Рішення

від 24.06.2019 по справі 420/2946/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2946/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Кириленко А.В. - за ордером

від відповідачів: Бугаєнко Т.В.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю БСУ+ (код ЄДРПОУ 42539605, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, буд. 5А) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа,8); Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.02.2019 року №1065325/42539605 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 14 травня 2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю БСУ+ (код ЄДРПОУ 42539605, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, буд. 5А) до державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа,8); Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.02.2019 року №1065325/42539605 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 3 від 11.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 15 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної є протиправним, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що ТОВ БСУ+ було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.01.2019 року, відповідно до якої ТОВ БСУ+ - продавець, ТОВ ЦИВІЛЬЖИТЛОБУД - покупець.

Проте, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена відповідно до п. 20.1 16 ст. 21 ПК України, оскільки податкова накладна не відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (надалі - ПН) та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивач вважає, що незважаючи на надання пояснень та копій документів, що підтверджують реальність господарських операцій по відмовленій ПН: копії договору, рахунків на оплату, видаткових накладних, ТТН, платіжних доручень, органом ДФС було прийнято оскаржуване рішення із зазначенням про те, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання платником податку документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні опис), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Також позивач зазначає, що у оскарженому рішенні відсутня інформація, які саме конкретні документи повинен надати позивач, в той час, як позивачем надані передбачені законодавством документи, які свідчать про проведення та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Позивач вважає, що факт того, що зазначені документи були надані контролюючому органу свідчить про те, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

У встановлений судом строк, представник відповідачів -ДФС України та Головного управління ДФС в Одеській області надав відзив на позовну заяву, в якому викладена єдина правова позиція відповідачів.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідачі проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної, з посиланням на підставу - ненадання платником податку копій документів, які є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування є повністю обґрунтованим, оскільки позивачем не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні опис), у тому числі, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

У встановлений судом строк позивач надав відповідь на відзив, відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також у відповіді на відзив позивач звернув увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року по справі № 640/1240/19 визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків ; зобов`язано Державну фіскальну службу України відкликати лист від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків .

Представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю БСУ+ зареєстроване як юридична особа та основним видом діяльності є виготовлення виробів із бетону для будівництва, що підтверджено детальною інформацією про юридичну особу (а.с. 18).

Матеріалами справи підтверджено, що 14 грудня 2018 року між ТОВ БСУ+ (Постачальник) та ТОВ Цивільжитлобуд (Покупець) укладено договір поставки №15/12-18, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити бетон ЗБВ вироби та матеріали в асортименті, кількості, ціні та термінах поставки обумовлених даною угодою, згідно виставлених рахунків (специфікацій тощо).

Відповідно умов даного Договору, Постачальник гарантує, що у нього є всі необхідні документи для здійснення продажу товару, що поставляється згідно даного Договору, а саме: дозволи, ліцензії, сертифікати та інші документи, що підтверджують якість товару та право постачальника його реалізовувати.

Відповідно Розділу 2 Договору, якість товару визначається відповідно до державних стандартів України і відповідає узгодженими Сторонами стандартам і технічним умовам та підтверджується посвідченням якості (сертифікатом), виданим на замовлену продукцію.

Загальна кількість товару, що постачається на умовах даного Договору дорівнює загальній кількості товару, який був проданий покупцю у відповідності до податкових та видаткових накладних за весь час дії Договору .

Відповідно до п.3.1 Договору, поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця шляхом листування, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті або через представника постачальника.

В заявці на поставку товару сторонами узгоджуються вид, марка, асортимент, кількість, ціна, строки та умови поставки (у т.ч. витрати на транспортування), порядок розрахунків згідно проведених переговорів.

Постачання товару здійснюється Постачальником автомобільним транспортом на умовах FCA (відповідно до Інкотермс-2010) до місця поставки: м. Одеса, вул. Костанді, 203.

Відповідно до п. 5.1 цього Договору, постачання товару за цим Договором здійснюється на умовах 100 % передплати від вартості товару згідно з рахунку-фактури (а.с.46-50).

