Постанова

від 18.06.2019 по справі 640/10482/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/10482/19

н/п 1-кд/640/5/19

УХВАЛА

18.06.2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісудових засіданьв приміщенніКиївського районногосуду м.Харкова клопотанняМіністерства юстиціїУкраїни проприведення вирокусуду РосійськоїФедерації увідповідність іззаконодавством Українивідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харкова,громадянина України,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,засудженого вирокомГрібановського районногосуду Воронезькоїобласті РФвід 31.07.2017 рокуза ст.30ч.3,п.«а» ст.158,ч.3ст.162 ККРФ до7років 4місяців позбавленняволі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму,-

встановив:

24.05.2019 року на адресу Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що 02.05.2019 року наказом Міністерства юстиції України № 1354/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 13.12.2018 року за № 06-162922/18.

ОСОБА_4 засуджено вироком Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року до покарання у вигляді 7 років 4 місяців позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30, пунктом «а» частини третьої статті 158 (замах на крадіжку, тобто замах на таємне викрадення чужого майна із заподіянням значної шкоди особі, з незаконним проникненням у житло), частиною третьою статті 162 (розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений із застосуванням насилля, групою осіб за попередньою змовою, із застосуванням предмета в якості зброї, з незаконним проникненням у житло) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_4 відбуває покарання в ФКУ "Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Тамбовській області"; кінець відбуття строку покарання 16.04.2024 р.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вироку Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року ОСОБА_4 повинен сплатити процесуальні витрати у розмірі 15400 рублів. Згідно з довідкою бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія №5 УФСВП Росії по Тамбовській області» на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 процесуальних витрат в розмірі 15400 рублів, з яких 10000 рублів погашені, залишок складає 5400 рублів.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, заявник просить суд: 1) визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнано винним вироком Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року; 2) визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_4 на підставі вказаного вироку; 3) вирішити питання щодо виконання вироку Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_4 процесуальних витрат.

Ухвалою судді від 27.05.2019 року вказане клопотання було прийнято до провадження.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явилась, у поданому клопотанні просить здійснити його розгляд за її відсутності, посилаючись на

приписи ч.1ст.610 Кримінального процесуального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував та вважав за можливе привести вирок суду Російської Федерації відносно ОСОБА_4 у відповідність із законодавством України.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього письмові докази, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.7 Кримінального кодексу України (далі -КК України), громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 ст.602 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом "b" частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 1983 року, до якої Україна була приєднана на підставіЗакону України "Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік" від 22 вересня 1995 року №337/95-ВР, визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст.606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до якої під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч.4 ст.610 КПК України.

При цьому суд, як це зазначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Частиною 1статі 606 КПК України визначено, що засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Під час розгляду вказаного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, та зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України, виданого на його ім`я Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 04.05.2011року.

Вироком Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року, ОСОБА_4 визнано винним в вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 30, п. «а» ч.3 ст. 158, ч.3 ст. 162 КК РФ, за які призначено покарання: по ч.3 ст. 30, п. «а» ч.3 ст. 158 КК РФ у вигляді позбавлення волі строком на 6 місяців; по ч.3 ст. 162 КК РФ у виді позбавлення волі строком на

7 років. На основі ч.3 ст. 69 КК РФ за сукупністю вказаних злочинів шляхом часткового складання покарань призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 7 років 4 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк покарання ОСОБА_4 відраховується з 31.07.2017 року, та зараховано у строк відбуття покарання час утримання під вартою з 15.12.2016 року по 30.07.2017 року. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 залишено без змін у вигляді тримання під вартою, та стягнено з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати у вигляді суми, сплаченої адвокату по призначенню за надання правової допомоги ОСОБА_4 в ході досудового розслідування в розмірі 15400 рублів.

Відповідно до копії розпорядження від 16.08.2017 року №6658, вирок Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 набрав законної сили 15 серпня 2017 року.

Засуджений ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про переведення його для подальшого відбування покарання в Україну, оскільки він є громадянином України.

