Постанова

від 18.06.2019 по справі 320/4194/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.06.2019 Справа № 320/4194/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №320/4194/17 Головуючий у 1 інстанції: Бахаєв І.М.

Провадження № 22-ц/807/199/19 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

при секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, ділової репутації,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , який в ході судового розгляду було уточнено.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що його донька ОСОБА_3 проходить навчання у Мелітопольській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №14 Мелітопольської міської ради. Ним та іншими батьками учнів школи №14 створена благодійна організація Благодійний фонд Шкільне джерело життя ЄДРПОУ №39714186 і він є її керівником.

В процесі роботи організації було виявлено зловживання керівництва школи в питаннях збору та використання благодійних внесків з боку адміністрації школи. Наразі у Мелітопольському міськрайонному суді слухається справа за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №14 про визнання незаконною бездіяльності посадової особи органу виконавчої влади. 24 травня 2017 у Мелітопольській ЗОШ №14 відбулась загальношкільна конференція, на якій виступила відповідач - вчитель історії ОСОБА_1 та у присутності вчителів, батьків, учнів, усього 70 осіб, висловлювалась відносно нього: Безруков постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи все робити через фонд ; Вы душите родителей, заставляете нести деньги в благотворительный фонд ; Цирк еще впереди, кукловод сидит фиксирует ; группа лиц, работающих на диструктив . Зазначав, що дана інформація не відповідає дійсності, більш того, порушує особисті немайнові права позивача, ганьбить його честь, гідність, а також підриває його ділову репутацію.

Посилаючись на вказані обставини, просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність позивача - ОСОБА_2 , інформацію, яку розповсюдила ОСОБА_1 шляхом публічного виступу на загальношкільної конференції 24.05.2017 року, а саме: Безруков постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи все робити через фонд ; Вы душите родителей, заставляете нести деньги в благотворительный фонд ; Цирк еще впереди, кукловод сидит фиксирует ; группа лиц, работающих на диструктив та зобов`язати відповідача ОСОБА_1 спростувати поширену нею недостовірну інформацію, у той же спосіб, у який її було поширено, а саме шляхом публічного виступу на загальношкільній конференції.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь і гідність позивача - ОСОБА_2 , інформацію, яку розповсюдила ОСОБА_1 шляхом публічного виступу на загальношкільній конференції 24.05.2017 року, а саме: Безруков постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи все робити через фонд ; Вы душите родителей, заставляете нести деньги в благотворительный фонд ; Цирк еще впереди, кукловод сидит фиксирует ; группа лиц, работающих на диструктив .

Зобов`язано відповідача ОСОБА_1 спростувати поширену нею недостовірну інформацію: Безруков постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи все робити через фонд ; Вы душите родителей, заставляете нести деньги в благотворительный фонд ; Цирк еще впереди, кукловод сидит фиксирует ; группа лиц, работающих на диструктив , у той же спосіб, у який її було поширено, а саме шляхом публічного виступу на загальношкільній конференції.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що зі змісту висловлюваного нею тексту, слідує, що вислів Безруков постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи робити все через фонд - дана інформація не є неправдивою, так як сказане нею підтверджується зверненням голови та представників батьківських комітетів та батьків учнів школи № 14 від 10.09.2015 року, відповідно до якого: Работа собрания была сорвана пришедшими руководителями благотворительного фонда ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 и ОСОБА_6 Начали высказываться на повышенных тонах, возмущаться, кричать, высмеивать присутствующих родителей и угрожать им . Окрім того, відповідно до доповідної секретаря школи Костіної Л.М. від 24.02.2017 року: Безруков А.В., зайшовши до кабінету директора школи, кричав на директора школи так, що всі, хто був у канцелярії розбіглися , та від 26.05.2017 року: ОСОБА_2 - голова благодійного фонду, отримавши від мене лист на свій запит, прочитавши його, образив директора школи висловом: Или я дурак, или ваша директор дура .

Однак, вказаних вище обставин судом першої інстанції враховано не було, що потягло за собою винесення незаконного рішення суду.

Зазначає, що під час свого виступу на конференції, вона висловлювала лише свою критику, а тому зазначений текст виступу є критичною оцінкою з її боку здібностей позивача як керівника, тобто це є її оціночним судженням, право на яке охороняється законом, а тому, не може бути спростовано.

Вислів Вы душите родителей, заставляєте нести деньги в благотворительный фонд - наведена інформація в цьому тексті її виступу відповідає дійсності, враховуючи вищенаведені звернення як батьківського комітету так і секретаря директора школи. Застосування мовного засобу порівняння душите є стилістичним описом фактичних подій стосовно постійних скарг як на директора школи, так і на батьківський комітет і на Раду школи.

Постійні скарги підтверджується як копією звернення ОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації в лютому 2017 року, так і протоколом загальношкільної конференції від 24.05.2017 року, відповідно до якого, одразу після виступу ОСОБА_2 , який заявив, що Рада школи не має права вирішувати питання про придбання паперових рушників, звукової колонки для позашкільної роботи за кошти з позабюджетного рахунку - почалась сварка між ОСОБА_2 , ОСОБА_7 - головою батьківського комітету 6-В класу, ОСОБА_8 - головою Ради школи.

Вислів Цирк еще впереди, кукловод сидит фиксирует - це не є інформацією про позивача, а тому не може бути предметом спростування.

Вислів Группа лиц, работающих на диструктив - це не є інформацією про позивача, а тому не може бути предметом спростування. Крім того, згідно підручника для 7 класу Основи безопасности жизнедеятельности , Конфликты делятся на конструктивные (созидательные) и деструктивные (разрушительные).Неконструктивний (деструктивний) конфликт возникает, когда одна из сторон упорно и жестко настаивает на своей позиции, не желает учитывать интересы другой стороны. .

Окрім того, позивачем вказано: Відповідач використовує такі образливі вирази до мене як ляльковод , залякує , душить , примушує нести гроші які характеризують мене, як особу, що з легкістю порушує закон, як особу, яка не має ніяких моральних цінностей. Залякування, душіння, примушування нести гроші - це кримінально карні діяння. .

Однак, дане ствердження позивача є недійсним, оскільки дані слова було витягнуто з контексту речень, а тому позбавлені свого речового значення. Сказане нею в контексті тих речень, є мовним засобом порівняння, є її оціночним судженням з використанням мовних засобів у вигляді алегорії, а тому вона не стверджувала, що позивачем було скоєно будь-яке кримінальне правопорушення.

Зазначає, що виходячи з аналізу тексту, який позивач просив спростувати, не зроблено різниці між інформацією та оціночними судженнями ОСОБА_1 , а отже відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що також відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з рішення від 21 лютого 2012 року у справі Тушалп проти Туреччини Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, вульгарних фраз само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто стилістичним цілям , оскільки стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження .

Аналізуючи її виступ, тему для обговорення, місце її висловлювань, застосування засобів мовлення, слід зазначити про те, що її висловлювання не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, незважаючи на те, що останні містять критичну оцінку подій пов`язаних з діяльністю ОСОБА_2

09 жовтня 2018 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 На його думку, скарга задоволенню не підлягає, оскільки мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що вислови ОСОБА_1 не є оціночними судженнями, оскільки були представлені у якості фактів і мають конкретне звинувачення. Факти можна підтвердити, в той час як підтвердження оціночних суджень є нездійсненним. Просив рішення Мелітопольського міськрайонного суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що негативна інформація висловлена відповідачем щодо ОСОБА_2 має характер поширення завідомо неправдивої інформації, що порочить іншу особу, така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню, оскільки інформація, поширена ОСОБА_1 на загальношкільній конференції 24.05.2017 стосовно ОСОБА_2 не відповідає дійсності, є негативною, недостовірною такою, що порушує особисті немайнові права позивача, порочать його честь, гідність, а також суттєво підривають ділову репутацію. Розповсюджена інформація виражається у негативному упередженому ставленні до ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 , як вчителя школи. Відповідач умисно намагалась переконати вчителів, батьків та учнів в тому, що ОСОБА_2 не має моральних цінностей та нечесно маніпулює людьми у зв`язку з діяльністю відповідача у керівництві благодійної організації Благодійний фонд Шкільне джерело життя та його зверненням до суду з позовом до школи.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, що 26.03.2015 зареєстровано благодійну організацію Благодійний фонд Шкільне джерело життя ЄДРПОУ №39714186, ОСОБА_2 вказано керівником благодійної організації, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Статут благодійної організації Благодійний фонд Шкільне джерело життя (а.с. 17-22, 23).

Згідно листа Департаменту освіти та науки Запорізької обласної державної адміністрації №136/5 від 31.08.2015 ОСОБА_2 , ОСОБА_9 повідомлено про результати розгляду їхнього звернення від 23.06.2015, з доповненнями 01.07.2015. На підставі зустрічі з представниками педагогічної та батьківської спільноти ЗОШ №14 міста Мелітополя, директором школи №4 та представниками управління освіти Мелітопольської міськради, вивчення документів, наданих для перевірки з питання організації роботи закладу з благодійниками, Департамент освіти і науки облдержадміністрації зобов`язав управління освіти Мелітопольської міськради до 04.09.2015 відмінити накази директора Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №14 від 29.08.2014 №150 Про збори коштів на класні та шкільні потреби та від 22.12.2014 №204 Про проведення заходів щодо залучення благодійних внесків на класні та шкільні потреби , як такі, які перевищують повноваження директора школи та у зв`язку з неприпустимістю наказом зобов`язувати класних керівників звертатись до батьків за благодійною допомогою, встановлення суми благодійних внесків (благодійність передбачає добровільність благодійника не лише надати благодійну допомогу, але й визначити суми благодійної допомоги). Також, рекомендовано притягнути директора ЗОШ №14 міста Мелітополь до дисциплінарної відповідальності та до 15.09.2015 перевірити у закладах освіти міста Мелітополя стан роботи керівників закладів освіти міста з батьківською громадськістю щодо надання благодійних внесків. Також повідомлено, що з питання некоректної поведінки педагогічних працівників, вирішення особистісних стосунків заявники мають можливість звернутись до суду (а.с.16).

За вх. №0044/03.2-10/Б зареєстровано повторне звернення від 27.02.2017 батьків учнів ЗОШ №14 м. Мелітополя, ОСОБА_2 , ОСОБА_10 директору Департаменту освіти та науки Запорізької обласної державної адміністрації з проханням направити комісію до ЗОШ №14 м. Мелітополя для перевірки фактів збору та використання благодійних внесків батьків учнів у вигляді готівкових коштів та іншої незаконної фінансової діяльності у школі. Провести оцінку відповідність протоколів засідань уставу ЗОШ №14 та вивчити іншу документацію школи. У випадку підтвердження інформації про відновлення зборів та незаконного використання готівкових коштів, внесення у протоколи засідань Ради школи завідомо неправдивих відомостей надати правову оцінку діям та бездіяльності директора ЗОШ №14 ОСОБА_11 у серпні 2015 (а.с.80).

Листом Департаменту освіти та науки Запорізької обласної державної адміністрації №04/03.2-10/Б Безрукову А.В. повідомлено про результати розгляду його звернення від 27.02.2017, згідно яких порушень щодо діяльності батьківського комітету та Ради ЗОШ №14 з надання добровільної благодійної допомоги в закладі не виявлено. Також зазначено, що не підтверджено і інформацію про факти збору і незаконного використання готівкових коштів (а.с.81).

Згідно наданого на запит ОСОБА_2 директором ЗОШ №14 ММР ЗО протоколу загальношкільної конференції від 24.05.2017 були присутні педагогічні працівники 44, батьки - 20, учні - 6. Серед інших виступив ОСОБА_2 - голова БФ Шкільне джерело життя , який заявив, що Рада школи не має права вирішувати питання про придбання паперових рушників, звукової колонки для позашкільної роботи за кошти з позабюджетного рахунку. А також вчитель історії та основ здоров`я ОСОБА_1 , яка сказала про те, що колектив втомився від постійних сварок між батьківським комітетом, Радою школи і ОСОБА_2 - головою благодійного фонду. ОСОБА_2 постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи все робити через фонд. Батьки, меценати, всі хто готовий допомагати добровільно школі мають право обирати куди перераховувати благодійні внески. Це не є порушенням закону. Сьогодні на конференції чітко видно хто налаштований на конструктивну роботу, а хто деструктивно (а.с. 13, 14-15).

Отже, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 на загальношкільній конференції 24.05.2017 року висловлювалась відносно позивача: Безруков постійно залякує директора школи, голову Ради школи, членів батьківського комітету, примушуючи все робити через фонд ; Вы душите родителей, заставляете нести деньги в благотворительный фонд ; Цирк еще впереди, кукловод сидит фиксирует ; группа лиц, работающих на диструктив .

Також слід зазначити,що ОСОБА_1 є вчителем історії та основ здоров`я,на час виникнення спірних правовідносин будь-яку адміністративну посаду не займала, за матеріалами справи відсутні дані про вплив благодійної організації Благодійний фонд Шкільне джерело життя саме на учбовий процес і нею не заперечується ,що вислови нею були зроблені за власною ініціативою.

За Конституцією України, ст. 4 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" ( далі - Постанова Пленуму ВСУ) Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

За замістом п. 6 вище згаданої Постанови Пленуму ВСУ, у разі поширення про фізичну особу недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, ця фізична особа вправі пред`явити позов про захист її гідності, честі чи ділової репутації.

У пункті 15 Постанови Пленуму ВСУ міститься роз`яснення про те, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти (зокрема): опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; викладення в характеристиках, заявах,листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судом було встановлено, що інформація, поширена ОСОБА_1 на загальношкільній конференції 24.05.2017 стосовно ОСОБА_2 не відповідає дійсності, є негативною, недостовірною такою, що порушує особисті немайнові права позивача, порочать його честь, гідність, а також суттєво підривають ділову репутацію. Розповсюджена інформація виражається у негативному упередженому ставленні до ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 , як вчителя школи.

Також, не здобуто доказів на підтвердження достовірності вищевказаної поширеної негативної інформації і під час перегляду справи в апеляційній інстанції, а отже колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що вказана інформація порушує презумпцію невинуватості та негативно впливає на немайнові права позивача.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди із висновком суду першої інстанції відносно того, що твердження ОСОБА_1 є лише висловленням її критики, а отже, зазначений текст виступу є критичної оцінкою, її оціночним судженням.

Так, дійсно, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням ( п. 19 Постанови Пленуму ВСУ).

Відповідно до ч.2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії (12/1984/84/131) суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимоги доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 згаданої вище Конвенції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що роз поширена позивачем інформація щодо ОСОБА_2 не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною, а також створює у широкого невизначеного кола осіб викривлене уявлення про діяльність позивача, відсутність у нього моральних цінностей, що безперечно, порушує особисті (немайнові) права позивача на честь, гідність та ділову репутацію.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що поширена ОСОБА_1 інформація не є оціночними судженнями, а є констатацією фактів, які можуть і мали бути доведені належними доказами.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Судом також вірно враховано, що негативна інформація висловлена відповідачем щодо ОСОБА_2 має характер поширення завідомо неправдивої інформації, що порочить іншу особу, а отже, підлягає спростуванню.

Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз`ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму ВСУ, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди із рішенням суду, та твердження, що виступ ОСОБА_1 зводиться до оціночних суджень. Проте, під час апеляційного перегляду зазначена позиція не підтверджена.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги та відповідно до вимог ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384,389 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року по цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 24 червня 2019 року.

Головуючий

Судді: