Рішення

від 19.06.2019 по справі 813/3001/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3001/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю : представника позивача Канюка І.В., представник відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом підприємства СК "Матіола" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, податкової застави,-

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява підприємства СК "Матіола" з врахуванням уточнених позовних вимог просить :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0001334003 від 12.04.2017 р ;

- визнати протиправну та скасувати податкову вимогу №10027-17 від 02.06.2017 Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області;

-скасувати податкову заставу що накладено Галицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області на майно підприємства СК "Матіола" .

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки перевірка податковим органом не проводилась, податкове повідомлення-рішення ніколи не надсилалось. Відтак, вважає дії відповідача незаконними та спрямовані на грубе порушення вимог Закону, відповідно оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування заперечень зазначив, що податковий орган під час винесення оскаржуваних рішень діяв в межах повноважень наданих чинним законодавством.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови Солонківського споживчого товариства від 04.07.2011 року в приміщенні магазину у с. Миклашів Пустомитівського району здійснює свою господарську діяльність підприємство СК "Матіола", директором якого є ОСОБА_1 .

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиничівської сільської ради від 03.03.2017 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Серія АА №599784 за ч.2 ст.156 КУпАП від 02,02,2017 відносно ОСОБА_1 визнано винним, а саме за те, що він 02,02,2017 року в приміщенні магазину у с. Миклашів Пустомитівського району продавав горілку на розлив, чим порушив правила торгівлі алкогольними напоями.

Листом від 10.07.2017 №1387/42/02/18-17 Пустомитівське відділення поліції направило матеріали про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, відносно гр. ОСОБА_1 начальнику Пустомитівського відділення Галицької ОДПІ, оскільки він порушив правила торгівлі алкогольними напоями.

Пустомитівське відділення Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області листом від 13.02.2017 р №214/8/13-25-03-00 матеріали про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, відносно гр. ОСОБА_1 направлено Головному управлінню ДФС у Львівській області.

На підставі матеріалів про адміністративне правопорушення, 12.04.2017 ГУ ДФС у Львівській області на підставі ч.6 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів винесено податкове повідомлення-рішення: №0001334003 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання , Головне управління ДФС у Львівській області Галицька ОДПІ (Пустомитівське виділення) винесено податкову вимогу №100027-17 від 02.06.2017 р на суму 6800 грн.

Також позивач зазначає, що податковим органом прийнято рішення про опис майна в податкову заставу, однак в матеріалах справи таке відсутнє, сторонами під час розгляду справи на вимогу суду не подано.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними їх та скасування.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 (надалі - Закон України №481/95-ВР), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до частини 6 статті 15-3 Закону України №481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, суб`єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Механізм застосування фінансових санкцій визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790.

Згідно з пунктами 3, 5 вказаного Порядку до суб`єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно- правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.4 ст.17 Закону України №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Як видно з матеріалів справи, 03.03.2017 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №599784 від 02.02.2017, складеного щодо директора підприємства СК "Матіола" ОСОБА_2 , за порушення ч.2 ст. 156 КУпАП, прийнято рішення про накладення штрафу на суму 510 грн.

Канюк ОСОБА_3 не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №599784 від 02.02.2017 та постановою про накладення штрафу від 03.03.2017 оскаржив такі до Пустомитівського районного суду Львівської області.

18.07.2018 Пустомитівським районним судом Львівської області прийнято рішення у справі №450/3473/17, яким скасовано протокол про адміністративне правопорушення серії АА №599784 від 02.02.2017 та постанову про накладення штрафу від 03.03.2017. Рішення набрало законної сили 31.07.2018 року.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.07.2018 р встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2017 та постанова про накладення штрафу від 03.03.2017 винесені без урахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів на яких грунтується висновок про вчинення правопорушення.

Оскільки, податкове повідомлення-рішення №0001334003 від 12.04.2017 року, яким встановлено порушення ч.6 ст.15-3 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів винесене на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №599784 від 02.02.2017 та постанови про накладення штрафу від 03.03.2017, які скасовані, відповідно податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправної податкової вимоги від 02.02.2017 р №10027-17 та скасування рішення про опис майна у податкову заставу 02.06.2017 р, то такі не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, несплати податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з приписами підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відтак, виходячи з того, що оскаржувана податкова вимога від 02.02.2017 р винесена контролюючим органом у зв`язку з наявною у позивача узгодженої податкової заборгованістю, то така не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про скасування податкової застави від 03.06.2017 р, то така не підлягає також до задоволення, оскільки ні позивачем, ні відповідачем не надано рішення про застосовування до позивача податкової застави, відтак судом не може надаватись оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень на усних покликаннях сторін.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідач, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду у розмірі 1600 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.04.2017 р №0001334003.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська,35, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь підприємства СК "Матіола" (вул. Шевченка,34а, с. Миклашів, Пустомитівський район, Львівська область, 81140, ЄДРПОУ 38231306) судовий збір в розмірі 1600 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.