Рішення

від 27.05.2019 по справі 480/701/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 р. Справа №480/701/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника відповідача Войтенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евротех" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по відносинах з ТОВ «Елізія» за травень-червень 2017.

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення 15.03.2018 винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення зобов`язань позивача з податку на додану вартість на 58008 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14508 грн. це рішення позивач не отримав.

05.06.2018 позивачем отримано від відповідача податкову вимогу від 17.05.2018 № 8502-17 про сплату боргу у сумі 132639,76 грн. З такими рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними.

Відповідач під час перевірки дійшов висновку про не доведеність реальності операцій між позивачем та контрагентом та відсутності у позивача доказів правомірності формування податкового кредиту по операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Елізія» .

Відповідач вказує не відсутність факту (джерела) законного введення товару в обіг та\або задекларованого виробництва. Таке твердження не відповідає вимогам законодавства, яке не містить вимог до порядку введення товару в обіг або декларування виготовлення запасних частин. Крім того, частина з придбаних позивачем частин раніше перебувала у використанні, тобто не були новими.

Контрагент ТОВ «Елізія» не є виробником товарів, а є торговельним підприємством. Здійснення такої діяльності не вимагає наявності основних засобів- виробничих чи складських приміщень, значної кількості трудових ресурсів. Вважає, що без дослідження первинної документації контрагента висновки про нереальність господарських операцій через відсутність трудових та матеріальних ресурсів є передчасною.

Відповідач посилається на відомості з ЄРПН та зазначає про відсутність у базі відомостей про операцій з придбання ТОВ «Елізія» протягом лютого-червня 2017 року товарів, що були реалізовані позивачу. Вважає, що такі відомості також не є об`єктивними, оскільки ЄРПН містить відомості лише про операції з платниками ПДВ, але товари могли бути придбані у осіб, що не є такими платниками і відомості про такі операції у ЄРПН не відображаються. Перевірка ж ТОВ «Елізія» не проводилась. Позивач, як покупець товару, не зобов`язаний з`ясовувати у продавця джерела отримання ним товару, порядку його зберігання, а також повноту відображення контрагентом операцій з придбання у бухгалтерському та податковому обліку.

Посилання на порушення форми товарно-транспортної накладної, що робить неможливим підтвердження транспортування товару, є безпідставними. Обов`язок виготовлення товарно-транспортної накладної, у даному випадку, покладено на продавця. Накладна містить необхідні реквізити для встановлення характеру операції, обсягу товару. Відсутність документів про якість товару не є доказом нереальності операції. Запасні частини до тепловозів, що придбані позивачем, не є товаром, що підлягає обов`язковій сертифікації. Відповідачем не наведено нормативного акту, який зобов`язував би покупця вимагати надання сертифікату якості для підтвердження відомостей податкового обліку.

Безпідставним є і посилання відповідача на отриману негативну інформацію щодо контрагента. Такі відомості не є доказом нереальності операцій між позивачем і контрагентом. Обставини, встановлені у ході досудового слідства є лише суб`єктивними висновками сторони обвинувачення. Крім того, на позивача не може покладатися відповідальність за діяльність контрагентів. Факт здійснення господарської операції позивачем підтверджено належними первинними документами.

Просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2018 та податкову вимогу від 17.05.2018.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки повноти визначення податкового кредиту виявлено порушення, допущені позивачем по відносинах з ТОВ «Елізія» . Встановлено, що у базах даних ДФС відсутня інформація про наявність у контрагента позивача основних засобів, оренди та придбання послуг по перевезенню та зберіганню ТМЦ. Неможливість здійснити операцію з товаром у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що підтверджується відомостями з ЄРПН. ТОВ «Елізія» не подавалась скарга у зв`язку з нездійсненням реєстрації податкових накладних постачальниками товару. Товариство не мало можливостей виробництва товарів.

Крім того, отримана негативна інформація щодо документального оформлення нереальної господарської операції. Товарна-транспортна накладна не містить обов`язкової інформації щодо точної адреси місця завантаження товару, зазначено лише м. Маріуполь. Не подано документи для підтвердження відповідності продукції. У договорі відсутній пункт щодо підтвердження якості продукції. Відповідно до баз даних ДФС у ТОВ «Елізія» у травні-червні 2017 працювала одна особа - директор, що свідчить про відсутність можливості здійснення операції постачання товарів.

Також відповідачем отримана негативна інформація щодо ТОВ «Елізія» . Здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. З сукупності наведених доказів вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит по операції, реальність якої не доведена. Податкове повідомлення-рішення винесено правомірно. Податкова вимога також винесена правомірно, оскільки позивачем не сплачено податковий борг. Крім суми боргу по повідомленню-рішенню, яке оскаржується, до вимоги включено суму боргу у вигляді пені за зовнішньо-економічною діяльністю на суму 53669,42 грн., що визначена іншим податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржувалось позивачем у судовому порядку, але у задоволенні позову відмовлено. Позивачем не наведено будь-якого обґрунтування підстав скасування вимоги у цій частині. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріал справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по відносинах з ТОВ «Елізія» за травень-червень 2017 року. За наслідками перевірки 15.03.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000921407 про збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість на 58008 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14502 грн. (а.с. 71).

17.03.2018 відповідачем винесено податкову вимогу № 8502-17 про сплату боргу з податку на додану вартість у сумі 78970,34 грн. та пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 53669,42 грн. (а.с. 62).

В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем розміру податкового кредиту на суму 58007,50 грн. по операціях з контрагентом ТОВ «Елізія»за червень 2017 року. Вважає, що зібраними доказами підтверджується нереальність господарських операції позивача та зазначеного контрагента, а первинні документи про придбання ТМЦ не мають юридичної сили.

З такими твердженнями суд погодитись не може.

Відповідно до ст. 198 п. 1981, п.п «а» , п.п. 198.2, 198.3 ПК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6, зазначеної статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 30.05.2017 позивачем укладено з ТОВ «Елізія» договір поставки № 30/05/17. За умовами договору ТОВ «Елізія» зобов`язалось передати запасні частини до тепловоза, асортимент яких визначається у рахунках, видаткових накладних, податкових накладних. Позивач зобов`язаний прийняти їх та оплатити (а.с. 79-80). На підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем надано копії видаткової накладної № 96 від 30.05.2017 на загальну суму 348045 грн., у тому числі ПДВ 58007,50 грн., податкову накладну № 96 від 30.05.2017, платіжне доручення на суму 250017,69 грн., у тому числі ПДВ 41666,67 грн. на підтвердження факту переміщення товарів від продавця до покупця надано копію товарно-транспортної накладної (а.с. 81-86). З наданої копії акту звірки розрахунків позивача та ТОВ «Елізія» вбачається, що станом на 31.12.2017 позивач провів часткову оплату на суму 3250000 грн., його кредиторська заборгованість становила 98045 грн. (а.с. 87).

Відповідач вважає неприйнятною товарно-транспортну накладну, вказуючи на недоліки у її оформленні. Так, у якості місця завантаження зазначено лише м. Маріуполь, відсутні відомості щодо вантажно-розвантажувальних робіт (а.с. 82-83). Такі висновки суд вважає безпідставними. Як було зазначено, позивачем та його кортрагентом укладено договір поставки. Тобто, у даному випадку товарно-транспортна накладна не є документом, який характеризує об`єкт оподаткування податком на додану вартість та не є обов`язковою для формування податкового кредиту по операції постачання. Крім того, окремі недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної не є безумовною підставою визнавати її недійсною. З наданої копії товарно-транспортної накладної вбачається, що вона містить найменування учасників правовідносин: замовника, вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача. Зазначено який саме товар перевозиться, його вага, вартість та маршрут слідування. У накладній зазначено дату її складення, вона скріплена підписами та печатками учасників правовідносин. Суд вважає, що з наданої копії товарно-транспортної накладної можливо встановити характер господарської операції, її учасників, дату здійснення, це надає змогу оцінити наявну у ній інформацію у сукупності з іншими документами.

Відповідач вказує на ряд обставин, що на його переконання свідчать про неможливість ТОВ «Елізія» виконати зобов`язання по договору з позивачем: відсутність основних засобів, відсутність доказів придбання послуг по перевезенню та зберіганню ТМЦ, недостатня кількість працівників, тощо. На підтвердження таких пояснень відповідачем ніяких доказів не надано. У судовому засідання представником відповідача повідомлено, що перевірка ТОВ «Елізія» не проводилась.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність документів про підтвердження якості придбаних позивачем товарів як на підставу для винесення податкового повідомлення-рішення. Як було зазначено вище, відповідно до вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Документи, що засвідчують якість/відповідність товарів не є доказом їх придбання, не підтверджують переходу права власності на товар від продавця покупцеві, сплату/нарахування податку на додану вартість. З таких обставин, суд вважає, що наявність таких документів не є підставою для визначення податкового кредиту, а їх відсутність підставою для збільшення податкових зобов`язань.

Фактично єдиним доказом, що наданий відповідачем на підтвердження своїх тверджень, є ряд ухвал слідчих суддів. З наданих копій вбачається, що вони винесені у межах кримінальних проваджень, але ці кримінальні провадження ніяким чином не стосуються позивача. У переліку суб`єктів господарювання щодо яких слідчим суддею надається дозвіл на вчинення дій у межах кримінального провадження дійсно є контрагент позивача - ТОВ «Елізія» . Разом з тим, у наданих ухвалах не вказується на операцію між ТОВ «Евротех» та ТОВ «Елізія» за результатами якої позивачем сформовано податковий кредит (а.с. 103-122). Суд вважає, що сам лише факт проведення досудового розслідування у зазначених справах не є доказом вчинення позивачем порушень податкового законодавства та підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000921407 від 15.03.2018, яким ТОВ «Евротех» збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на 58008 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14502 грн. Податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно, суд вважає безпідставним включення відповідачем зазначених сум до податкової вимоги від 17.05.2018 № 8502-17. Разом з тим, до податкової вимоги відповідачем крім зазначених сум включено суму пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За твердженням відповідача правомірність її визначення позивачем оскаржувалась у судовому порядку. Рішенням суду, що набрало законної сили у задоволенні позову було відмовлено. Такі твердження позивачем не оспорюються. За таких обставин, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 17.05.2018 № 8502-17 в частині сум податку на додану вартість, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0000921407 від 15.03.2018.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду у сумі 3842 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Евротех" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000921407 від 15.03.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Евротех" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 58 008 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 14 502 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 17.05.2018 №8502-17 на суму 72 510 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евротех" (код ЄДРПОУ 31387621) судовий збір в розмірі 3842 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 03.06.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко