Рішення

від 19.06.2019 по справі 461/356/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/356/19>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Галузи М.В.,

представника третьої особи Самотія М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Імпрувмент Електронікс , Управління Служби безпеки України у Львівській області, про скасування рішення про примусове повернення та заборону в`їзду в Україну, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області було винесене рішення від 08 січня 2019 року, яким громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 примусово повернуто за межі території України та заборонено в`їзд терміном на три роки. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП від 08 січня 2019 року на момент розгляду питання про примусове повернення не набрала законної сили та оскаржена у судовому порядку.

Ухвалою суду від 18 січня 2019 року було відкрите спрощене позовне провадження.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 14 лютого 2019 року було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Імпрувмент Електронікс та Управління Служби безпеки України у Львівській області у якості третьої особи на стороні відповідача.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що перебував на території України з 13 липня 2017 року. Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання дійсної до 24 листопада 2018 року, працівники міграційної служби порадили йому виїхати з України та знову заїхати. Він придбав квиток до Республіки Білорусь, однак у зв`язку з введенням військового стану в Україні, він злякався, що йому як громадянину Російської Федерації не дозволять в`їзд в Україну, і вирішив залишитися. Крім того, саме у цей період разом з ним перебувала мати, яка важко захворіла. Він неодноразово звертався за консультаціями до міграційної служби, щодо вирішення його проблеми, але йому порадили прийти після свят. 04 січня 2019 року він безпосередньо знов звернувся до міграційного органу. 08 січня 2019 року працівники запропонували йому сплати штраф. Сподіваючись, що після його сплати до нього не будуть застосовані інші санкції, він перерахував грошові кошти. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він був відсутній. Дана постанова оскаржена ним та скасована рішенням суду від 25 квітня 2019 року.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , так як жодних порушень під час розгляду адміністративної справи допущено не було, а відповідно і оскаржуване рішення про примусове повернення є законним. Зазначила, що громадянин ОСОБА_1 був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні, дійсною до 24 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі листа Управління Служби безпеки України у Львівській області було встановлено, що станом на 08 січня 2019 року ОСОБА_1 межі території не покинув, перевищив дозволений строк свого перебування на території України. У зв`язку з цим був складений протокол про адміністративне правопорушення та накладено стягнення на позивача.

Представник третьої особи ТОВ Імпрувмент Електронікс зазначив, що він був працедавцем ОСОБА_1 . Останній мав дозвіл на працевлаштування у товаристві. Він також був присутній під час візитів ОСОБА_1 до міграційного органу. Вважає, що Головним управлінням ДМС України у Львівській області було грубо порушені норми КУпАП України під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Постанова міграційної служби скасована судом. При цьому, на момент винесення оскаржуваного рішення дана постанова не набрала законної сили, тому рішення про примусове повернення безпідставне. Просив суд позов задовольнити.

Управління Служби безпеки України у Львівській області в свої письмових поясненнях зазначило, що на підставі п. 9 ст. 4. п. 5 ст. 6 Положення про Державну міграційну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, листом від 04 січня 2019 року № 62/2/1-3192п регіональний орган безпеки проінформував Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області про незаконне перебування на території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , запропонувавши при цьому здійснити перевірку за вказаним фактом. Обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, прийняття рішення про примусове повернення та заборону в`їзду на територію України ОСОБА_1 регіональному органу безпеки не відомі. Разом з тим, ознайомившись з тестом копій зазначених документів, які містяться в матеріалах адміністративної справи, вважають що позовні вимоги не підлягають задоволенню. На їх думку, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області діяло в межах компетенції та в порядку, встановленому чинним законодавством України, з дотриманням прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилалась, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що листом від 04 січня 2019 року № 62/2/1-3192п регіональний орган безпеки проінформував Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області про незаконне перебування на території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1

08 січня 2019 року заступником начальника відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Постановою заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Сорочик В.Ю. від 08 січня 2019 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. в дохід держави за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що у місті Львові за адресою вулиця Руданського, 3 о 15 годині встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 після закінчення дії посвідки своєчасно не покинув межі території України, що є порушенням п.67 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою КМУ від 25 квітня 2018 року № 322.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений статтею 289 КУпАП і становить 10 днів з дня винесення постанови.

Відтак, 08 січня 2019 року постанова про притягнення ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваного рішення не набрала законної сили.

Крім того, позивач ОСОБА_1 оскаржив постанову уповноваженої особи ГУ ДМС України від 08 січня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності до Галицького районного суду м. Львова 16 січня 2019 року. Рішенням суду від 25 квітня 2019 року скасовано постанову заступника начальника Головного управління ДМС України у Львівській області серії ПН МЛВ № 073875 від 08 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд до Головного управління ДМС України у Львівській області. Рішення суду в апеляційному порядку оскаржене не було та набрало законної сили.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Судом встановлено, що рішення про примусове повернення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 було прийняте на підставі ч. 1 ст. 26 Закону, а саме: у зв`язку з вчиненням ним дій, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Разом з тим, під час розгляду справи щодо оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності судом було встановлено, що така не відповідає вимогам законодавства та винесена з порушенням встановленого порядку. Так, згідно пояснень представника міграційного органу Журавського А.І. правопорушення було виявлене о 15 годині 08 січня 2019 року і одразу ж ОСОБА_1 був вручений зразок квитанції на оплату суми штрафу у розмірі 5100 гривень. Вказані пояснення підтверджують доводи позивача. Як вбачається з протоколу ПР МЛВ № 073875 розгляд справи був призначений на 17 годину 08 січня 2019 року, який відбувся без участі позивача. Після цього, Журавський А.І. надав протокол заступнику начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Сорочик В.Ю. для винесення постанови, яка фактично була складена у кінці робочого дня (о 18 годині). З довідки банку вбачається, що сума штрафу станом на 17 годину 24 хвилини вже була прийнята та перерахована отримувачу коштів. Крім того, в протоколі відсутній підпис позивача у розділі про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, суд вважає, що на час прийняття оскаржуваного рішення, тобто станом на 08 січня 2019 року, встановлених ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" підстав для примусового повернення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 у відповідача не було і таке рішення органом ДМС було винесене передчасно та з порушенням законних прав та інтересів позивача. Крім того, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП скасована судом як незаконна.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення заступника начальника відділу міграційного контролю та адміністративного провадження управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Жураківського А.І. від 08 січня 2019 року про примусове повернення позивача та заборону в`їзду на територію України необхідно скасувати.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов`язання органу ДМС внести відповідну відмітку у паспорт ОСОБА_1 , якою скасувати заборону в`їзду.

Питання проставлення в паспортному документі іноземця проставляється відмітки про заборону в`їзду врегульоване положеннями Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказами МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150. Позовна вимога про зобов`язання органу ДМС скасувати відмітку у паспортному документі не ґрунтується на законі, а факт скасування судом рішення про заборону в`їзду є самосійною підставою для проставлення відповідних відміток.

Оскільки позивач, вимоги якого задоволені, при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, а відповідач є органом державної влади, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок бюджету.

Керуючись ст. ст. 289, 295-297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення заступника начальника відділу міграційного контролю та адміністративного провадження управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Жураківського А.І. від 08 січня 2019 року, яким громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусово повернуто за межі території України терміном на три роки.

Повний текст рішення складений 21 червня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.Д. Фролова