Рішення

від 13.06.2019 по справі 916/818/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/818/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Чернушич С.М.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерін" про стягнення 4636270,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Укргазбуд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерін" про стягнення заборгованості в сумі 4636270,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки від 22.01.2018 р. № БМ 22/01 щодо поставки товару у встановлений в договорі строк, у зв`язку з чим позивачем на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України заявлено вимоги про повернення сплаченої суми в якості попередньої оплати за поставку товару.

Зокрема, позивач вказує, що між Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінерін" (постачальник), укладено договір поставки товару від 22.01.2018 р. № БМ 22/01, згідно якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених договором, будівельні матеріали у кількості, в асортименті та за цінами, що затверджуються у накладних.

Згідно п. 3.1. договору ціна на товар встановлюється в гривнях України та визначається у видаткових накладних. Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість цього договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних на кожну партію товару.

Пунктом 3.3 передбачено, що покупець оплачує вартість поставленого товару не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата за згодою сторін може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника.

За ствердженнями позивача, на виконання умов договору ПрАТ "Укргазбуд" перераховано кошти в сумі 4636270,00 грн. на рахунок ТОВ "Сінерін" наступними платежами:

1) 12.02.2018 р. - 1000000 грн. (платіжне доручення № 210, ПАТ "Банк Альянс",

2) 14.02.2018 р. - 700000,00 грн. (платіжне доручення № 227, ПАТ "Банк Альянс");

3) 15.02.2018 р. - 300000,00 грн. (платіжне доручення № 230, ПАТ "Банк Альянс");

4) 15.02.2018 р. - 500000,00 грн. (платіжне доручення № 239, ПАТ "Банк Альянс");

5) 05.03.2018 р. - 193920,00 грн. (платіжне доручення № 356, ПАТ "Банк Альянс");

6) 05.03.2018 р. - 196650,00 грн. (платіжне доручення № 357, ПАТ "Банк Альянс");

7) 05.03.2018 р. - 224430,00 грн. (платіжне доручення № 358, ПАТ "Банк Альянс");

8) 14.03.2018 р. - 35970,00 грн. (платіжне дорученням 386, ПАТ "Банк Альянс");

9) 14.03.2018 р. - 41845,55 грн. (платіжне доручення № 387, ПАТ "Банк Альянс");

10) 14.03.2018 р. - 156240,00 грн. (платіжне доручення № 385, ПАТ "Банк Альянс");

11) 14.03.2018 р. - 184464,00 грн. (платіжне доручення № 384, ПАТ "Банк Альянс");

12) 15.03.2018 р. - 206480,45 грн. (платіжне доручення № 398, ПАТ "Банк Альянс");

13) 16.03.2018 р. - 57519,55 грн. (платіжне доручення № 410, ПАТ "Банк Альянс");

14) 16.03.2018 р. - 204444,85 грн. (платіжне доручення № 409, ПАТ "Банк Альянс");

15) 26.03.2018 р. - 17844,00 грн. (платіжне доручення № 450, ПАТ "Банк Альянс");

16) 26.03.2018 р. - 57156,00 грн. (платіжне доручення № 449, ПАТ "Банк Альянс");

17) 26.03.2018 р. - 525000,00 грн. (платіжне доручення № 448, ПАТ "Банк Альянс");

18) 29.03.2018 р. - 34305,00 грн. (платіжне доручення № 453, ПАТ "Банк Альянс").

Як зазначає позивач, поставки товару за попередньо оплаченими коштами не були здійснені, а тому сума безпідставного набутих коштів відповідачем становить 4636270,00 грн.

Наразі позивач вказує, що договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, отже є обов`язковим для сторін.

Таким чином, як стверджує позивач, внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України виникли цивільні права та обов`язки та оскільки відповідачем було порушено приписи ст. 693 Цивільного кодексу України та не поставлено товар у встановлений строк, позивач вважає, що у нього виникло право вимагати як поставку товару, так і повернення попередньо сплачених коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2019 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/818/19, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 15 квітня 2019 р.

15.05.2019 р. позивачем подано до господарського суду пояснення щодо заявленого позову, в яких позивач додатково вказує, що ТОВ "Сінерін" та ПрАТ "Укргазбуд" уклали договір поставки від 22.01.2018 року №БМ 22/01, істотні умови якого визначені в ньому та пунктом 3.1 якого передбачено, що ціна на товар встановлюється в гривнях України та визначається у видаткових накладних. Пунктом 3.3 розділу 3 договору передбачено, що покупець оплачує вартість поставленого товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару постачальником, оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100 % попередньої оплати або часткової попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника. Крім того, пунктом 2.3 розділу 2 договору визначає, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, постачальник має право припинити подальшу поставку товару та/або змінити графік поставки, без застосування до постачальника будь-яких штрафних санкцій або зобов`язань щодо відшкодування збитків. Так, позивач вказує, що згідно попередньо досягнутих домовленостей позивачем було перераховано в період з 12.02.2018 року по 29.03.2018 року частину коштів у вигляді часткової попередньої оплати відповідно до наданих постачальником рахунків на оплату за наступний товар: пісок, щебінь, арматура, однак в подальшому передплати були припинені, оскільки позивачеві повідомлено про неможливість виконання договірних зобов`язань та відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. При цьому, посилаючись на ст. ст. 11, 202, 526 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, позивач стверджує, що позивач шляхом оплати товару, а відповідач шляхом прийняття оплати, взяття на себе зобов`язань щодо його поставки, створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки, встановленим статтею 712 Цивільного кодексу України, зокрема, у позивача виникло право вимагати передачі йому оплаченого товару, а у відповідача виник обов`язок його поставити. Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. При цьому, як зазначає позивач, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця, що, як встановив господарський суд, покупцем і було зроблено у даному випадку. Наразі позивач зауважив, що керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, а також свободи договору, які закріплені в статті 3 Цивільного кодексу України позивачем, як покупцем товару вжито усіх заходів з метою виконання договірних зобов`язань та недопущення ситуації щодо не поставки товару, однак, постачальником в порушення договору та приписів законодавства порушено домовленості та на першу вимогу не повернуто перераховані нами кошти. Щодо відсутності в платіжних дорученнях посилання на договір ПрАТ "Укргазбуд" зазначає, що, по-перше, будь-якого іншого договору між позивачем та відповідачем не укладалось, що підтверджується довідкою. По-друге, відповідно до пункту 1.4 Глави 1 постанови Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Згідно пункту 3.1 Глави 3 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Пунктом 3.8. Глави 3 передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Іншого порядку заповнення платіжних доручень, як стверджує позивач, чинним законодавством не передбачено, а тому, зважаючи на зазначення в графі "призначення платежу" платіжних доручень реквізитів рахунків (дата та номер) та з метою подальшого зручнішого ведення бухгалтерського документообігу позивачем жодним чином не порушено вимоги законодавства в частині оплати за товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2019 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/818/19 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13 червня 2019 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою "за закінченням встановленого терміну зберігання", "немає такої організації за адресою".

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

22.01.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінерін" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" (покупець) було укладено договір поставки, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як постачальник зобов`язується поставляти покупцеві будівельні матеріали у кількості, в асортименті та за цінами, що узгоджуються та затверджуються у накладних, а позивач як покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість. Сторони дійшли згоди, що дія цього договору поширюється на будь-яку поставку, здійснену постачальником та прийняту покупцем в період дії цього договору.

В п. 1.2. договору від 22.01.2018 р. вказано, що якість товару, що поставляється за цим договором повинна відповідати нормативним документам, передбаченим діючим в Україні чинним законодавством.

Згідно п. 1.3 договору загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент) за групами, видами, марками та типами товару визначаються у накладних та визнаються сторонами, як документи, що мають силу специфікації.

За умовами п. 2.1 договору поставка товарів здійснюється на умовах DDP, місце поставки - склад постачальника місцезнаходження якого: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка.

Відповідно до п. 2.2. договору моментом виконання постачальником обов`язку щодо передачі товару покупцю є дата, зазначена у накладній. Право власності на товар, поставлений за цим договором переходить до покупця з моменту отримання товару від постачальника за накладною. Перехід ризиків випадкової загибелі товару від постачальника до покупця відбувається в момент передачі товару. До моменту переходу права власності на товар постачальник несе відповідальність за його належне зберігання та недопущення його погіршення, а також ризик випадкового знищення (пошкодження) товару.

