Рішення

від 14.06.2019 по справі 916/421/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/421/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/421/19,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-С" (вул. Радянська, буд. 26, с. Баланівка, Бершадський район, Вінницька область, 24413, код ЄДРПОУ 36833873),

до відповідача: Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Центральна, буд. 1, с. Благодатне, Лиманський район, Одеська область, 67540, код ЄДРПОУ 30820151),

про стягнення 1216348,34 грн.

Представники сторін:

від позивача - Голосов Ю.В., Петрожицький С.М.;

від відповідача - Петрович А.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус-С" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 1266348,26 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2019 позовну заяву (вх. №436/19 від 19.02.2019) залишено без руху, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ст. 172 ГПК України. Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (вх. №2-930/19 від 28.02.2019) про усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою від 05.03.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2019.

01.04.2019 підготовче засідання відкладено на 16.04.2019.

16.04.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення слухання справи.

16.04.2019 представником позивача подано клопотання про долучення доказів.

16.04.2019 строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 20.05.2019.

18.04.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Представником позивача 20.05.2019 надано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

20.05.2019 оголошено перерву до 29.05.2019.

22.05.2019 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

23.05.2019 від представника відповідача надійшли пояснення.

29.05.2019 представником позивача подано клопотання про залучення документів.

29.05.2019 клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи залишено без задоволення. Розгляд справи відкладено на 11.06.2019.

04.06.2019 від представника відповідача надійшли пояснення, які співпадають із поданими раніше.

11.06.2019 оголошено перерву до 13.06.2019.

13.06.2019 позивач просив суд надати час для мирного врегулювання спору. Оголошено перерву до 14.06.2019.

14.06.2019 позивач заявив про сплату відповідачем 50000,00 грн. основного боргу. Оголошено ухвалу про закриття провадження в частині стягнення 50000,00 грн.

Оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач в обґрунтування вимог зазначає, що 01.06.2018 між ним та відповідачем було укладено договір поставки №016 від 01.06.2018, згідно з яким позивач (постачальник) зобов`язується поставляти і передавати у власність відповідача (покупця) за його заявками товар, які покупець зобов`язується приймати і оплачувати.

На виконання умов договору позивач здійснив 8 поставок товару на загальну суму 1 136 950,98 грн. Відповідачем не було здійснено у повному обсязі оплату вартості товару, а частково сплачено лише 49124,72 грн. Отже, на теперішній час заборгованість становить 1 087 826,26 грн.

Також просить стягнути пеню у розмірі 122402,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 45919,22 грн., 3% річних у розмірі 10200,00 грн.

У клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи представник відповідача вказує, що договір поставки зі сторони відповідача підписано виконавчим директором Велковою Олександрою Володимирівною на підставі довіреності №1010-1 від 10.10.2017, однак така довіреність відповідачем не видавалась, тому просив на вирішення експертизи поставити питання, чи виконано підпис від імені відповідача власноручно директором відповідача.

У додаткових поясненнях до клопотання зазначає, що одноособовим виконавчим органом відповідача є директор, однак його підпис на довіреності викликає сумніви щодо належності підпису директору ОСОБА_1

У поясненнях представника відповідача вказано, що відповідно до умов договору оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків, однак позивачем не надано доказів виставлення рахунків відповідачеві, тому момент сплати відповідач вважає таким, що не настав. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Між Сільськогосподарським підприємством Векка у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таурус-С (далі - позивач, постачальник) було укладено Договір поставки №016 від 01.06.2018.

Відповідно до п.1.2. Договору Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупцеві за його заявками, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товари в асортименті.

Повне найменування товару, що поставляється, його опис та характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість та інші параметри вказуються в накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Постачальник зобов`язується, зокрема, постачати товар на адресу покупця, забезпечувати доставку й належну передачу уповноваженій особі товару за місцем знаходження складу, а покупець, в тому числі, зобов`язаний підписувати вантажні та супровідні документи на товар.

Право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару.

Датою поставки товару вважається дата підписання накладної (п.4.10 Договору).

Ціни на товар встановлюються в гривнях і вказуються в товарних накладних, які є додатками до цього договору (п.5.3).

Відповідно до п.5.5. Договору товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті в порядки відстрочки платежу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки і моменту підписання накладної.

У матеріалах справи містяться докази здійснення 8 поставок позивачем на загальну суму 1136951,98 грн.:

- накладна №1 від 01.08.2018 на суму 134280,34 грн. (а.с.40);

- накладна №9 від 15.08.2018 на суму 107108,70 грн. (а.с.43);

- накладна №11 від 22.08.2018 на суму 219903,97 грн. (а.с.46);

- накладна №13 від 23.08.2018 на суму 51134,55 грн. (а.с.49);

- накладна №2 від 01.09.2018 на суму 300220,28 грн. (а.с.52);

- накладна №8 від 06.09.2018 на суму 228593,60 грн. (а.с.55);

- накладна №25 від 15.09.2018 на суму 63205,74 грн. (а.с.59);

- накладна №26 від 21.09.2018 на суму 32503,80 грн. (а.с.62).

Також між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2018-31.10.2018, де встановлено, що наявна заборгованість на користь ТОВ Таурус-С у розмірі 1592826,26 грн. на 31.10.2018 у тому числі за іншими поставками (а.с.67-68).

Надано також акт звірки, підписаний тільки позивачем, де заборгованість відповідача на користь ТОВ Таурус-С станом на 19.02.2019 з урахуванням подальших оплат відповідача складає 1 087 826,26 грн.

Відповідач посилається на відсутність доказів виконання п.5.6. Договору позивачем, відповідно до якого оплата здійснюється в національній валюті України на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком.

Втім, суд відхиляє зазначені заперечення, оскільки Договором чітко визначений строк оплати поставленого товару в порядку відстрочки платежу протягом 60 календарних днів з моменту поставки і моменту підписання накладної відповідно до п.5.5., що було погоджено сторонами.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в обґрунтування якого зазначалось, що з Договору поставки вбачається, що він підписаний зі сторони відповідача виконавчим директором Велковою Олександрою Володимирівною, яка діє на підставі довіреності №1010-1 від 10.10.2017, однак, така довіреність відповідачем не видавалась, тому просив на вирішення експертизи поставити питання, чи виконано підпис від імені відповідача власноручно директором відповідача. Втім, ухвалою від 29.05.2019 суд залишив клопотання без задоволення.

16.04.2019 підготовче провадження було закрито. Клопотання про призначення експертизи надійшло 18.04.2019.

Відповідно до п.п. 6, 7, 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Між тим, відповідач не надав відповідної заяви в порядку чинного ГПК України.

У судові засідання 01.04.2019 та 16.04.2019 відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, хоча був повідомлений належним чином про дати судових засідань.

Заяв по суті справи протягом підготовчого провадження від відповідача не надходило.

Водночас 20.05.2019 представник позивача у зв`язку з посиланням відповідача на підписання договору неуповноваженою особою звернувся до суду з клопотанням (за вх. №9868/19) про залучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують повноваження Велкової О.В. як виконавчого директора (Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) на підписання документів.

Так, у матеріалах справи міститься штатний розпис відповідача, затверджений наказом №40-вк від 03.11.2017, в якому виконавчим директором зазначено ОСОБА_2 (а.с.133-137).

Крім того, надано копію листа відповідача до контрагентів від 21.12.2018 №532, де вказано, що з 21.12.2018 відповідач припинив трудові відносини з Велковою О.В., і з 21.12.2018 скасовано дію довіреності №1010-1 від 10.10.2018 року, яка була видана Велковій з метою представлення інтересів відповідача, у тому числі з правом укладання та підписання договорів від імені СП Векка ТОВ.

Суд вбачає, що у договорі вказано іншу дату довіреності, аніж у вищезазначеному листі відповідача, а саме - 10.10.2017, однак, обставинами справи встановлено, що ОСОБА_2 дійсно обіймала посаду виконавчого директора, а також мала повноваження на укладання та підписання договорів від імені СП Векка ТОВ.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення, або в силу прямої вказівки закону.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідних вимог щодо визнання Договору №016 від 01.06.2018 недійсним заявлено не було, відомостей щодо оспорення Договору у матеріалах справи немає.

Згідно з положеннями ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Також позивачем надано докази укладення договору про закупівлю товарів №11-22/1 від 22.11.2017 відповідачем в особі Велкової О.В. за довіреністю від 10.10.2017 №1010-1 з іншим контрагентом, надано копію такої довіреності (а.с. 160).

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позивач не мав жодних підстав для сумніву у наявності обмежень повноважень представництва у виконавчого директора Велкової О.В.

Суд також враховує наявність сталих господарських відносин між сторонами, оскільки раніше між ними неодноразово були укладені договори поставки: №11/10 від 11.10.2013, №136 від 08.04.2011.

Більше того, суд бере до уваги здійснення фактичної оплати за вказаним договором, що підтверджується належними доказами (а.с. 143-145), що не заперечується відповідачем, у тому числі, протягом розгляду даної справи, а також відсутність заперечень відповідача щодо факту поставки.

Пояснення головного бухгалтера відповідача (а.с. 151) щодо зупинення платежів за договором не спростовують зазначених висновків.

Письмові пояснення директора відповідача щодо необізнаності відносно довіреності №1010-1 від 10.10.2017 (а.с.152) також не підтверджуються іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Зазначені вище пояснення не є показаннями свідків у розумінні параграфу 2 глави 5 розділу І ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, визначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобов`язання, підставою яких є договір поставки №016 від 01.06.2018.

При цьому відповідачем належним чином не було виконано зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 1037826,26 грн. основного боргу (з урахуванням закриття провадження у справі в частині 50000,00 грн. у зв`язку з оплатою відповідача).

Позивачем до позовної заяви додано розрахунок заборгованості та розрахунок пені, 3% річних, згідно з яким позивачем нараховано 122402,86 грн. пені, 45919,22 грн. інфляційних втрат, 10200,00 грн. 3% річних за прострочку виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару.

Що стосується пені, то судом зазначається наступне.

Згідно з п. 7.1. Договору у разі порушення термінів оплати за поставлений товар Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов`язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок суд вважає його вірним, зробленим з дотриманням вимог чинного законодавства та умов договору, а вимоги позивача про стягнення 122402,86 грн. пені відповідно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення 45919,22 грн. інфляційних втрат, 10200,00 грн. 3% річних також підлягають задоволенню з урахуванням правильності розрахунку позивача.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 204, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625, 626, 629, 692 ЦК України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-С" (вул. Радянська, буд. 26, с. Баланівка, Бершадський район, Вінницька область, 24413, код ЄДРПОУ 36833873) до Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Центральна, буд. 1, с. Благодатне, Лиманський район, Одеська область, 67540, код ЄДРПОУ 30820151) про стягнення 1216348,26 грн., - задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства "ВЕККА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Центральна, буд. 1, с. Благодатне, Лиманський район, Одеська область, 67540, код ЄДРПОУ 30820151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-С" (вул. Радянська, буд. 26, с. Баланівка, Бершадський район, Вінницька область, 24413, код ЄДРПОУ 36833873) 1037826,26 грн. заборгованості, 122402,86 грн. пені, 45919,22 грн. інфляційних втрат, 10200,00 грн. 3% річних, 18244,92 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 14.06.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 24 червня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков