Рішення

від 05.06.2019 по справі 490/1872/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/808/2019 Справа № 490/1872/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2019 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі - Янкевич В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Шевченківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, третьої особи, в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх заробітків, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на користь Шевченківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.04.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.06.2018 року підготовче засідання по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи Шевченківську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради.

Представник позивача Органу опіки та піклування в особі виконкому Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи Шевченківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради надала заяву про розгляд справи у її відсутності та вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом ухвалено про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Згідно положення статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно частини першої та другої ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З огляду на викладене батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Малолітній ОСОБА_4 перебуває на обліку служби з 19.01.2016 р., як такий, що зазнав фізичного насилля з боку батька. Під час бесіди у службі у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради Данііл підтвердив, що батько дуже сильно його б`є по голові, спині і по руках. За результатами повідомлення про вчинення фізичного насилля над дитиною Центральним ВП ГУНП України в Миколаївській області на відповідача ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насилля в сім'ї.

Мати ОСОБА_5 проживає окремо, участі у житті та вихованні сина не приймає, оскільки майже з його народження вихованням та утриманням дитини займались його бабуся та дідусь.

Згідно з характеристикою Центрального ВП ГУНП України в Миколаївській області від 10.01.2018 року відповідач ОСОБА_1 характеризується як особа, яка систематично чинила насилля в сім`ї, неодноразово помічався у вживанні алкогольних напоїв, неодноразово порушувала порядок та спокій громадян. Неодноразово завдавав тілесних ушкоджень своєму сину, за що перебував на обліку у Центральному ВП як сімейний насильник. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2, 178, 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків.

07.06.2016 р. на розгляд комісії з питань захисту прав дитини винесено питання про відібрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у батька, ОСОБА_1 , та матері, ОСОБА_2 . Враховуючи рекомендації комісії, до Центрального районного суду було направлено позов про відібрання ОСОБА_6 без позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав.

Згідно заочного рішення Центрального районного суду від 13.09.2016 року справа № 490/6675/16-ц малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відібрано у батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таматері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення їх батьківських прав. У заочному рішенні Центрального районного суду від 13.09.2016 року вказано, що бабуся дитини, ОСОБА_7 , пояснила, що батько постійно знущається над дитиною, б'є її двічі на тиждень, порушує режим сну. Крім того, бабуся пояснила, що вона не зможе опікуватися дитиною, оскільки проживає разом із батьком дитини, який одного разу побив її до струсу мозку, після чого вона змушена була жити в іншому місці.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 11.11.2016 року № 984 малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та тимчасово влаштовано до комунального закладу Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради.

Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 14.04.2017 року № 274 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано до Шевченківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради на повне державне забезпечення.

Згідно повідомлення Шевченківської загальноосвітньої школи-інтернату №825 від 20.09.2017 року мати ОСОБА_2 жодного разу не поцікавилася долею дитини, не звернулася до служби та не вжила відповідних заходів для повернення сина. Батько ОСОБА_1 налагодив дружні стосунки із сином: 2-3 рази на місяць приїздив на побачення до сина, купував одяг, пригощав солодощами.

Як вбачається з повідомлення Шевченківської загальноосвітньої школи-інтернату №61 від 16.01.2018 року мати ОСОБА_2 за період перебування дитини у закладі жодного разу не поцікавилася життям та розвитком дитини. Батько ОСОБА_1 цікавився успіхами та здоров`ям сина, приїздив до нього, купував одяг, взуття, солодощі. На зимових канікулах дитина відпочивала за кордоном, батько супроводжував сина до потягу на залізничній станції м. Миколаєва при відправленні до м. Києва. На даний час ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідає.

Відповідно до довідки, надано Комунальним закладом Миколаївської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на прийом до дільничого лікаря педіатра із дитиною ОСОБА_3 , 2008 року народження, не звертались.

Згідно інформацією №463 від 04.06.2019 року, наданою Шевченківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради, мати ОСОБА_2 родинні зв`язки втратила з дитиною та жодного разу на зв`язок не виходила, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу, починаючи з лютого 2017 року, не намагався поновити свої батьківські права, рішення про стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками не виконується. За час перебування у школі-інтернаті батько періодично відвідував дитину, переважно був збентежений, сумбурний. За висновками психолога дитина не вважає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєю сім`єю, негативно ставиться до батьків, тому що мати в ранньому віці покинула його, а батька він боїться, маючи болісні спогади щодо минулого досвіду.

Як вбачається з соціально-психологічного висновку ОСОБА_3 від 22.05.2019 року, дитина як свою сім`ю сприймає: себе, бабусю ОСОБА_7 , яка знаходиться за кордоном, та дідуся ОСОБА_8 , який помер. ОСОБА_9 до матері є негативним, оскільки вона пішла з сім`ї у ранньому дитинстві, на даний час дитина не пам`ятає, коли бачив востаннє свою матір. ОСОБА_9 до батька є негативним, оскільки дитина має болючі спогади щодо минулого досвіду спілкування з батьком, який був постійно в нетверезому стані та проявляв фізичне насилля щодо дитини. На даний час дитина не вважає матір та батька членами своєї сім`ї, не має прив`язаності до них та наголошує, що боїться батька.

27.02.2018 року за № 418/02.02.01-22/22/14/18 Органом опіки та піклування, виконкомом Миколаївської міської ради складено Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із ухиленням від виховання та утримання дитини.

Згідно положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, серед іншого, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, приймаючи до уваги Висновок Органу опіки та піклування, виконкому Миколаївської міської ради № 418/02.02.01-22/22/14/18 від 27.02.2018 року, суд дійшов висновку щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - з підстав самоусунення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомого ухилення від виховання та утримання дітей, відсутності бажання на виконання батьківських обов`язків, на спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, відсутності прояву інтересу до внутрішнього світу дітей та створення умов для отримання дітьми освіти, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень статей 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідачі, як батьки дітей, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлені права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дітьми, так і з позовом про поновлення батьківських прав.

При цьому, вимоги щодо позбавлення батьківських прав батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягають, оскільки за час перебування у школі-інтернаті батько періодично відвідував дитину, купував одяг, взуття, солодощі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов Органу опіки та піклування, який поданий в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає частковому задоволенню, та, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд ураховує право позивача щодо примусового стягнення аліментів в судовому порядку у частці від доходу відповідача та вважає за необхідне стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 4-13, 76-89, 258-273, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Шевченківської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: орган опіки та піклування в особі виконкому Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 04056612, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Баштанським РС УДМС України в Миколаївській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1.

Третя особа: Шевченківська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Вітовського району Миколаївської обласної ради, ідентифікаційний код: 04590062, адреса: 57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Шевченкове, вул. Центральна, 1.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2019 року.

Суддя Н.П. Черенкова