За положеннями п. 2.3 договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, постачальник має право припинити подальшу поставку товару та/або змінити графік поставки, без застосування до постачальника будь-яких штрафних санкцій або зобов`язань щодо відшкодування збитків.

В п. 2.4 договору визначено, що прийняття партії товару безумовно свідчить про те, що він був замовлений покупцем та звільняє постачальника від обов`язку доказування факту існування замовлення.

Умовами п. 2.5 договору передбачено, що в місці прийомки, товар приймається шляхом зовнішньої візуальної перевірки цілісності зовнішнього пакування товару, а також звіряється кількість та асортимент згідно з видатковими документами. У випадку виявлення розбіжностей із замовленням або неналежність пакування товару, покупець вправі припинити прийом товару, сторони роблять відповідні відмітки у видаткових накладних та складають акт приймання - передачі товару, де зазначають кількість прийнятого товару та кількість неналежно наданого до поставки товару. У такому випадку постачальник зобов`язується скоригувати супровідні документи та надати їх покупцю протягом 1 (однієї) доби з моменту складання акту. Постачальник при цьому буде вважатись таким, що прострочив зобов`язання поставки. Постачальник повинен замінити або допоставити товар, щодо якою були виявлені невідповідності протягом 2 днів з моменту складання акту зазначеного в даному пункті договору.

В п. 3.1 договору вказано, що ціна на товар встановлюється в гривнях України та зазначається у видаткових накладних.

Згідно п. 3.2 договору загальна сума цього договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних на кожну партію товару.

За умовами п. 3.3 договору покупець оплачує вартість поставленого товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100 % попередньої оплати або часткової попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі порушення строку поставки покупець має право вимагати, а постачальник зобов`язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі 25% річних від вартості простроченого в постачанні товару за кожен день прострочення поставки.

За положеннями п. 5.1 договору від 22.01.2018 р. цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Якщо до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свій намір припинити дію договору, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же самих умовах (п. 5.2 договору).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Наразі відповідно до умов п. 3.3 договору від 22.01.2018 р. покупець оплачує вартість поставленого товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару постачальником. Також в договорі передбачено, що за згодою сторін оплата може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору відповідачем були виставлені позивачу рахунки на оплату № 74 від 26.01.2018 р. на суму 2500000,00 грн., № 90 від 26.02.2018 р. на суму 193920,00 грн., № 91 від 26.02.2018 р. на суму 196650,00 грн., № 101 від 26.02.2018 р. на суму 101556,00 грн., № 95 від 27.02.2018 р. на суму 156240,00 грн., № 93 від 27.02.2018 р. на суму 264000,00 грн., № 94 від 27.02.2018 р. на суму 246290,40 грн., № 100 від 27.02.2018 р. на суму 57156,00 грн., № 88 від 28.02.2018 р. на суму 184464,00 грн., № 92 від 28.02.2018 р. на суму 260400,00 грн., № 102 від 28.02.2018 р. на суму 525000,00 грн., № 106 від 28.03.2018 р. на суму 34305,00 грн.

Як з`ясовано судом, з огляду на виставлені відповідачем рахунки щодо здійснення попередньої часткової оплати за товар, позивачем були перераховані грошові кошти на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Альянс" м. Одеса, МФО 300119, що підтверджується платіжними дорученнями. Зокрема:

- згідно платіжних доручень № 210 від 12.02.2018 р. в сумі 1000000,00 грн., № 227 від 14.02.2018 р. в сумі 700000,00 грн., № 230 від 15.02.2018 р. в сумі 300000,00 грн., № 239 від 15.02.2018 р. в сумі 500000,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 74 від 26.01.2018 р. на суму 2500000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 356 від 05.03.2018 р. в сумі 193920,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 90 від 26.02.2018 р. на суму 193920,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 357 від 05.03.2018 р. в сумі 196650,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 91 від 26.02.2018 р. на суму 196650,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 450 від 26.03.2018 р. в сумі 17844,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був частково сплачений рахунок № 101 від 26.02.2018 р. на суму 101556,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 385 від 14.03.2018 р. на суму 156240,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" було сплачено рахунок № 95 від 27.02.2018 р. на суму 156240,00 грн.;

- згідно платіжних доручень № 410 від 16.03.2018 р. в сумі 57519,55 грн., № 398 від 15.03.2018 р. в сумі 206480,45 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" було сплачено рахунок № 93 від 27.02.2018 р. на суму 264000,00 грн.;

- згідно платіжних доручень № 387 від 14.03.2018 р. в сумі 41845,55 грн., № 409 від 16.03.2018 р. в сумі 204444,85 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 94 від 27.02.2018 р. на суму 246290,40 грн.;

- згідно платіжного доручення № 449 від 26.03.2018 р. в сумі 57156,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 100 від 27.02.2018 р. на суму 57156,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 384 від 14.03.2018 р. в сумі 184464,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 88 від 28.02.2018 р. на суму 184464,00 грн.;

- згідно платіжних доручень № 386 від 14.03.2018 р. в сумі 35970,00 грн., № 358 від 05.03.2018 р. в сумі 224430,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" був оплачений рахунок № 92 від 28.02.2018 р. на суму 260400,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 448 від 26.03.2018 р. в сумі 525000,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" було сплачено рахунок № 102 від 28.02.2018 р. на суму 525000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення № 453 від 29.03.2018 р. на суму 34305,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" було сплачено рахунок № 106 від 28.03.2018 р. на суму 34305,00 грн.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Натомість згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Проте, як з`ясовано судом, після виконання позивачем зобов`язання з проведення передоплати за товар відповідач не здійснив поставку обумовленого товару. При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 12.06.2018 р. за вих. № 12-06/03, в якій вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок ПАТ "Укргазбуд" суму перерахованої передплати в розмірі 4636270,00 грн. Вказана претензія отримана ТОВ "Сінерін" 13.06.2018 р., що підтверджується копією кур`єрської накладної від 12.06.2018 р. № 0287877 (а.с. 18). Однак, доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача матеріали справи не містять.

Також 17.07.2018 р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією від 17.07.2018 р. за вих. № 17-07/01, в якій повторно вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок ПАТ "Укргазбуд" суму перерахованої передплати в розмірі 4636270,00 грн. Вказана претензія отримана ТОВ "Сінерін" 23.07.2018 р., що підтверджується копією кур`єрської накладної від 17.07.2018 р. № 0287878 (а.с. 16). При цьому доказів надання відповідачем відповіді на вказану претензію позивача матеріали справи також не містять.

Так, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній не виконав прийняті на себе зобов`язання по поставці позивачу обумовленого договором товару, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних документів з передачі товару покупцю. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів поставки товару за договором поставки від 22.01.2018 р. на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з поставки вказаного товару.

В свою чергу з огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки від 22.01.2018 р. щодо поставки обумовленого товару, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаного договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати товар, на який він розраховував при укладенні договору.

Водночас судом встановлено факт того, що строк дії договору поставки сплинув 31.12.2018 р., докази погодження сторонами пролонгації договору матеріали справи не містять. Натомість наявні у справі претензії позивача від 12.06.2018 р. та від 17.07.2018 р. з приводу непоставки відповідачем обумовленого товару свідчать про відсутність у позивача наміру на подальше виконання договору.

Так, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Правова природа перерахованої суми як попередньої оплати визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Наведене дає підстави стверджувати, що внаслідок відмови позивача від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання з поставки товару, вказане зобов`язання припинилось, але у відповідача виникло зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів за вказаний товар.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає цілком правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача перерахованої позивачем суми оплати за товар. При цьому позивачем за наслідками розрахунку загальної суми перерахованої попередньої оплати за товар вказано суму в розмірі 4636270,00 грн., тоді як за перерахунком суду загальна сума перерахованої попередньої оплати складає 4636269,40 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума передоплати за товар в розмірі 4636269,40 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на невірне зазначення загальної суми спірних коштів передоплати.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 69544,04 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерін" про стягнення 4636270,00 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерін" (65000, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 39; код ЄДРПОУ 40544021) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" (07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вул. Деснянська, 141; код ЄДРПОУ 14277604; р/р № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Альянс", МФО 300119, ІПН 142776026582) суму передоплати за товар в розмірі 4636269/чотири мільйони шістсот тридцять шість тисяч двісті шістдесят дев`ять/грн. 40 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 69544/шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок чотири/грн. 04 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерін" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2019 р.

Суддя В.С. Петров