Рішення

від 24.06.2019 по справі 725/1055/19

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 725/1055/19 Провадження № 2/724/320/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судув місті Хотині Чернівецької області справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації

про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.01.2016 між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, від якого у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Після народження доньки, відносини між подружжям погіршились і вони періодично проживали окремо.

Позивач стверджує, що його дружина протягом тривалого часу зловживає спиртними напоями та наркотичними препаратами, що супроводжує її агресивну поведінку. Спільне життя у подружжя не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на життя, у зв`язку з чим зникла повага один до одного. Шлюб існує формально, сім`я розпалася остаточно та примирення між ними неможливе.

Враховуючи наведене, просить суд шлюб розірвати.

Разом з цим, враховуючи те, що у подружжя є донька, а спільної згоди позивач з відповідачем щодо місця проживання дитини не знаходить, просить визначити місце проживання дитини разом з батьком.

Зокрема зазначає, що на день подачі позову, донька проживає разом з позивачем у будинку його батьків. Батьки допомагають позивачу з вихованням дитини, донька відвідує дошкільний підрозділ Клішковецького опорного закладу освіти ім. Л.Каденюка з 3 вересня 2018 року. Мати негативно впливає на доньку, після їх зустрічей дитині важко адаптуватися до звичного режиму. Крім того, відповідача неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме за ч.2 ст. 178 КУпАП, а саме відповідач в сталі алкогольного сп`яніння прийшла в дитячий садочок забрати дитину. Окрім того, ОСОБА_2 притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, однак була звільнена від відбування призначеного покарання у зв`язку з закінченням іспитового строку.

Відповідач не працевлаштована та жодних джерел доходу у неї не має. На час звернення з позовом до суду ОСОБА_2 проживає в Обласному центрі соціально-психологіної допомоги Чернівецької обласної державної адміністрації. У відповідача, ані місця проживання, ані місця реєстрації не має. Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 03.01.2019р. ОСОБА_2 визнано такою, що втратила право користування житловим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

21.06.2019р. на адресу суду надійшло клопотання про представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки сторони мають намір мирним шляхом врегулювати спір.

24.06.2019р. на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі, оскільки між ним та відповідачем був укладений договір та визначено місце проживання дитини. Враховуючи те, що відповідач визнала позов повністю просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак надіслала заяву про визнання позову, просила залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 , також повідомила, що сторони домовились про міце проживання дитини разом з батьком.

Представник третьої особи Варвус О.П. в судове засідання не з`явилася. Про причини не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про розгляд справи.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Згідно ухвали Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини направлено на розгляд до Хотинського районного суду Чернівецької області.

Ухвалою суду від 01.04.2019р. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 25.04.2019р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 08.05.2019р. задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.05.2019р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 13.01.2016р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції за актовим записом №24, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 22.01.2019р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує Клішковецький опорний заклад освіти ім. Л.Каденюка Клішковецької сільської ради, що підтверджується довідкою від 31.01.2019р. №13 (а.с.11).

Судом досліджено педагогічну характеристику дошкільного закладу, який відвідує ОСОБА_3 , в якій містяться відомості щодо загального стану здоров`я, розвитку, навичок дитини, а також міститься інформація щодо адаптації дитини в закладі після перебування дитини з мамою. Зокрема після того, як мама забирала дитину і вона не відвідувала дитячий заклад, адаптація проходила складно. Коли ОСОБА_3 відвідувала садочок щодня, вона швидко до нього звикла. Також міститься інформація, що 29.01.2019р. мама дитини прийшла в садочок в нетверезому стані і намагалася забрати дитину, однак вихователем було викликано батька і бабусю дитини, а також працівників поліції (а.с.12-15).

Постановою по справі про адміністративне правопорушення ГО №021965276 від 29.01.2019р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 178 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. (а.с.16-17).

Зі змісту психологічної характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина під час психологічного заняття розташувала фігурки навколо себе в такому порядку: біля себе бабусю та дідуся, трішки далі тата, а фігуру жінки поставила найдалі від усіх в лівому куточку. На пропозицію поставити усі фігурки разом, дитина відмовилась (а.с.18).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.12.2018р. у справі №727/11964/17 звільнено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засуджену 11.12.2017 р. Шевченкіським районним судом м. Чернівці за ст. 185 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі, ст. 75 КК України з випробовуванням на 1 рік - у зв`язку із закінченням іспитового строку (а.с.21).

Згідно з довідкою-характеристикою від 04.02.2019р. №70, виданою Клішковецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, займається підприємницькою діяльністю (а.с.25).

Судом досліджено Акт обстеження матеріально-побутових умов від 24.01.2019р. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , згідно якого до складу сім`ї позивача входять: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 , дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 .. Житлова площа 60 кв.м., 4 кімнати. По догляду, вихованню та проживанню неповнолітньої дитини створені всі необхідні умови, забезпечено нормальний догляд за дитиною, продуктами харчування, санітарно - гігієнічними умовами (а.с.26).

Заявою від 05.02.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Клішковецького сільського голови з проханням зробити висновок про визначення місця проживання його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27).

Відповідно до відомостей Чернівецького обласного наркологічного диспансеру від 07.05.2019р. №260 ОСОБА_2 перебуває під диспансерним наглядом в даній установі з 15.05.2018р., з діагнозом: F.10.0 - гостра алкогольна інтоксикація (а.с. 71).

Судом досліджено відомості щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності (а.с.74-88).

Під час розгляду справи в суді між сторонами був укладений договір про участь у вихованні дитини від 21.06.2019р., згідно з яким визначили місце проживання дитини разом з батьком, а останній зобов`язався не чинити перешкоди матері дитини у вихованні дитини.

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Враховуючи, що примирення між сторонами є неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, що свідчить про втрату почуття любові та поваги сторонами один до одного, що призвело до фактичного розпаду сім`ї, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН Про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі Хант проти України вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України (заява № 2091/13), у якому йдеться визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Рада Європи декілька разів засуджувала нерівне ставлення до батьків і наголошувала на тому, що роль батька щодо дітей необхідно краще визнавати і належно цінувати. Наприклад, у своїй Постанові 2079 (2015) щодо Рівності і спільної батьківської відповідальності: роль батька Парламентська Асамблея наголосила на важливості подолання гендерних стереотипів щодо ролей, які приписуються жінкам і чоловікам у сім`ї як відображення соціологічних змін, що відбулися впродовж останніх п`ятдесяти років з огляду на організацію приватної сфери і сім`ї .

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Мати малолітньої дитини ОСОБА_2 проживає окремо і постійного місця проживання не має. Будь-яких відомостей щодо наявності самостійного доходу чи житлового приміщення у ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 178 КУпАП за появу на території Клішковецького НВК в п`яному вигляді та мала неохайний вигляд, про що свідчить Постанова ГО №021965276 від 29.01.2019р. Крім того, відповідач перебуває під диспансерним наглядом з діагнозом гостра алкогольна інтоксикація.

Позивач ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, займається підприємницькою діяльність, виховує малолітню доньку, створив всі умови для проживання, виховання та розвитку дитини.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи в частині визначення місця проживання малолітньої дитини учасників справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши в цій частині, що мати неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, проживає окремо від дитини без постійного місця проживання, а також створення батьком належних умов для проживання, виховання та забезпечення дитини, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_1 , що відповідає найкращим інтересам дитини.

Водночас визначення місця проживання дитини з батьком по своїй суті не є розлученням матері з дитиною, оскільки мати має по відношенню до дитини такі ж особисті немайнові права і обов`язки як і батько і жодним чином не втрачає прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 1536,80 грн.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 9 975,00 грн. судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 141 ч.3 п. 4 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

До матеріалів справи представником позивача додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат від 18.02.2019р., яка становить 9 975 гривень за 17 годин 30 хвилин витраченого часу. Сторони погодили, що винагорода за послуги становить 570 грн. за голину роботи адвоката.

Згідно розрахунку позивачу на момент звернення до суду вже надано правничу допомогу в розмірі 6555,00 грн., зокрема за 11 годин 30 хвилин витраченого часу за консультацію, підготовку відповідних запитів, підготовку позовної заяви та додатків до неї. Орієнтовна кількість годин, яка може бути витрачена адвокатом на підготовку процесуальних документів та участі в судових засіданнях визначена як 6 годин, що складає 3420,00 грн.

Однак доказів, які б свідчили про оплату наданих послуг, оформлених у встановленому законом порядку представником позивача надано не було.

Оскільки представником позивача не доведено факту понесення його довірителем витрат на правничу допомогу в розмірі 9975,00 грн., відповідно дані кошти не можуть бути стягнуті з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 137, 141, 206, 247, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Хотинської районної державної адміністрації (вул. О.Кобилянської, 2а, м. Хотин, код ЄДРПОУ 04062191) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 13 січня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції за актовим записом №24 - розірвати.

Залишити відповідачу ОСОБА_2 після розірвання шлюбу шлюбне прізвище ОСОБА_3 .

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 жителя АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 червня 2019р.

Суддя: Л. Л. Гураль