Рішення

від 24.06.2019 по справі 227/377/19

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.06.2019 227/377/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

за участю секретаря с\з Сисенко Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, заочно, в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом Кредитної спілки Вікторія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа № 227/377/18), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом і просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором та сплачений ним судовий збір.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що між КС Вікторія та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір Л 299-12 від 07.12.2012 року, згідно якого останній отримав кредит в сумі 2200,00 грн. та зобов`язався повернути його до 07.12.2013 року. КС ОСОБА_3 виконала свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 2200,00 грн. за видатковим касовим ордером № 1001 від 07.12.2012 року, але позичальник обов`язки щодо повернення отриманих грошових коштів та процентів за користування ними виконував неналежно та не в повному обсязі. В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 299-12 від 07.12.2012 року, за умовами якого останній зобов`язався в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання у повному обсязі позичальником ОСОБА_1 зобов`язань по Кредитному договору. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 25.01.2019 року за позичальником рахується заборгованість за кредитним договором в розмірі: 1905,05грн. - прострочена сума за кредитним договором та 4632,79 грн. - заборгованість по процентам. Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь вказану суму заборгованості та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу місця проживання, причини неявки суду не відомі. Будь-яких клопотань від відповідачів на адресу суду не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надавали.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подали будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Між Кредитною спілкою Вікторія та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір Л 299-12 від 07.12.2012 року, відповідно до якого останній отримав у сумі 2200,00 гривень, строком на 12 місяців, з 07 грудня 2012 року по 07 грудня 2013 року, з фіксованою процентною ставкою 42 % річних. (а.с.7-8)

Згідно видаткового касового ордеру від 07 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримав суму кредиту у розмірі 2200,00 гривень відповідно до договору № Л 299-12 від 07.12.2012 року (а.с.9).

Відповідно до п.3.2.2. кредитного договору позичальник зобов`язався погашати кредит та сплачувати проценти в порядку визначеному цим Договором.

Відповідно до п.4.2. кредитного договору, сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків що є невід`ємною частиною цього договору, а саме щомісячно до 15 числа кожного місяця в розмірі визначеному в графіку, з повним погашенням заборгованості за кредитом 07.12.2013 року (а.с.7).

З метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором № Л 299-12 від 07.12.2012 року між КС Вікторія (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) 07.12.2012 року був укладений Договір поруки № 299-12 (далі - договір поруки), за умовами якого поручитель взяв на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 , що випливають із Кредитного договору № Л 299-12 від 07.12.2012 року (а.с.6).

Відповідно до п.3.2 договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях Боржника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, виплату процентів за її користування, сплату додаткових процентів, відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору.

Відповідно до п.4.1. договору поруки, вказаний договір діє до повного виконання сторонами умов даного договору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх зобов`язань за договором кредиту, у зв`язку з цим станом на 25.01.2019 року має заборгованість в сумі 6534,84 грн., яка складається з простроченої суми кредиту 1905,05 грн. та боргу за відсотками 4632,79 грн., які нараховані з 26.02.2013 року по 25.01.2019 року (а.с.5).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Крім того, статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено позичальник свої обов`язки за кредитним договором виконував неналежним чином.

Останній раз (а.с.10) позичальник в рахунок погашення заборгованості здійснював платежі в січні 2019 року, в той час, як повинен був сплачувати щомісячні платежі в розмірі і в строки, визначені графіком погашення заборгованості і повністю розрахуватися 07.12.2013 року.

З деталізованого розрахунку додатку №1 за Договором споживчого кредиту № Л 299-12 від 07.12.2012 року, який був наданий позивачем встановлено, що станом на 07.12.2013 року заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом становить - 622,56 грн. (а.с.55).

Враховуючи наведене вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 2527,61 грн., з яких:

1905,05 грн. - сума боргу за тілом кредиту станом на 25.01.2019 року;

622,56 грн. - сума процентів нарахованих станом на 07.12.2013 року, тобто на день закінчення строку дії кредитного договору.

Що стосується вимог позивача щодо нарахування відповідачу ОСОБА_1 (позичальнику) процентів за користування кредитними коштами з 08.12.2013 року по 25.01.2019 року, тобто після спливу строку кредитування, то суд вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ( Позика ) глави 71 ( Позика. Кредит. Банківський вклад ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 12 місяців - до 07 грудня 2013 року включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 07 грудня 2013 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 15 числа кожного місяця. Починаючи з 07.12.2013 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене вимоги позивача про стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами з 08.12.2013 року по 25.01.2019 року - задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача, які пред`явлені до ОСОБА_2 , то ці вимоги задоволенню не підлягають виходячи з такого.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. цього Договору поруки, відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує чи неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання згідно Кредитного договору. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях боржника в повному обсязі, тобто за: повернення кредиту, виплату процентів за користування кредитом, сплату додаткових процентів, відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов Кредитного договору. У випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх обов`язків за Кредитним договором, кредитор письмово повідомляє поручителя, зазначивши заборговану суму.

Згідно п. 4.1 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов даного Договору.

За вимогами кредитного договору № Л 299-12 від 07.12.2012 року ОСОБА_1 мав повернути кредит не пізніше 07 грудня 2013 року.

Відповідно ч.4 ст.559 ЦК України (норма закону діяла на момент звернення позивача до суду, а саме станом на 30.01.2019 року) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як зазначено в правовому висновку Верховного Суду України від 19.09.2014 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

При цьому зазначене положення не виключає можливості пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У зв`язку з тим, що в договорі поруки № 299-12 від 07.12.2012 року не зазначено строк його дії відповідно до ст.252 ЦК України, а кредитним договором передбачено погашення кредиту періодичними платежами, банк мав право пред`явити вимогу до поручителя протягом шести місяців з моменту коли у нього виникло право на звернення до поручителя з такою вимогою.

Суд установив, що ОСОБА_1 повинен був сплачувати кредит кожного місяця до 15 числа, а повністю погасити заборгованість 07.12.2013 року, а тому з 08 числа кожного місяця (в межах дії строку кредитного договору) та з 08.12.2013 року несплачена заборгованість вважається простроченою.

Отже, саме з часу прострочення несплаченої заборгованості починається обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя як щодо окремих зобов`язань за кредитом, так і для погашення заборгованості повністю.

Тобто позивач мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 08.12.2013 року) пред`явити вимоги до поручителя.

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється.

Суд вважає, що оскільки договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦПК, і тому вважає, що договір поруки на час звернення банку до суду 30.01.2019 року з даними вимогами є припиненим.

Тому, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати по справі, зокрема 742,68 грн. (38,66% задоволених вимог) судового збору, сплата якого підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням.

Керуючись ст.ст. 526, 559, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 81, 141, 223, 247, 280-283, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки Вікторія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Вікторія , заборгованість за кредитним договором Л 299-12 від 07.12.2012 року в розмірі 2527,61 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять сім гривень 61 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Вікторія судовий збір в розмірі 742,68 грн. (сімсот сорок дві гривні 68 коп.).

В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Вікторія , заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 08.12.2013 року по 25.01.2019 року відмовити.

В частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Позивач: Кредитна спілка Вікторія , ЄДРПОУ 26257989, юридична адреса: 85013, Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, 13, р/р № НОМЕР_1 Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 25.11.1998 року, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 06.10.2000 року, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 18 червня 2019 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 24 червня 2019 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

18.06.2019