність достатньої кількості грошових коштів. Також свідок вказав, що декілька місяців не бачив ОСОБА_7 , також його ніхто не бачив із кола спільних знайомих. Тоді свідок вирішив сходити додому до ОСОБА_7 . Прийшовши до квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_8 , свідок почав стукати у двері. Довгий час ніхто не відчиняв двері. Потім з верхнього поверху почав спускатись чоловік, якого свідок раніше бачив та який проживав поверхом вище, та повідомив, що ОСОБА_6 помер у березні 2019 року, та те, що у вказаній квартирі вже з`явились нові власники. Свідку здалась підозрілою вказана ситуація, оскільки ОСОБА_8 не збирався нікому продавати квартиру, а також в нього не було ніяких родичів, які б могли заселитись до квартири після його смерті. Після чого, свідку також стало відомо, що вказану квартиру було перереєстровано на невідому особу, нібито на підставі договору купівлі продажу, укладеному у квітні 2019 року. Проте, такий договір жодним чином не міг бути укладений у вказаний час, оскільки усі власники та спадкоємці квартири АДРЕСА_2 померли. Також, під час проведення досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_11 , який вказав, що у приміщенні квартири АДРЕСА_2 проживали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та її син від першого шлюбу ОСОБА_8 . Свідок вказав, що подружжя ОСОБА_14 були достатньо дивними, вели скритне від сторонніх осіб життя, ніколи не відчиняли двері до своєї квартири, нікому не давали номери своїх телефонів. 03.10.2018 свідок почав відчувати різкий трупний запах, який йшов з квартири ОСОБА_14 , після чого він викликав поліцію. Коли свідок разом із працівниками поліції зайшов до приміщення квартири ОСОБА_14 , то виявив, що ОСОБА_13 померла, зі слів працівників поліції померла вона близько місяця назад. Також, 04.10.2018 ОСОБА_12 зник, з того часу його не було видно, і до тепер не відомо що з ним трапилось. 04.03.2019 свідок знову почав відчувати різкий трупний запах, який йшов з квартири ОСОБА_14 , після чого він викликав поліцію. Коли свідок разом із працівниками поліції зайшов до приміщення квартири ОСОБА_14 , то виявив, що на підлозі знаходиться труп чоловіка, який за зовнішніми ознаками дуже схожий на ОСОБА_7 , який є сином ОСОБА_15 . Також свідок зазначив, що напередодні смерті ОСОБА_13 дуже хворіла та тривалий час взагалі не виходила з приміщення квартири, оскільки не могла ходити. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 18.06.2019, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_16 . Встановлено, що ОСОБА_16 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу №299 від 24.04.2019, укладеного між ОСОБА_16 та ТОВ «Леоман» (ЄДРПОУ 42268871). В свою чергу, ТОВ «Леоман» (ЄДРПОУ 42268871) набуло право власності на вищевказану квартиру на підставі акту приймання-передачі до статутного капіталу від 09.09.2018, відповідно до якого ОСОБА_17 та ОСОБА_12 передали, а ТОВ «Леоман» (ЄДРПОУ 42268871) прийняло до статутного капіталу майновий внесок у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Враховуючи вищевикладені обставини, є достатні підстави вважати, що невстановлена особа, шляхом вчинення шахрайських дій та підробки документів, перереєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Так, 12.06.2019 слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову про визнання речових доказів у кримінальному провадженні, відповідно до якої квартиру АДРЕСА_2 визнано речовим доказом, як матеріальний об`єкт, який містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, на теперішній час встановлені достатні обставини, що свідчать про необхідність накладення арешту на майно, а саме квартири АДРЕСА_2 , з метою збереження речових доказів, шляхом накладення заборони користування, розпорядження вказаним майном, для запобігання можливості його пошкодження, перетворення, відчуження. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

Прокурор у судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій підтримав своє клопотання, просив його задовольнити та розглядати без його участі.

На підставі вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна.

Вивчивши поданеклопотання та додані матеріали, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

За приписами ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12019040680001203, 12.06.2019 року до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за задресою: АДРЕСА_3 , про те, що у березня 2019 року, невстановлена особа, знаходячись на території Чечелівського району у м. Дніпрі, шахрайським шляхом заволоділа чужим майном, яке належало ОСОБА_18 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду.

12 червня 2019 року Чечелівським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040680001203, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_19 від 12 червня 2019 року, приміщення квартири АДРЕСА_2 визнано в якості речового доказу по кримінальному провадженню № 12019040680001203.

Вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вищевказане майно є майном, здобутим кримінально протиправним шляхом, та з метою забезпечення збереження речових доказів, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 12019040680001203 від 12.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України задовольнити.

Накласти арешт та заборону будь-яким способом будь-яким особам проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відносно нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1