Рішення

від 03.06.2019 по справі 331/960/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

03.06.2019

Провадження № 2/331/808/2019

ЄУН №331/960/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

за участю секретаря - Андрієнко С.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Районна адміністрація по Олександрівському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 17.08.2012 року позивач по справі знаходилася у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 611.

Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя з ОСОБА_2 у неї не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, а тому шлюб було розірвано на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28.03.2019 року.

З 2015 року відповідач, ОСОБА_2 дитиною не цікавиться, участі в його вихованні не приймає. Від виконання своїх батьківських обов`язків ухиляється, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не спілкується з ним в обсязі, необхідному для його нормального світогляду. Така поведінка відповідача суперечить інтересам дитини, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно ч. 5 ст. 19 СК України Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З метою з`ясування доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, суд доручив Районній адміністрації по Олександрівському району Запорізької міської ради як органу опіки та піклування надати письмовий висновок по питанню позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолтінього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2019 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 08.04.2019 року на 08 год. 30 хв.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду на 22.04.2019 року на 09 год. 30 хв.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Скрябін О.М. позовні вимоги підтримав на підставах, викладених в позові та наполягав на його задоволені. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судовому засіданні представник третьої особи Районної адміністрації по Олександрівському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклування Волошко І.О. заперечувала проти задоволення позову.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши сторони, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню на підставі встановлених обставин у справі та відповідним їм правовідносинам.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 164 ч.1 п. 2 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються він виконання своїх батьківських обов`язків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Судом встановлено, що позивач по справі з 17.08.2012 року знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 611.

Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, а тому шлюб було розірвано на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28.03.2019 року.

ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . В свідоцтві про народження його батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2012 року до 2015 року. Дитинамешкає з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Даний факт підтверджено письмовими поясненнями свідків (сусідів) за місцем проживання позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 таОСОБА_8 , а також письмовими поясненнями матері позивачки ОСОБА_6 .

В уточненій позовній заяві позивачка вказує, що багато часу та уваги дитині приділяє її мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному забезпеченню неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується зібраними по справі доказами.

Відповідно до Довідки, виданою вихователем дитячого садку №98 ОСОБА_7 від 11.03.2019р..: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 посещал детский сад №98, расположенный по адресу АДРЕСА_2 . За время пребывания в детском саду №98 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, его отец ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ни разу не приходил за ребенком, никто из воспитателей детского сада его не видел. Отец никогда не звонил в детский сад. Приводили ребенка в детский сад и забирали мама ОСОБА_1 и бабушка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Довідки, виданої Муніципальним дошкільним навчальним закладом Ясла-садок №98 №01-11/23 від 11.03.2019р.: Справка дана ОСОБА_6 (бабушке) в том, что его ребенок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 действительно посещад Муниципальное дошкольное образовательное учреждение Ясла-сад №98 общеразвивающего типа города Макеевки с 08.08.2016 (приказ от 01.08.2016 №61/1) по 28.09.2018 (приказ от 28.09.2018 №107). Со слов воспитателей отца ОСОБА_3 никто не видел .

Відповідно до Довідки, виданої Центром первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Макіївка від 11.03.2019р..: Справка дана ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 Д\З соматически здоров. Находился на учете в детской поликлинике с рождения и по настоящее время. На прием к врачу ребенка приводила исключительно бабушка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 и мама ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5. За время наблюдения отца ребенка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 не наблюдали .

Відповідно до Довідки, виданої Міським наркологічним диспансером м. Макіївка від 12.03.2019р.: Справка дана гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 в том, что она на учете в Городском наркологическом диспансере г. Макеевки не состоит .

Дитина забезпечена гідними умовами проживання та гармонійною атмосферою оточення. Між позивачкою та сином склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, його повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Нагляд за станом здоров`я дитини з моменту його народження і по сьогоднішній день здійснює позивачка, мати дітей, ОСОБА_1 та її мати, бабуся ОСОБА_3 .

Також, на підтвердження своїх тверджень стосовно того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не приймає ніякої участі у житті сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка додала письмові пояснення свідків, сусідів за місцем проживання - АДРЕСА_3 .

Відповідно до письмових пояснень сусідки, сусідки за місцем проживання ОСОБА_4 від 08.04.2019 р.: Я ( ОСОБА_4 зареєстрована та мешкаю за адресою: АДРЕСА_4 , з 06 липня 1982 року по теперішній час, та підтверджую факт того, що з моменту народження і по теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 та бабусею ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . З 2015р. по теперішній час батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 я ні разу не бачила .

Відповідно до письмових пояснень сусідки, сусідки за місцем проживання ОСОБА_5 від 08.04.2019 р.: Я ( ОСОБА_5 зареєстрована та мешкаю за адресою: АДРЕСА_5 , з 10 березня 2006 року по теперішній час, та підтверджую факт того, що з моменту народження і по теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 та бабусею ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . З 2015р. по теперішній час батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 я ні разу не бачила .

Відповідно до письмових пояснень сусідки, сусідки за місцем проживання ОСОБА_8 від 08.04.2019 р.: Я ( ОСОБА_8 зареєстрована та мешкаю за адресою: АДРЕСА_6 , з 27 листопада 2009 року по теперішній час, та підтверджую факт того, що з моменту народження і по теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 та бабусею ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . З 2015р. по теперішній час батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 я ні разу не бачила .

Відповідно до письмових пояснень матері позивачки, ОСОБА_6 від 08.04.2019р.: Я, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 являюсь матір`ю позивачки по справі, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується відміткою в моєму паспорті (стор.8) Діти: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 .. На теперішній час мій онук, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11 фактично проживає разом з моєю донькою, своєю матір`ю - ОСОБА_1 та зі мною, своєю Бабусею - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина забезпечена гідними умовами проживання та гармонійною атмосферою оточення. Між мною, моєю донькою та онуком склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню ОСОБА_3 , його повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Нагляд за станом здоров`я мого з моменту його народження і по сьогоднішній день здійснює мати дитини, ОСОБА_1 та я, його бабуся. Батько ОСОБА_2 участі у цій сфері життя дитини не приймає. З 2015 року мій онук зі своїм батьком ОСОБА_2 не спілкується, так як останній не має часу та бажання спілкуватись та проводити час зі своїм сином. .

Районна адміністрація по Олександрівському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклуванняписьмовий висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з приводу позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не надала у зв`язку з тим, що сторони перебувають на непідконтрольній території, та не мали можливості з`явитись на засідання комісії.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 зверталась до суду та Відповідачу по справі були нараховані аліменти на утримання малолітнього синаОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надала копію Рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28.03.2019 р.. по цивільній справі №331/1020/19 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2019 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожитого мінімуму для дитини відповідного віку з 05.03.2019 року до досягнення дитиною повноліття. Аліменти з моменту подання позову - 05.03.2019 року до теперішнього часу позивач по справі не отримувала.

На підтвердження того, що ОСОБА_2 не займається духовним та фізичним розвитком сина ОСОБА_3 надала суду наступні документи: Довідка вихователя дитячого садка №98 Швенько Л.Л. від 11.03.2019р.; Довідка Муніципального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №98 №01-11/23 від 11.03.2019р.:; Довідка Центру первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Макіївка від 11.03.2019р..; Довідка Міського наркологічного диспансеру м. Макіївка від 12.03.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року ( далі - Конвенція), норми якої є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 Конституції України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі Хант проти України зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 07 серпня 1996 року, § 78).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі М.С. проти України , йдеться про визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики ЄСПЛ, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому цікаве життя дитини та він бажає з ним спілкуватися, надавати матеріальну допомогу. А також не надано доказів того, що він передавав гроші на утримання дитини готівкою матері ОСОБА_1 у період з 2015 року по теперішній час.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку

У відповідності до вимог ч.1 ст.12 ЗУ Про охорону дитинства , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків.

Позивачем доведено, що ОСОБА_2 , свідомо нехтуючи своїми обов`язками, не займається вихованням дитини, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню, вихованню неповнолітнього сина.

У зв`язку з свідомим невиконанням відповідачем ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 164 СК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа:Районна адміністрація по Олександрівському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклування, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 надіслати за місцем реєстрації народження дитини - до виконкому Нижньокринської селищної ради Совєтського району м. Макіївки Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні Положення ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: М.В. Антоненко