Ухвала

від 21.06.2019 по справі 525/749/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/749/19

Провадження №2/525/238/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року сел. Велика Багачка

Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Радивонівське до Селянського (фермерського) господарства Явір та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

До Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Радивонівське до Селянського (фермерського) господарства Явір та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Після надходження позовної заяви здійснено запит про місце реєстрації відповідача-фізичної особи ОСОБА_1 , інформація з Глобинської міської ради Полтавської області надійшла до суду 20.06.2019 року.

Суддя, вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Радивонівське до Селянського (фермерського) господарства Явір та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає передачі до іншого суду, оскільки територіально не підсудна Великобагачанському районному суду Полтавської області, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом .

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України повторно наголосив на тому, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі Занд проти Австрії (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...) .

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Питання про підсудність справ визначається ЦПК України (в редакції 2017 року), зокрема, главою 2 Цивільна юрисдикція . При цьому, згідно юридичної конструкції ЦПК України, параграф 3 має назву Територіальна юрисдикція (підсудність), а положення ст.30 ЦПК України, які містяться в цьому параграфі, визначають, зокрема, виключну підсудність справ.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ (із змінами) також надані роз`яснення щодо застосування підсудності цивільних справ.

Звертаючись до Великобагачанського районного суду Полтавської області з даним цивільним позовом, позивач ТОВ Радивонівське заявляє позовні вимоги про: 1) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.06.2016 року №73, укладеного між СФГ Явір та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 2,7200 га з кадастровим номером НОМЕР_1 зі строком дії 10 років, у відповідності до якого СФГ Явір набуло право оренди вищевказаної земельної ділянки; 2) скасування державної реєстрації іншого речового права (номер запису про інше речове право 15588573, дата державної реєстрації 20.07.2016 року), а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за юридичною особою (орендарем) СФГ Явір шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30641012 від 26.07.2016 року, прийняте державним реєстратором Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець В.І.

Також, у доводах позовної заяви в частині визначення підсудності даної цивільної справи, позивач посилається на положення ч.15 ст.28 ЦПК України і вважає, що в даному випадку можуть діяти правила виборної підсудності цивільної справи.

Проте, підстав для застосування правил ч.15 ст.28 ЦПК України, враховуючи предмет спору не вбачаються, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 своєї Постанови №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ (із змінами), виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України (в попередній редакції). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови, зокрема, про право користування нерухомим майном, про право, яке виникло із договору оренди, про визнання правочину з нерухомістю недійсним.

Земельна ділянка є об`єктом нерухомості у відповідності з нормами ст.181 ЦК України. Норми нині чинного цивільного процесуального законодавства (ст.30 ЦПК) містять положення, аналогічні змісту ст.114 ЦПК України (які діяли до 15.12.2017 року).

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року №2 перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред`явлення кількох позовних вимог, пов`язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом оспорюваного правочину (договору оренди земельної ділянки) є нерухоме майно - земельна ділянка площею 2,72 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Біляківської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Тобто, з урахуванням місця розташування спірної земельної ділянки як об`єкту нерухомого майна, а також змісту заявлених позовних вимог про визнання недійсним відповідного договору оренди вищевказаної земельної ділянки, об`єктивно вбачається, що в межах поданого позову спір між сторонами стосується нерухомого майна і процесуально врегульовується правилами виключної підсудності.

Отже, враховуючи зміст заявлених позовних вимог ТОВ Радивонівське , які стосуються нерухомого майна (конкретної земельної ділянки, яка розташована на території Біляківської сільської ради Семенівського району Полтавської області), з огляду на імперативні норми ч.1 ст.30 ЦПК України (які стосуються територіальної юрисдикції (підсудності) за місцезнаходженням нерухомого майна та роз`яснення, що викладені в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ (із змінами), враховуючи також і роз`яснення, що викладені в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року №2 вбачається, що вищевказаний цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Радивонівське до Селянського (фермерського) господарства Явір та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, територіально не підсудний Великобагачанському районному суду Полтавської області, а підсудний Семенівському районному суду Полтавської області за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Відповідно, з урахуванням вищевикладеного, посилання позивача у справі на положення ч.15 ст.28 ЦПК України є безпідставними, враховуючи ще й те, що положеннями ч.16 цієї статті чітко визначено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Також, з огляду на викладене, не має процесуального значення для визначення підсудності даної справи місце розташування відповідача у справі СФГ Явір в с. Рокита Великобагачанського району Полтавської області.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ч.3 цієї статті, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Як зазначається у ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ч.1 ст.30, п.1 ч.1 ст.31, ст.32 ЦПК України, роз`ясненнями, що викладені в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ (із змінами), роз`ясненнями, які викладені в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Радивонівське до Селянського (фермерського) господарства Явір та ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Глобинської міської ради Полтавської області Стрілець Валентина Іванівна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - передати на розгляд іншого суду - Семенівського районного суду Полтавської області (38200, сел. Семенівка, вулиця Шевченка, 41 а Полтавської області), як таку, що не підсудна згідно територіальної юрисдикції (підсудності) Великобагачанському районному суду Полтавської області.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.В. Хоролець