Згідно довідок виданих начальником ФКУ ВК-5 УФСВП по Тамбовській області Росії, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 31.07.2017 року, кінець строку 16.04.2024 року, та зараховано строк під вартою з 15.12.2016 року по 30.07.2017 року. Станом на 24.10.2018 року засуджений відбув 1 рік 10 місяців 10 днів, не відбутий строк покарання - 05 років 05 місяців 20 днів (а.с.23). Засудженому ОСОБА_4 додаткове покарання згідно вироку не приначалось (а.с. 24). Акти амністії та помилування до засудженого ОСОБА_4 не застосовувались (а.с. 25).

Відповідно до довідки та характеристики на засудженого, ОСОБА_4 на обліку в медичній частині №3 не перебуває, має діагноз «майже здоровий», має 38 дисциплінарні стягнення, та має негативну характеристику. (а.с. 28-33).

Відповідно до наданої довідки залишок заборгованості за виконавчим листом складає 5400 рублів.

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи, згідно з положеннями ст.6 Конвенції про передачу засуджених осіб та ч.2 ст.610 КПК України.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції суд, відповідно до ч.3ст.610 КПК України, визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Частиною 3 статті 30 частини п. «а» ч.3 ст. 158 Кримінального кодексу Російської Федерації, передбачений злочин - замах на крадіжку, тобто замах на таємне викрадення чужого майна із заподіянням значної шкоди особі, з незаконним проникненням у житло.

Санкція п. «а» ч.3 ст. 158 Кримінального кодексу Російської Федерації передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від ста тисяч до п`ятсот тисяч рублів чи в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від одного року до трьох років, або виправні роботи на строк до п`яти років з обмеженням волі на строк до півтора року або без такого, або позбавлення волі на строк до шести років зі штрафом в розмірі до восьмидесяти тисяч рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до шести місяців або без такого та з обмеженням волі на строку до півтора року або без такого.

Згідно ч.ч.1-2ст.15КК України,замахом назлочин євчинення особоюз прямимумислом діяння(діїабо бездіяльності),безпосередньо спрямованогона вчиненнязлочину,передбаченого відповідноюстаттею Особливоїчастини цьогоКодексу,якщо прицьому злочинне булодоведено докінця зпричин,що незалежали відїї волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Статтею 185 ч.3 КК України передбачено кримінальну відповідальність за такі дії: крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Отже, згідно національного законодавства України, кваліфікація дій засудженого ОСОБА_4 , визначена вказаним вироком іноземної держави за ч.3 ст.30, п. «а» ч.3 ст. 158 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як замах на крадіжку, яка поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

При цьому, слід врахувати, що згідно ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Оскільки, санкцією ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, строк покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком від 31 липня 2017 року Грібановського районного суду Воронежської області, після приведення цього вироку у відповідність до національного законодавства України, виходячи з положень ч.3 ст. 68 КК України, п.1 ч.4 ст.610 КПК України, може бути призначено у вигляді від 3 до 4-х років позбавлення волі,

але враховуючи приписи п. "d" ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб, за ст. 15 ч.2 - ст. 185 ч.3 КК України, покарання не може бути ніяким, як 6 місяців позбавлення волі.

Частиною 3 ст. 162 Кримінального кодексу Російської Федерації, передбачений злочин - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений із застосуванням насилля, групою осіб за попередньою змовою, із застосуванням предмета в якості зброї, з незаконним проникненням у житло, та її санкція передбачає покарання у вигляді: позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років зі штрафом в розмірі до одного мільйону рублів або в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п`яти років або без такого з обмеженням волі на строк до двох років або без такого.

На момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, а також на момент вирішення питання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України його дії підлягають кваліфікації за ч.3 ст. 187 КК України, як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.Санкція ч.3ст.187КК Українипередбачає покаранняу видіпозбавленням воліна строквід семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Таким чином, керуючисьст. 9 Конституції України, ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 606-610 КПК України, суд вважає, що ОСОБА_4 у відповідності до Кримінального Закону України має бути визначене покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років без конфіскації майна, а за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 6 місяців.

