Рішення

від 14.06.2019 по справі 540/715/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/715/19 12 год. 01 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,

за участю представників: позивача Прокопенко Я.Ю., відповідача Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.03.2019р. №0000931422 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2661579 грн. за 2016 рік..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 18.02.2019р. №26/21-22-14-01/32155693. На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2019р. №0000931422, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 6857557,00 грн., у тому числі: 2016 рік-2661579 грн., 2017 рік - 895656 грн., 9 місяців 2018 року - 3300322 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що стали підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення (далі-ППР), звернувся до суду з даним позовом та просить визнати протиправним та скасувати ППР від 20.03.2019р. №0000931422 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2661579 грн. за 2016 рік.

Ухвалою від 09.04.19 провадження у вказаній справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.05.19 о 09:30 год.

Ухвалою суду від 06.05.2019р. відкладено підготовче засідання на 20.05.2019р. на 14:00.

Ухвалою від 20.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.19 о 09:30 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, представник відповідача пояснив, що за результатами проведеної документальної виїзної планової перевірки контролюючим органом встановлені порушення податкового законодавства, що полягало у заниженні від`ємного значення об`єкту оподаткування на загальну суму 39132698,00 грн., встановлено не декларування підприємством від`ємного значення об`єкту оподаткування на загальну суму 45990255 грн., в наслідок чого завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування становить загальну суму 6857557грн., у тому числі у 2016р. - 2661579грн.

Підставою вказаних висновків стала нереальність господарських операцій, які мали місце у перевіряємий період між позивачем та контрагентом ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО з огляду на те, що документи від імені контрагента позивача підписані невстановленою особою та не мають статусу первинного документу. У контрагента відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення операцій. Таким чином представник відповідача вважає оскаржене рішення правомірним, а позов необґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" зареєстроване 12.11.2003 р. за № 14991200000006971. Перебуває на обліку у контролюючих органах як платника податків.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, основним видом діяльності ТОВ "Екобіотек-Україна" за КВЕД - 2010 є виробництво олії та тваринних жирів.

На підставі наказу №2 ввід 02.01.2019р. відповідно до плану-графіку, у період з 21.01.2019р. по 11.02.2019р. співробітниками ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Екобіотек-Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 30.0.2018р. За результатами проведеної перевірки складено акт №26/21-22-14-01/32125693 від 18.02.2019р. (далі-акт №26), в якому зафіксовані наступні висновки щодо порушень:

1) пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 ПК України із змінами та доповненнями, п. 5 П(с)БО №11 Зобов`язання (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20), п.5,7,15 П (с) БО №15 Дохід (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290), п.6, п.27 П (с) БО 16 Витрати (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, зареєстрованого у Мін`юсті України від 19.01.2000 №27/4248), п.4,6 ПсБО 31 Фінансові витрати (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04,2006№415, зареєстрованого у Мін`юсті України від 26.05.2006№610/І2484), Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 (в редакції наказу від 09.12.2011 №1591), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.12.99 №893/4186, в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкту оподаткування на загальну суму 39132698,0 грн., у тому числі: 2016р. - (-12628526) грн.; 2017р. - (-14404293) грн.; 9 місяців 2018 року - (-12099879) грн.

За результатами перевірки встановлено не декларування підприємством від`ємного значення об`єкту оподаткування на загальну суму 45990255 грн., у т.ч.: 2016 р. - (-15290105) грн.; 2017р. - (-15299949) грн.; 9 місяців 2018 року - (-15400201) грн.

В наслідок вищевказаних порушень завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування становить загальну суму 6857557грн., у тому числі: 2016р. - 2661579грн.; 2017р. - 895656грн.; 9 місяців 2018 року - 3300322грн.

2) п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.4 статті 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 48601,0 грн., у т.ч. серпень 2018 року-48601 грн.

3) пп.266.2.1 п.266.2 ст.266, пп.266.2.2 п.266.2 ст.266, пп.266.3.1, 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 11639,55 грн., у тому числі: 2016р. на суму 3666.86 грн., 2017р. на суму 4257,6 грн., 9 місяців 2018 року на суму 3715,09 грн.

4) п.46.1 ст.46, пп.47.1.1 п.47.1 ст.47, п.49.1, п.49.2 ст.49 ст.266.6 Податкового кодексу України, підприємством не подано декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016,2017,2018 (9місяців 2018 року).

5) в ході перевірки направлено лист від 18.02.2019 №782/7/21-22-14-01-12 Про проведення зустрічної звірки з ТОВ Агротрансатлантик (код 39465366) , щодо підтвердження придбання олії соняшника нерафінованої та в подальшому реалізованої на адресу ТОВ Екобіотек Україна за період листопад 2016 року.

На момент перевірки зустрічна звірка не отримана, тому даний факт в матеріалах перевірки не спростовано та не підтверджено.

Не погоджуючись з викладеними висновками позивачем подано до ГУ ДФС у Херсонській області заперечення за вих. № 99 від 05.03.2019р. За результатом розгляду заперечень на акт перевірки, контролюючим органом складено лист № 5692/10/21/22-14-01 від 15.03.2019р. відповідно до якого залишено без змін висновки акту перевірки в частині взаємовідносин між ТОВ Екобіотек-Україна та ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО та врахування отриманих грошових коштів від ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ Екобіотек-Україна та неврахування при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, а також викладено пункт 3 Висновку акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ Екобіотек-Україна в частині податку на нерухоме майно в новій редакції:

3) пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266, пп. 266.2.2 ст. 266.2 ст. 266, пп. 266.3.1, 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України, підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 3483,99 грн., у тому числі: 2016р. на суму 1097,58 грн., 2017р. на суму 1274,00 грн., 9 місяців 2018 року на суму 1112,01 грн.

Вказані висновки стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20.03.2019 року №0000931422, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 6857557,00 грн., в т.ч.: 2016р.-2661579 грн., 2017р. - 895656 грн., 9 місяців 2018 року - 3300322 грн.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з контрагентом ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО , які призвели до зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2661579 грн. за 2016 рік, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про скасування ППР від 20.03.2019р. №0000931422 у вказаній частині.

Вирішуючи спірні правовідносини суд приймає до уваги наступні обставини та приписи законодавства.

Висновки відповідача про збільшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2661579 грн. за 2016 рік ґрунтуються на визнанні контролюючим органом господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентом-покупцем ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО , нереальними.

Вирішуючи дану справу суд досліджує факт фіктивності господарських операцій, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи безтоварність господарських операцій, податковий орган посилається на наступні обставини: …ТОВ «Екобіотек-Україна» з ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО укладено договір купівлі-продажу від 02.02.2016 №020216 та договір поставки від 23.03.2016 №031/М. Згідно наданих до перевірки задокументованих товарно-транспортних накладних встановлено, що місце розвантаження товару: м.Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3. Вантажоодержувач: ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО (Донецька обл., м.Мариуполь, вул. Приморська, 1). Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО орендувало дане приміщення у ПП Олнайт (24065501, договір від 29.01.2016 №29.01). Складські приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3 підприємство ВОСТОКСНАБАГРО не має та не орендує. А також власних транспортних засобів на балансі не утримує.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за період з 01.01.2016 по 30.03.2016 у ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО в податковому кредиті відсутні зареєстровані податкові накладні на придбання транспортних послуг та/або орендної плати за користування автотранспортом від сторонніх організацій - платників ПДВ, тобто в період реалізації макухи ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО не мало власних чи орендованих транспортних засобів.

Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО за 1 квартал 2016 року задекларовано лише 1 особу, виплати фізичним особам з ознакою 101- заробітна плата ( ОСОБА_1 ) Отже відсутні виплати будь-яким іншим особам за іншими ознаками доходів, крім заробітної плати.

Також відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ Востокснабагро здійснював реєстрації податкових накладних лише до 29.04.2016р. (платником ПДВ був до 15.03.2018), тобто за період з 01.02,2016 по 29.04.2016 підприємство не реалізовувало в подальшому макухи насіння соняшника на території України або за її межи не здійснював.

Тобто, не можливо підтвердити переміщення задокументованого в товарно- транспортній накладній товару від постачальника до покупця.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО фактично не отримував товарів від ТОВ Екобіотек-Україна , однак кошти від нього надійшли на адресу підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, перевіркою встановлено отримання коштів ТОВ Екобіотек Україна від ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО за 2016 рік у сумі 2 661 579,0 грн., однак перевіркою не можливо підтвердити реалізацію макухи ТОВ Екобіотек-Україна на адресу ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО .

Таким чином перевіркою встановлено, що ТОВ Екобіотек-Україна фактично не поставляв макуху насіння соняшника, але оскільки факт реалізації товару підтверджено даними бухгалтерського обліку, то відображення реалізації товару у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам, а не ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО … (стор.10 акту №26).

Крім того, відповідач вважає, що нереальність господарських операцій підтверджується тим, що договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні підписані від імені ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО директором ОСОБА_1 , яка відповідно протоколу допиту свідка за матеріалами досудового розслідування у кримінальному проваджені від 03.10.2017 №42017000000003128 не має відношення до створення, підписання та укладання господарських операцій ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО .

На підставі викладеного контролюючий орган дійшов до висновку, що отримані від ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО кошти, перерахування яких останнім не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ Екобіотек-Україна щодо їх повернення у майбутньому, має кваліфікуватись як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ Екобіотек-Україна та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Судом досліджено первинну документацію з вказаних господарських операцій та встановлено, що між ТОВ Екобіотек-Україна та ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО укладено договір купівлі - продажу від 02.02.2016 №020216 та договір поставки від 23.03.2016 №031/М, відповідно до умов яких Постачальник (ТОВ Екобіотек-Україна ) передає, а Покупець (ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО ) приймає у власність і оплачує макуху з насіння соняшника українського походження. Одиниця виміру товару-метрична тонна. Загальна сума договору складає сукупність загальних сум партії товару, визначених в Додаткових угодах до даного Договору, що є невід`ємними частинами. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (Україна, Херсонська обл., м.Херсон, вул.Ракетна, 110А) Товар завантажується в автотранспорт покупця.

Також судом встановлено, що ТОВ "ВОСТОКСНАБАГРО" (код 39601384) зареєстроване у ЄДРПОУ 26.01.2015р., номер запису 1 274 102 0000 011301. Згідно даних ЄДРПОУ видами діяльності Товариства за КВЕД є: виробництво олії та тваринних жирів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт. Станом на день розгляду справи ТОВ "ВОСТОКСНАБАГРО" не перебуває в стані припинення.

На виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано та судом досліджено наступну первинну документацію: видаткові накладні № 102-00009 від 03.02.2016 на суму 226890,00 грн., в т.ч. ПДВ 37815.00 грн. у кількості 50,42 т, № 102-00013 від 03.02.2016 на суму 153405,00 грн., в т.ч. ПДВ 25567.00 грн. у кількості 34,09 т, № 102-00014 від 03.02.2016 на суму 216720,00 грн., в т.ч. ПДВ 36120.00 грн. у кількості 48,16 т, № 102-00015 від 03.02.2016 на суму 65745,00 грн., в т.ч. ПДВ 10957.00 грн. у кількості 14,61 т, № 102-00017 від 04.02.2016 на суму 215910,00 грн., в т.ч. ПДВ 35985.00 грн. у кількості 47,98 т, № 102-00018 від 04.02.2016 на суму 210150,00 грн., в т.ч. ПДВ 35025.00 грн. у кількості 46,7 т, № 102-00020 від 05.02.2016 на суму 54540,00 грн., в т.ч. ПДВ 9090.00 грн. у кількості 12,12 т, № 102-00021 від 05.02.2016 на суму 206640,00 грн., в т.ч. ПДВ 34440.00 грн. у кількості 45,92 т, № 103-00026 від 24.03.2016 на суму 206274,00 грн., в т.ч. ПДВ 34379.00 грн. у кількості 44,36 т, № 103-00027 від 24.03.2016 на суму 201903,00 грн., в т.ч. ПДВ 33650.50 грн. у кількості 43,42 т. № 103-00028 від 25.03.2016 на суму 219480,00 грн., в т.ч. ПДВ 36580.00 грн. у кількості 47,20 т, № 103-00029 від 25.03.2016 на суму 196788,00 грн., в т.ч. ПДВ 32798.00 грн. у кількості 42,32 т, № 103-00030 від 25.03.2016 на суму 199113,00 грн., в т.ч. ПДВ 33185.50 грн. у кількості 42,82 т, № 103-00033 від 28.03.2016 на суму 218643,00 грн., в т.ч. ПДВ 26440.50 грн. у кількості 47,02 т, № 103-00035 від 29.03.2016 на суму 69378,00 грн., в т.ч. ПДВ 11563.00 грн. у кількості 14,92 т; довіреності № 16 від 03.02.2016р., № 32 від 24.03.2016, товарно-транспортні накладні № 03.02/3 від 03.02.2016р., № 03.02/5 від 03.02.2016, № 03.02/4 від 03.02.2016, № 03.02/5 від 03.02.2016, № 04.02/4 від 04.02.2016, № 04.02/3 від 04.02.2016, № 05.02/3 від 05.02.2016, № 05.02/2 від 05.02.2016, № 24.03/2 від 24.03.2016, № 24.03/1 від 24.03.2016, № 25.03/4 від 25.03.2016, № 25.03/3 від 25.03.2016, № 25.03/2 від 25.03.2016, № 28.03/2 від 28.03.2016, № 29.03/2 від 29

Оплату за відвантажений товар ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО перерахував на користь ТОВ Екобіотек-Україна на загальну суму 2 661 579,00 грн.: 1350000,00 грн-03.02.2016, 200000,00 грн.-24.03.2016, 600000,00 грн.-25.03.2016, 365000,00 грн.-28.03.2016, 146579,00 грн.-29.03.2016.

Суд звертає увагу, що факт оплати товару податковим органом визнається, що вбачається зі змісту акту перевірки та пояснень представника відповідача у судовому засіданні.

Крім того, судом встановлено, що на кожну партію товару, яка відвантажувалась ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО виробничою лабораторією ТОВ Екобіотек-Україна було проведено лабораторний аналіз зразків товару на вміст в сухій речовині (W %, Протеїн %, Олійність %, Клітковина %) та, згідно даних Журналу реєстрації якісних посвідчень на макуху соняшникову, було видано якісне посвідчення, що також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом не висловлено жодного зауваження щодо бухгалтерської документації, складеної за результатами проведеної господарської операції, визнано факт надходження грошових коштів. При цьому обґрунтовуючи нереальність господарських операцій, відповідач посилається на протокол допиту свідка ОСОБА_1 за матеріалами досудового розслідування у кримінальному проваджені від 03.10.2017 №42017000000003128, а також відсутності у ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО трудових та матеріальних ресурсів.

Щодо посилань відповідача на протокол допиту свідка суд зазначає наступне. Так, судом встановлено, що 03.10.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42017000000003128 за підозрою конкретно визначених осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки. В межах даної справи в якості свідка була допитана ОСОБА_1 .

Отже, в ході розгляду вказаної справи з пояснень представника відповідача та з матеріалів справи вбачається, що однією з основних підстав висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій є факт внесення відомостей до ЄРДР та наявність кримінального провадження у якому опосередковано фігурує контрагент-покупець позивача.

З цього приводу суд звертає увагу на позицію Верховного суду, викладену в постановах від 27.02.2018р. у справі №813/1974/17, від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 15.05.2018р. у справі №822/2348, від 29.03.2018р. у справі №826/3498/15, згідно з якою факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили (справа №826/3498/15).

Слід зазначити, що представником відповідача не надано до суду жодного доказу про наявність вироку суду, що набрало законної сили відносно контрагента позивача.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших органів чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

В даному випадку посилання податкового органу на внесення відомостей до ЄРДР за підозрою конкретно визначених осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в межах якого опосередковано фігурує ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО є безпідставними, оскільки, ні на час здійснення спірних господарських операцій, ані на час проведення податкової перевірки, ані на час розгляду і вирішення даної справи відсутній обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб позивача або його контрагента у здійсненні фіктивного підприємництва.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з контрагентів при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У свою чергу, податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Верховний суд у постанові від 02.04.2019 року по справі № 826/6245/18, висловив позицію щодо безтоварності господарських операцій: "…Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку..."

Суд також звертає увагу на позицію Верховного суду, викладену в постанові від 27.02.2018р. у справі №813/1766/17. Зокрема, Верховний Суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Що було досліджено та встановлено судом в ході розгляду даної справи.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п. 1.2 ст. 1, п.п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, ст. 2, п. 3.2 ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

За статтею 1 та частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Ці документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій; вони фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом в постанові від 15.05.2018р. у справі №870/9721/12, в постанові від 27.02.2018р. у справі №813/1766/17 та Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.04.2015р. у справі № 2а-0870/12108/11, в ухвалі від 08.06.2015р. у справі № 2270/2640/11, в ухвалі від 17.03.2015р. у справі № 2а-1670/6098/12, в ухвалі від 04.03.2015р. у справі 825/132/13-а, в ухвалі від 24.02.2015р. у справі № 815/5211/13-а, в ухвалі від 27.10.2014р. у справі №826/16184/13-а.

За результатами господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентом ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО спричинені зміни майнового стану позивача, що визнається податковим органом, при цьому останнім не висловлено жодного зауваження щодо бухгалтерської документації, складеної в ході господарських операцій.

З наведеного вище вбачається, що податковим органом було досліджено фінансово-господарську діяльність позивача, не встановлено жодного порушення позивачем вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО (суд відмічає, що відповідачем не оспорюються факти реалізації товару, надходження коштів від вказаного контрагента, відображення вказаних коштів у податковій звітності та сплати відповідних податків), однак на підставі наявності відомостей у ЄДРСР щодо кримінального провадження, в ході якої керівник ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО була допитана в якості свідка, посадові особи ГУ ДФС у Херсонській області відобразили в акті перевірки припущення щодо нереальності господарських операцій між Товариствами.

Приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 визначено: акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З дослідженого акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу відобразили в акті факт здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом-покупцем ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО , однак за наявності інформації з інших органів щодо останнього, не підтверджених належними доказами та не спростовуючих встановлені в ході перевірки факти, зафіксували лише припущення щодо нереальності господарських операцій.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Розглядаючи справу "Інтерсплав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду, тобто суди зобов`язані застосовувати рішення Європейського суду з прав людини" як джерело права на всіх етапах провадження нарівні з Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності трудових чи майнових ресурсів у ТОВ ВОСТОКСНААГРО , суд зазначає, що в постанові від 12.04.2018р. у справі №805/4710/16-а Верховний Суд вказав, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, судом встановлено, факти реалізації позивачем товару контрагенту-покупцю ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО , оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом України у постанові від 22 вересня 2015 року у справі № 21-1359а15.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх припущень, викладених в акті перевірки щодо нереальності господарської операції, що відбулась між позивачем та контрагентом ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО , натомість позивачем надана первинна документація з якої вбачається, що вищезазначена господарська операція мала реальний характер.

Крім того, суд звертає увагу, що з пояснень представника відповідача та наданих ним доказів убачається, що податковим органом не проведена ні зустрічна звірка, ані перевірка господарської діяльності контрагента-покупця ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО з питань подальшої реалізації придбаного у позивача товару.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначається податкове зобов`язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З приводу збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Так, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За змістом пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290, з метою здійснення бухгалтерського обліку дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відноситься до загального доходу Підприємства.

Доходи для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично отриманими і підтвердженими належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб`єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків

Як встановлено судом, кошти сплачені позивачу його контрагентом ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО в оплату за придбані товари, є пов`язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально. При цьому суд звертає увагу, що податковим органом не спростовується факт реалізації позивачем макухи соняшникової, під сумнів податкового органу лише ставиться контрагент, якому реалізовано вказаний товар, зазначені доводи викладені на стор. 10 акту перевірки: …Таким чином перевіркою встановлено, що ТОВ Екобіотек Україна фактично не поставляв макуху насіння соняшника, але оскільки факт реалізації товару підтверджено даними бухгалтерського обліку, то відображення реалізації товару у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам, а не ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО … .

Таким чином, суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт реалізації позивачем товару, оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, що не спростовується відповідачем, фактів порушень вимог податкового законодавства саме позивачем при здійснені господарських операцій з контрагентом-покупцем ТОВ ВОСТОКСНАБАГРО судом не встановлено. За недоведеності відповідачем факту відсутності господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом з приводу реалізації товару, висновки податкового органу є безпідставними.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.03.2019р. №0000931422 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2661579 грн. за 2016 рік..

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ Екобіотек-Україна сплачено судовий збір в сумі 19210,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням. Отже саме ця сума підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (73042, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-а, код ЄДРПОУ 32125693) до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати прийняте Головним управлінням ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2019 року №0000931422 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2661579,00 грн. за 2016 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (73042, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-а, код ЄДРПОУ 32125693) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 червня 2019 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 111030100