Рішення

від 06.06.2019 по справі 464/5969/18

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5969/18

пр.№ 2/464/558/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Бондар Н.С.

справа № 464/5969/18

учасники справи:

позивач Сихівська районна адміністрація ЛМР як орган опіки та піклування

відповідач ОСОБА_1

третя особа КЗ ЛОР Будинок дитини № 1

вимоги: відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

представники учасників справи:

представник позивача Потерейко О.В.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, та стягувати з відповідача на утримання дочки аліменти в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно.

Ухвалою суду від 19.11.18. позовна заява прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі та призначенням у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.01.19. підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у ньому та просила задовольнити, зазначивши, що поки не просять позбавити відповідача батьківських прав відносно дочки, т.я. це є крайнім заходом, і надають останній можливість виправитись і довести свою здатність на зміну в кращу сторону і створення належних умов для проживання дитини в сім*ї та на піклування нею.

Відповідач формально позов заперечила, зазначивши, що має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно якого позбавлена та бачила його востаннє 8 років тому, де знаходиться дитина не знає і не цікавиться; та з ОСОБА_4 , з яким не в шлюбі і який відбуває покарання в місцях позбавлення волі, - дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Зазначила, що у зв*язку із зловживанням нею спиртних напоїв, антисанітарних умові життя 29.06.18. у неї було відібрано дочку та тимчасово влаштовано у будинок дитини, куди вона досі із заявою на повернення дитини не зверталась. На даний час вона проживає без жодних офіційно оформлених документів на дозвіл для цього за адресою: АДРЕСА_1 , де, крім неї живуть власник і ще двоє квартирантів, і вона провела там ремонт. Припинила вживати алкогольні напої. Натомість жодних заходів щодо реєстрації дитини за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_2 чи батька дитини - по АДРЕСА_3 у м . Львові чи створення належних умов для проживання дитини не вживала. 01.04.19. офіційно працевлаштувалась на роботу і отримує заробітну плату понад 4000 грн., а з урахуванням відрахування податків - 3381 грн. Згідна на сплату аліментів в розмірі 700 грн. щомісяця. Бажає, щоб дочка була разом з нею.

Третя особа КЗ ЛОР Будинок дитини № 1 направила суду клопотання, у якому у вирішенні позову покладається на розсуд суду із зазначенням, що відповідач за час перебування дитини у закладі з 29.06.18. 67 разів відвідала дочку і постійно цікавиться її станом здоров*я, фізичним та розумовим розвитком; та просить справу розглядати без участі представника. У зв*язку з наведеним суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів.

Мотиви та висновки суду

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов*язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв*язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, відповідно до Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2, 3 ст.11 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Пунктами 2-5 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

За змістом наведених правових норм ухилення від виконання зобов`язань батьків по вихованню дитини означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність), які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов`язків, коли особа має реальну можливість виконати їх, але не вчиняє відповідних дій.

Під час розгляду судом справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір*ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від НОМЕР_2 . З батьком дитини ОСОБА_4 відповідач у шлюбі не перебуває, а останній відбуває покарання за вироком суду в місцях позбавлення волі строком 5 років позбавлення волі (лист від 07.09.18. № 2.9/1454 ЗМУ ПВКПтаП МЮ).

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 20.07.09., яке набрало законної сили, відповідача позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , 2004 р.н.

Відповідно до інформації Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області від 04.07.18. до відділу поліції 29 червня 2018 року надійшло повідомлення, що по АДРЕСА_1 знаходиться малолітня ОСОБА_2 , батьки якої зловживають спиртними напоями. По прибуттю на місце виявили цю дитину у небезпеці, батьки перебували в сталі алкогольного сп*яніння і не могли належним чином доглядати за дитиною, чим створювали загрозу життю і здоров*ю останньої.

За результатами даної події 29.06.18. працівниками сектору ювенальної провенції Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області складено акт про тимчасове влаштування ОСОБА_2 у будинок АДРЕСА_5 .

Відповідно до розпорядження голови Сихівської районної адміністрації № 442 від 31.07.18. малолітню ОСОБА_2 влаштовано у КЗ ЛОР "Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки на повне державне забезпечення.

Згідно з актами обстеження матеріально- та житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 від 23.02.18. та 16.07.18., відповідно, квартира потребує санітарного ремонту, умови проживання є незадовільними, брудно, не прибрано, дитина проживала з матір*ю в найменшій кімнаті, де розкидані брудні речі, одяг, постіль, є сирість. Відсутні умови для належнорг7о виховання та розвитку дитини.

Батьки ОСОБА_2 неодноразово були попереджені про відповідальність за неналежне виконання обов*язків по утриманню, догляду та вихованню дочки, однак не зробили відповідних висновків та не повністю усвідомили батьківську роль у житті дитини. Працівниками відділу Служба у справах дітей Сихівського району м.Львова також наголошувалось батькам обов*язок зареєструвати дитини за місцем своєї реєстрації, однак до даного часу це не зроблено, що підтвердила в судовому засіданні сама відповідач, що свідчить про легковажне ставлення нею до своїх батьківських обов*язків.

01.10.18. органом опіки та піклування Сихівської РА ЛМР прийнято висновок про доцільність відібрання дитини від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Доказами, наявними в матеріалах справи, у повному обсязі доведено невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки та зловживання спиртними напоями, що негативно відображається на здійсненні виховання малолітньої дитини, та, як наслідок, створює загрозу життю і здоров*ю останньої. Тому суд вважає, що позовні вимоги про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав є доведеними, обґрунтованими та підлягають до задоволення. Покликання ж відповідача стосовно її бажання опікуватися дочкою, намагання створити належні умови проживання, не зловживання спиртними напоями, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки жодними належними чи допустимими доказами відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України передбачено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 4 ст.170 СК України передбачено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ствердила про відсутність у неї хронічних захворювань, а також будь-кого на утриманні, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину.

При визначенні розміру аліментів на дітей суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину в розмірі 1000 грн. з урахуванням отримуваної відповідачем заробітної плати та інших обставин справи підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1536,80 грн. судового збору на користь держави, так як позивач звільнений від сплати такого.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення останньої батьківських прав, та передати дитину ОСОБА_2 органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської Ради як органу опіки та піклування.

Стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь та утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 жовтня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 1536,80 грн. (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень) 80 коп. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Позивач: Сихівська районна адміністрація ЛМР як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 25258931, м.Львів, пр.Ч.Калини,66.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: КЗ ЛОР Будинок дитини № 1 , ЄДРПОУ 38627124, м.Львів, вул.Комаринця,2а.

Повне судове рішення складено 06 червня 2019 року.

Суддя О.В.Тімченко