Судом встановлено, що на виконання зазначеного Договору ТОВ БСУ+ , а саме: у зв`язку з отриманням передплати за виставленим рахунком на оплату № 3 від 04.01.2019 року в сумі 48 632, 44 грн., складено податкову накладну №3 від 11.01.2019 року та подано її для реєстрації в ЄРПН.

Однак, квитанцією від 23 січня 2019 року реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.61).

Суд встановив, що згідно з повідомлення № 3 від 25 січня 2019 року позивач подав пояснення (а.с.62-64) та копії документів: ТТН, договір оренди, договір обладнання, акт оренди бетонозмішувача, договір оренди будівлі, виписка банку, видаткова накладна, рахунок на оплату, акт здачі-прийому робіт, прибуткова накладна, договір поставки, акт оренди техніки, технічний паспорт, акт здачі-приймання робіт, прибуткова накладна, штатний розклад, ТТН, договір оренди техніки, акт оренди, акти здачі- приймання робіт, що підтверджено скріншотом з бази даних ДФС України, поданим відповідачами (а.с. 162).

Вказані документи надані позивачем суду (а.с. 46-154).

Між тим, контролюючим органом було прийнято рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №1065325/42539605 від 01 лютого 2019 року з підстав ненадання платником податку таких копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) (а.с. 65).

Суд встановив, що позивач оскаржив це рішення у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (а.с. 36-45), однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 15.02.2019 року № 9908/42539605/2 у задоволенні скарги позивачу було відмовлено та рішення залишене без змін (а.с. 35).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 5 цього Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається зі змісту квитанції, якою зупинена реєстрація податкових накладних, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав на адресу контролюючого органу письмові пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.

Суд встановив, що подані позивачем письмові пояснення та копії документів розглядались Комісією ГУДФС в Одеській області.

Відповідно до п. п. 20-21 Постанови №117, комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пп. 4 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 Про затвердження Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.14 цієї Постанови, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Так, представник позивача зазначив, що на виконання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а також на підтвердження реальності господарських операцій надано усі первинні документи, що оформлені в рамках договору поставки та надання послуг та які не мають дефекту форми, змісту або походження, які відповідно до ст.ст. 198, 201 ПК України та ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну від 24.05.1995 року №88), мають юридичну силу і доказовості, а отже, засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

Суд встановив, та представник відповідача не спростував той факт, що позивач надав до Комісії копії документів по спірної господарської операції.

Але матеріалами справи підтверджено, що контролюючий орган прийняв оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з ненаданням таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), не підкреслюючи, які саме документів не подано позивачем.

На судовому засіданні представник відповідачів пояснила, що, зокрема, у видатковій накладній № 5 від 14 січня 2019 року та ТТН зазначені підписи постачальника та отримувача, але не зазначені їх прізвища, та, відповідно, не надані довіреності.

Судом досліджені надані позивачем документи, які свідчать про проведення господарської операції по поставці товару між позивачем та його контрагентом- ТОВ Цивільжитлобуд , що були надані відповідачу та містяться в матеріалах справи, зроблений висновок відповідачем на підставі наданих документів, та суд дійшов висновку, що контролюючий орган дійшов до помилкового висновку щодо відмови у реєстрації цієї податкової накладної, з огляду на таке.

Так, відповідачі посилаються на ненадання позивачем таких документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Згідно з договору поставки, укладеному між ТОВ БСУ+ та ТОВ Цивільжитлобуд , Постачальник зобов`язується передати Покупцеві бетон ЗБВ вроби та матеріали в асортименті, ціні та терміни поставки, обумовлених даною угодою згідно виставлених рахунків (специфікацій).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано рахунок на оплату №3 від 04 січня 2019 року, який виконаний ТОВ Цивільжитлобуд , що підтверджено платіжним дорученням № 36 від 11 січня 2019 року (а.с. 52) та випискою банку по рахунку (а.с. 53).

Саме отримання коштів за переплату товару стало підставою для видачі податкової накладної № 3 від 11.01.2019 року, що відповідає приписам ст. 187 ПК України.

