Рішення

від 24.06.2019 по справі 200/6356/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. Справа№200/6356/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Слов`янської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

в с т а н о в и в:

Слов`янська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, зокрема, що є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, а тому згідно з п. 4 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , яким внесені зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на час проведення антитерористичної операції до її закінчення звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов`язків платника єдиного внеску до неї не застосовуються.

Між тим, в порушення вказаних норм відповідач надіслав їй вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.04.2019 року № Ю-3966-25 на загальну суму 179970 грн., з них недоїмка - 49060,40 грн., штрафи - 114880,23 грн., пеня - 16029,37 грн.

10.05.2019 року на свій запит щодо вимоги отримала рішення від 12.12.2018 року №0074964710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 179598,64 грн., з яких штраф у сумі 163569,27 грн. та пеня у сумі 16029,37 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.12.2018 року №0074964710 та вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.04.2019 року № Ю-3966-25.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року позивачу поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що оскаржене рішення та вимога відповідають вимогам законодавства і винесені в межах повноважень, що надані органу доходів і зборів. Вважав, що підстави для звільнення позивача від сплати сум єдиного внеску відсутні, і за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску він має нести відповідальність. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що Слов`янська районна державна лікарня ветеринарної медицини є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів (у Слов`янській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, м. Слов`янськ), що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України.

З метою звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, що визначені ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, платник єдиного внеску вчинив наступні дії: 17.06.2015 року подав до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання таких обов`язків.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області вказаному платнику надіслано рішення від 12.12.2018 року №0074964710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 179598,64 грн., з яких штраф у сумі 163569,27 грн. (20 % за період з 21.01.2015 року по 30.11.2018 року) та пеня у сумі 16029,37 грн.

Також Головним управлінням ДФС у Донецькій області вказаному платнику надіслано вимогу від 09.04.2019 року № Ю-3966-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 179970 грн., з них недоїмка - 49060,40 грн., штрафи - 114880,23 грн., пеня - 16029,37 грн.

Вимога прийнята щодо періоду, який розпочався після 14.04.2014 року: вона включає в себе несплачені по вказаному рішенню суми єдиного внеску, штрафу та пені, а також самостійно визначені платником у звітностях та несплачені у встановлений строк суми єдиного внеску зі строком сплати до 20.02.2019 року та до 20.03.2019 року, що підтверджується розрахунком до вимоги.

Позивач, вважаючи рішення та вимогу протиправними, оскільки звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, що визначені ч. 2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яка визначає платників єдиного внеску, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 8 та 9 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Аналогічні положення передбачені щодо рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів та пені, яке також є виконавчим документом (ч.ч. 14 та 15 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Частиною 15 ст. 25 Закону визначено, що суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Разом з вказаними нормами суд враховує наступне.

14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15.10.2014 року набрав чинності Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 2 вказаного Закону на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій на виконання договірних зобов`язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов`язаннями, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Пунктом 4 ст. 11 вказаного Закону внесено зміни до певних законів України, зокрема розділ VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.п. 101.1 та 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Недоїмка позивача з єдиного внеску, що виникла за спірний період, відповідачем не списувалася через те, що, на думку органу доходів і зборів, підстави для звільнення позивача від сплати сум єдиного внеску відсутні.

13.03.2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці , яким до розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внесено такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII вважати пунктом 9-4 .

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон, зокрема втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції надано визначення термінів:

територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014;

період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р.

Вказаний Перелік втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р.

До вказаних Переліків внесено, зокрема м. Слов`янськ Донецької обл., де розташований орган доходів і зборів, на обліку у якого перебуває позивач.

На час виникнення спірних правовідносин Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президент України не приймав, тобто, період проведення антитерористичної операції ще тривав.

Отже, термін, протягом якого платник єдиного внеску має право звернутись до органу доходів і зборів з відповідною заявою про звільнення від виконання своїх обов`язків (п. 9-4 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), ще не закінчився.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) згідно зі ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають за зверненнями суб`єктів господарювання, якими відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України є юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Законодавство не містить вимог щодо дати отримання сертифікату про настання обставин непереборної сили, а чітко визначає, що такий сертифікат є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань протягом терміну дії Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Між тим, в спірних правовідносинах отримання сертифікату про настання обставин непереборної сили не є обов`язковим, оскільки суб`єкт господарювання (позивач) в силу закону звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що автоматично звільняє його від відповідальності за невиконання вказаних зобов`язань протягом терміну дії Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Враховуючи наведене, оскільки позивач протягом спірного періоду перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої тривав, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він звільнений від сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до нього не застосовуються .

Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов`язків, які виникли до 14.04.2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2018 року в справі № 812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі ВАТ Нефтяная компания ЮКОС проти РФ (заява №14092/04, п. 559 рішення ЄСПЛ), зазначив, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

В спірних правовідносинах в частині оскарженого рішення втручання суб`єкта владних повноважень щодо періоду з 14.04.2014 року не відповідало національному законодавству.

Щодо оскарженої вимоги - втручання суб`єкта владних повноважень відповідає національному законодавству, оскільки воно відбулося в межах наданих повноважень - надіслання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимог про її сплату, є обов`язком органу доходів і зборів.

Між тим, таке втручання не є достатньо зрозумілим для платника єдиного внеску, щоб дозволити йому передбачати наслідки своїх дій.

Так, позивач в силу закону з 14.04.2014 року звільнений від виконання своїх обов`язків (обов`язків своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок), визначених ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

В той же час надсилаючи позивачу вимогу про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідач не врахував те, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, і факт її надіслання органом доходів і зборів породжує у платника певні обов`язки (сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, що зазначені у вказаній вимозі), передбачені ч. 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , від виконання яких він не звільнений.

Подальше ж невиконання платником єдиного внеску такої вимоги чи не оскарження вимоги в судовому порядку породжує обов`язок органу доходів і зборів надіслати вимогу про сплату недоїмки до підрозділу державної виконавчої служби (ч. 4 ст. 25 вказаного Закону).

Отже, подальше невиконання платником єдиного внеску чинної вимоги призведе до негативних наслідків для такого платника і до порушення його прав та законних інтересів, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

З огляду на наведене та враховуючи заявлені позовні вимоги оскаржене рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та надіслана відповідачем вимога про сплату боргу підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Вирішуючи спір судом також враховано те, що Президентом України прийнято Указ від 30.04.2018 року №116/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях (указ для службового користування).

Разом з тим, з назви самого рішення Ради національної безпеки і оборони України слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.

Крім того, Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України , яким розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, на час винесення оскаржених рішення та вимоги був чинним, тобто період проведення антитерористичної операції тривав.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Слов`янської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.12.2018 року №0074964710 та вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.04.2019 року № Ю-3966-25.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Слов`янської районної державної лікарні ветеринарної медицини (84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Риночна, 5, код ЄДРПОУ 21973971) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 5 393,52 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 24 червня 2019 року.

Суддя Т.В. Логойда