Ухвала

від 20.06.2019 по справі 1.380.2019.002723

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002723

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 червня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представник позивача без виклику

представник відповідача без виклику

розглянув у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен про визнання протиправними та скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен , в якій міститься вимоги:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105475 від 12.03.2019 р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105474 від 12.03.2019 р.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

18.06.2019 року позивач подав через канцелярію суду заяву вх.№ 21203 про забезпечення позову, в якій просить зупинити до набрання законної сили рішенням суду по справі №1.380.2019.002723, стягнення за підставі виконавчого документа-постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105475 від 12.03.2019р. у виконавчому провадженні №59296490 та на підставі виконавчого документа-постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105474 від 12.03.2019р. у виконавчому провадженні №59296585. Направити копію ухвали за результатами розгляду даної заяви до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 35048088) за адресою: 81600, Львівська обл., м. Миколаїв, вулиця Шептицького. будинок 9.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову, позивач вказує, що вказані виконавчі провадження можуть спричинити стягнення з ТзОВ Кампен сум адміністративно-господарських штрафів до моменту винесення судом рішення, щодо правомірності чи протиправності накладення таких штрафів, а також спричинить стягнення з позивача витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, можливих штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, чим унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд при вирішенні клопотання про забезпечення адміністративного позову виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом встановлено, що Управління Укртрансбезпеки у Львівській області прийняло постанови від 12 березня 2019 р. №105474 та від 12 березня 2019р. №105475 про застосування до ТзОВ Кампен адміністративно-господарського штрафу.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі оскаржуваних постанов Миколаївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесені Постанова про відкриття виконавчого провадження №59296490 від 06.06.2019р. та Постанова про відкриття виконавчого провадження №59296585 від 06.06.2019 р.

Згідно ч.2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що на кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

Згідно п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 8 Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно ч. 4 ст. 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що стягнення штрафу в примусовому порядку призведе до покладення на позивача обов`язку сплатити додаткові витрати у вигляді судового чи виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно ч.6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом на підставі поданих позивачем доказів фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача позов має бути забезпечено шляхом :

- зупинення стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105475 від 12.03.2019р. у виконавчому провадженні №59296490;

- зупинення стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105474 від 12.03.2019р. у виконавчому провадженні №59296585.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд, -

постановив :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен про забезпечення позову - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи забезпечення позову у справі №1.380.2019.002723 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен про визнання протиправним та скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

3. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.002723, зупинити стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105475 від 12.03.2019р. у виконавчому провадженні №59296490.

4. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.002723, зупинити стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №105474 від 12.03.2019р. у виконавчому провадженні №59296585.

Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч.2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

5. Примірник ухвали про забезпечення позову направити до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 35048088) за адресою: 81600, Львівська обл., м.Миколаїв, вулиця Шептицького, будинок 9.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Повний текст ухвали складений 24.06.2019р.

Суддя Коморний О.І.