Так, пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Суд встановив, що у повідомленні про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, позивач пояснив, що ТОВ БСУ+ було виписано та подано податкову накладну на підставі отриманої передплати від ТОВ Цивільжитлобуд за товарний бетон, відвантаження, якого відбувалась пізніше, виробництво бетону та ЗБВ є основним видом діяльності ТОВ БСУ+ , підприємство орендує будівлі для виробництва бетону та ЗБВ у ТОВ Сілікат обладнання для виробництва бетону та ЗБВ та автотранспорт для здійснення доставки ТОВ БСУ+ орендує у ТОВ ВЕСТТ .

Таким чином, суд вважає, що у позивача були законні підстави для виписки вказаної податкової накладної та надані всі необхідні документи на підтвердження зарахування коштів на банківський рахунок позивача.

Між тим, незважаючи на це, матеріалами справи підтверджено, що позивач надав контролюючому органу й документи на підтвердження поставки вказаного товару, придбання позивачем цементу та наявності технічної можливості щодо здійснення робіт для виготовлення товару (продукції), який був поставлений ТОВ Цивільжитлобуд за договором поставки № 15/12-18.

Тому, посилання відповідачів на ненадання документів зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (Інвентаризаційні описи), як-то зазначено у оскаржуваному рішенні, відхиляються судом, оскільки позивачем надано ТТН №Р5-1, Р5-2 від 14 січня 2019 року на підтвердження щодо перевезення автомобілем КАМАЗ вантажу з пункту навантаження за адресою: м. Одеса, Київське шосе до пункту розвантаження :м. Одеса, вул. Костанді, відповідно до п.3.3. Договору.

Також позивачем надано договори оренди № 09-10-2018 від 18 жовтня 2018 року; №08-12-2018 від 03 грудня 2018 року будівель та основних приладів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складені на виконання цього договору акт приймання-передачі об`єкта в оренду (а.с.67-73).

Окрім того, позивачем надано договори оренди обладнання №О-30/11-18 від 30.11.2018 року, відповідно до якого ТОВ БСУ+ орендує у ТОВ ВЕСТТ обладнання для використання у власній господарській діяльності та договір №О03/12-18 від 03 грудня 2018 року оренди та надання послуг будівельною (спеціальною) технікою, укладений з ТОВ "ВЕСТТ та договір №О-01/01-9 від 02 січня 2019 року оренди та надання послуг будівельною (спеціальною) технікою, укладений з ТОВ Сілікат ЛТД , договір поставки №121/12-2018 від 21.12.2018 року, укладений з ТОВ Сілікат ЛТД на поставку будівельних матеріалів, ТТН та укладені на виконання цих договорів видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, штатний розклад ТОВ БСУ+ на 01.01.2019 року на підтвердження тому, що товариство має у своєму штаті спеціалістів щодо виробництва бетону, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - спеціальний вантажний - спеціальний бетонорозмішувач-С, фінансовий звіт на 31.12.2018 року, податкові декларації (а.с.67-155).

Таким чином, з приведеного аналізу положень цього договору вбачається, що факт передачі та отримання товару та послуг підтверджується наявними у справи копіями первинними документами.

Таким чином, з огляду на встановлені та з`ясовані судом обставини, сукупність наданих первинних документів дають підстави для переконання щодо надання ТОВ БСУ+ послуг з поставки товару бетону та ЗБВ ТОВ Цивільжитлобуд .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем - Головним управлінням ДФС в Одеській області не доведено правомірності прийняття свого рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних належать задоволенню.

Щодо посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року по справі № 640/1240/19, суд зазначає, що цей доказ не є належним, оскільки не стосуються періоду виникнення спірних правовідносин.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної, поданою товариством з обмеженою відповідальністю БСУ+ в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну подано ТОВ БСУ+ в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що визнано протиправним та скасоване судом рішення було прийнято Комісією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а позовна вимога про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є похідною від цієї позовної вимоги, судові витрати підлягають стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю БСУ+ (код ЄДРПОУ 42539605, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, буд. 5А) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська площа,8); Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.02.2019 року №1065325/42539605 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1065325/42539605 від 01.02.2019 року

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 11.01.2019 року, поданої товариством з обмеженою відповідальністю БСУ+ (код ЄДРПОУ 42539605, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, буд. 5А).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БСУ+ (код ЄДРПОУ 42539605, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, Київське шосе, буд. 5А) судовий збір в розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 червня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.