Ухвала

від 24.06.2019 по справі 620/1768/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 червня 2019 року Чернігів Справа № 620/1768/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Галс-К" (вул. Вокзальна, 3/3, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 31566427) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство "Галс-К" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 № 00000871400.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, на підставі акту перевірки платників податку від 29.12.2018 № 922/14/531633345, винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за грудень 2014 на суму 192026, 00 грн. Спірне рішення вважає протиправним, оскільки доводи ГУ ДФС у Чернігівській області про те, що операції з реалізації ТМЦ є контрольованими, являються помилковими.

Одночасно в позові заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.

Вирішуючи вказане клопотання суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до пункту 4 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Однак позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, з огляду на таке.

Частиною першою статті 12 КАС передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третя статті 257 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Частинами третьою і четвертою статті 131 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Частина третя і четверта статті 131 Конституції України встановлює виняток із зазначеного правила. Одним із таких винятків є представництво в суді інших осіб (крім адвоката) у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах.

У свою чергу, пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У даному випадку, позивач просить розглянути справи за правилами загального провадження, яке передбачає проведення підготовчого засідання та, відповідно, можливість брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а саме адвоката.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Згідно ст.ст. 248, 249 ЦК України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, позовні заяви, які розглядаються за правилами загального провадження, мають бути підписані особою, яка має право її підписувати, в даному випадку адвокатом, повноваження якого повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями): ордеру, виданого на ведення справи в суді чи договору і свідоцтва або довіреності.

Відповідно до частин. 1, 2, 6, 8 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

До позову надано довіреність від 18.06.2019 від імені Приватного Акціонерного товариства ГАЛС-К , якою уповноважено ОСОБА_1 представляти її інтереси, однак не зазначено, що ця особа має статус адвоката.

Тобто у матеріалах, поданих до позовної заяви, відсутній документ, який би підтверджував повноваження представника Приватного Акціонерного товариства ГАЛС-К на реалізацію права на подання позову та клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження та, відповідно, обсяг повноважень, наданий цьому представнику.

Отже, для вирішення питання про відкриття провадження за правилами загального провадження, позивачу слід надати суду документи на підтвердження самопредставництва або його процесуальним представником (адвокатом).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що до позову не додано документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 як адвоката щодо її представництва у суді для подачі заяви про розгляд справи за правилами загального провадження, відповідно, права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, суд дійшов висновку, що позов підлягає поверненню, як такий, що підписаний особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів ) з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України Про судоустрій і статус суддів ) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд.

Повернення позовної заяви в даному випадку, з огляду на підписання її особою, яка не має право її підписувати, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд особисто або через представника.

Водночас відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Галс-К" судовий збір в розмірі 2880,39 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 18.06.2019 № 12290.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтею 295 КАС України.

Суддя І.І. Соломко