Разом з цим за вироком Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року ОСОБА_4 остаточне покарання було призначено на підставі ч.3 ст.69 КК Російської Федерації шляхом часткового складання покарань, що відповідає положенням ч.1,2 ст.70 КК України, тому при приведенні вказаного вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, їх слід також застосувати.

Разом з тим, у відповідності до вимог п."b" ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 1983 року, замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

За таких підстав, враховуючи положення ст.11 Конвенції, при приведенні вироку Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року у відповідність до законодавства України, до ОСОБА_4 не може бути застосований такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна засудженого.

На підставі ч.ч.1,2 ст.70 КК України, вказаний вирок підлягає виконанню на території України та ОСОБА_4 підлягає відбуванню остаточно визначеного покарання шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів у виді 7 (семи) років 4 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

При ухвалені вироку Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року, засудженому ОСОБА_4 було зараховано в строк відбуття покарання строк утримання його під вартою з 15.12.2016 року по 30.07.2017 року, та строк покарання відраховується з 31.07.2017 року. Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено без змін у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили. Вирок суду набрав законної сили 15.08.2017 року.

Разом з тим суд зазначає, що згідно правового висновку Верховного Суду від 05.09.2018року щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) вбачається, що якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону №838-VIII (пряма діяЗакону № 838-VIII).

Відповідно до положень абз. 1 ч. 5 ст. 72 КПК України, зі змінами, що діяли в редакціїЗакону №838-VIII від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було зараховано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.5ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року, в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення (до набрання вироком законної сили) з 15.12.2016 року по 31.07.2017 року (включно) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід відраховувати з 31.07.2017 року.

Частина 6 ст. 610 КПК України передбачає, що при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Стаття 118КПК України визначає види процесуальних витрат, згідно з якою процесуальні витрати складаються зокрема із витрат на правову допомогу.

Відповідно дост.120КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст.535КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Відповідно до довідки наданої начальником ФКУ «Виправна колонія № 5» УФСИН Росії по Тамбовській області в бухгалтерії закладу знаходяться виконавчі листи від 15.08.2017 року, щодо стягнення 15400 руб., з яких відшкодовано 10000 руб., та залишок складає 5400 руб., та виконавчий лист на суму 8470 руб., однак вказаної суми коштів не зазначено у вироку суду. Тому відшкодуванню підлягає 5400,00 рублів.

Національним банком України визнано офіційний курс гривні щодо російського рубля на час розгляду клопотання, 18.06.2019 року, та встановлено за 10 російських рублів - 4.1007 грн. Таким чином за виконавчим листом підлягають стягненню кошти в розмірі 2214,38 грн.

При цьому, визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись п."b" ч.1 ст.9, ст.11 Конвенції про передачу засуджених від 1983 року, ст.ст.7,10, 72 КК України, ст.ст.372, 602, 603, 606, 610 КПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч.3 ст.30, п. «а» ч.3 ст. 158, ч.3 ст. 162 Кримінального кодексу Російської Федерації до 7 років 4 місяців позбавлення волі, а саме:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим:

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України- до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 місяців;

- за ч.3 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.

На підставі ч.ч. 1,2ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, за сукупністю злочинів, ОСОБА_4 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 4 місяці без конфіскації майна.

Строк покарання ОСОБА_4 , відповідно до вироку Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року відраховувати з 31 липня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення (до набрання вироком законної сили) з 15 грудня 2016 року до 31 липня 2017 року (включно) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України вироку Грібановського районного суду Воронезької області від 31.07.2017 року, кримінальна справа № 1-33/2017 в частині про стягнення з ОСОБА_4 в дохід федерального бюджету (реквізити для перерахування стягнень: УФК по Воронежской области (Отдел №9 УФК по Воронежской обл., Грибановский РОСП УФССП по Воронежской обл.) л/с 05311842400 Отделение Воронеж БИК 042007001 р/с 40302810400001000035 ИНН 3664062377 КПП 360932001) процесуальних витрат в розмірі 5400 рублів, що складає 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) гривень 38 коп.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5