Рішення

від 30.05.2019 по справі 341/148/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/148/19

Номер провадження 2/341/272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д.

за участі секретаря судового засідання Томин Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку,-

в с т а н о в и в:

29 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, в якому просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму збитків у розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2019 року по день фактичного розрахунку.

В обгрунтування своїх вимог зазначала про те, що з 01.11.1993 року по 29.12.2018 року працювала в Бурштинському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету. 29.12.2018 року звільнена з роботи відповідно до наказу № 133-к від 29.12.2018 року згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв`язку із угодою сторін. Віповідач повинен був виплатити грошову компенсацію за 5 календарних днів невикористаної щорічної відпустки у день її звільнення. Однак, в день звільнення 29.12.2018 року відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні до виплати при звільненні та не здійснив виплату таких коштів. Просить на підставі ст. ст. 116 -117 КЗпП України позов задоволити.

У поданому запереченні на позовну заяву, відповідач позов не визнав, вважає, що такий заявлено безпідставно, а тому просить відмовити у позові. Зазначив, що грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку тривалістю п`ять календарних днів складає суму 705 грн. 92 коп. і не була виплачена у день звільнення з об`єктивних причин, зокрема, згідно наказу ДКСУ від 26.11.2018 року № 358 про затвердження регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2018 року та початку 2019 року, 29 грудня 2018 року закривається операційний день в АС (Єдина казна) та АС (Є казна ДБ), а тому виплата коштів неможлива. Згідно цього наказу робота СЕП НБУ починається з 3 січня 2019 року у звичному режимі. Але згідно ст. 48, ст. 51 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання здійснюються в межах асигнувань встановлених кошторисами. Фактичні видатки про грошове забезпечення здійснюються в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Кошторис на 2019 рік БТЕК КНТЕУ надійшов з Івано-Франківського департаменту освіти і науки та молодіжної політики, затверджений 16.01.2019 року. А розпорядження про використання бюджету надіслано 17.01.2019 року за № 63/01-14/05. В період з 21.01.2019 року з Головного управління ДКС було переведено на рахунок БТЕК КНТЕУ відповідні кошти, з яких 23.01.2019 року БТЕК КНТЕУ перерахував 705, 92 грн. ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, поданий позов підтримала з мотивів наведених у ньому, просить його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та Бурштинським торговельно-економічним коледжем Київського національного торговельно-економічного університету 01.11.1993 року укладено трудовий договір.

29.12.2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно до наказу № 133-к від 29.12.2018 року згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв`язку із угодою сторін (а.с.23).

Судом також встановлено, і не заперечується сторонами, що позивачу 25.01.2019 р. виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 01.11.2018 року по 29.12.2018 року (5 календарних днів).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А1 групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпПУкраїни вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП Україниу разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), пунктом 8 якого передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Визначеним положенням визначено, що в період тимчасової непрацездатності середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують події, а у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Середній заробіток за період з 01 січня 2018 року по дату розрахунку 25 січня 2019 року включно, що складає 17 робочих днів, слід виплатити виходячи з середньомісячної заробітної плати, обчисленої з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню.

Згідно довідки № 126 від 11.02.2019 р. нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за період листопад 2018 р. - грудень 2018 р. склала 8 000, 00 грн.( а.с. 22).

Даний період містив 44 робочих дні, відтак, середньоденна заробітна плата складає 8 000, 00 грн. / 44 = 181 грн. 82 коп. За 17 робочих днів заробітна плата складає 181, 82 грн. ?17=3 090 грн. 94 коп.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 1013/2013 у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці будь-яким строком не обмежено звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин, суд, визначаючи розмір остаточного розрахунку, керується тими доказами, які містяться в матеріалах справи та вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263, 264, 268 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки з остаточним розрахунком в сумі 3 090 грн. 94 коп.

Стягнути з Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету на користь держави судовий збір в сумі 704, 80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Бурштинський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, місцезнаходження: вул. О.Басараб, 1, м. Бурштин, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 38293011.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 року.

Суддя:Ю. Д. Максимчин