Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2019 р. № 520/4887/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 6 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у неоформлені подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 6805,65 грн. (шість тисяч вісімсот п`ять гривень, 65 коп.), відповідно до квитанції № СВ01239563/1 від 07.03.2019. Зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м, Харкова сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 6805,65 грн. (шість тисяч вісімсот п`ять гривень, 65 коп.), підтвердженням чого є квитанція № СВ01239563/1 від 07.03.2019.
Відповідно до положень ст.ст.171, 262, 257 КАС України розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам за адресами, вказаними в позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 07 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 822 (а.с.10-12).
Згідно квитанції № СВ 01239563/1 від 07.03.2019 позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 6805,65 (а.с.9).
20.03.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила сформувати та подати в управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 6805,65 грн.
15.04.2019 Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова позивачу було надано відповідь про відсутність підстав для повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.17).
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Правовідносини з приводу сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" та деталізовані приписами Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740; далі за текстом - Порядок №1740).
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, урегульована, зокрема, приписами ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України та деталізована приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787; далі за текстом - Порядок № 787).
Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування перелічених норм права міститься у постанові від 13.12.2018р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) і полягає у тому, що « … в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше» , що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» , визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «ОСОБА_3 проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування» , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу» .
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 03.07.2018р. у справі №819/33/17.
Судом встановлено, що на підтвердження обставин придбання житла вперше позивачем надано до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.13-14).
Так, суд зауважує, що пенсійний орган, як уповноважений суб`єкт владних повноважень зобов`язаний доводити той факт, що особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесення рішення за письмовим зверненням громадянина про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість прийняття рішення - відмови, оформленої листом від 15.04.2019 № 6304-03-3/19.
Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787) передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Такий спосіб захисту порушених прав, які бути захищені судами, обрано в аналогічних справах, як і у поданій позовній заяві, зокрема, в постановах Верховного суду від 30 листопада 2018 року у справі №819/976/17, від 21 серпня 2018 року у справі №819/657/17, від 30 січня 2018 року у справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року у справі №819/1667/17.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчиненої бездіяльності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 6 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у неоформлені подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 6805,65 грн. (шість тисяч вісімсот п`ять гривень, 65 коп.), відповідно до квитанції № СВ01239563/1 від 07.03.2019.
Зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 6805,65 грн. (шість тисяч вісімсот п`ять гривень, 65 коп.), підтвердженням чого є квитанція № СВ01239563/1 від 07.03.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова(код ЄДРПОУ 41248278) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2019 |
Оприлюднено | 25.06.2019 |
Номер документу | 82597359 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Єгупенко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні