Рішення

від 21.06.2019 по справі 706/515/19

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/515/19

2/706/342/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2019 м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

при секретарі Карбівська Я.Є..,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду з позовом до Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та просить визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2,65 га, державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_1 від 20.11.2002 року, зареєстровано за № 270.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , право власності на" земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2,66 га, державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_2 від 14.11.2002 року, зареєстровано за №35.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_2 , факт її смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 01.02.2012 року та помер її дядько ОСОБА_3 , Після їх смерті відкрилась спадщина на належне їм майно, яка складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Спадкодавці на випадок своєї смерті заповіту не залишили. Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вона являється єдиним спадкоємцем за законом, так як рідних не залишилось крім неї нікого.

Згідно ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право спадкування почергово. Інших осіб, які б претендували на майно не має, а тому я -спадкоємцем відкритої спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права :. обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і щ припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до змісту ст. 1216 ЦК України, у разі спадкування права обов`язки спадкодавця переходять до спадкоємців.

Вона, ОСОБА_1 відповідно до закону звернулася до нотаріальної контори видачею свідоцтв про право на спадщину після смерті спадкодавців. однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майне пояснивши їй, що відсутні оригінали державних актів на право приватне власності на землю.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, проте від нього до суду надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без його участі.

В підготовче судове засіданні відповідач Івангородська сільська рада не з`явилась, проте від неї до канцелярії на адресу суду надійшла заява з проханням справу розглянути за відсутності їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають повністю, та не заперечують проти їх задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зважаючи на те, що відповідач, являючись органом місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці, де проживав спадкодавець, а тому маючи про них найбільш достовірні відомості, позовні вимоги визнав, і таке визнання не порушує прав та інтересів третіх осіб, суд знаходить, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відкрилася спадщина.

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2,65 га, та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2,66 га, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що позивач є такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ) Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області ( 20040, с.Івангрод, вулиця Козацька, 1 Христинівського району Черкаської області, ЄДРПОУ: 33376240) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2,65 га, державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_1 від 20.11.2002 року, зареєстровано за № 270.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , право власності на" земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністативних межах Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, площею 2,66 га, державний акт на право приватної власності серія НОМЕР_2 від 14.11.2002 року, зареєстровано за №35.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. П. Орендарчук