Ухвала

від 18.06.2019 по справі 760/4183/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1912/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власників майна ТОВ «Ламан Шипінг» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «Ламан Шипінг» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_14 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_6 та накладено арешт на речові докази вилучені у ході проведення обшуку в період з 23.10.2018 року до 24.10.2018 за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», а саме: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7Б, оф. 227, з метою забезпечення збереження майна, а саме: грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 1 (одна) штука, на загальну суму 500 (п`ятсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 3 (три) штуки, на загальну суму 600 (шістсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) українських гривень у кількості 7 (сім) штук, на загальну суму 700 (сімсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) українських гривень у кількості 56 (сто дев`яносто дві) штук, на загальну суму 2 800 (дві тисячі вісімсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 20 (двадцять) українських гривень у кількості 11 (одинадцять) штук, на загальну суму 220 (двісті двадцять) українських гривень; грошові купюри номіналом 10 (десять) українських гривень у кількості 38 (тридцять вісім) штук, на загальну суму 380 (триста вісімдесят) українських гривень; грошові купюри номіналом 5 (п`ять) українських гривень у кількості 14 (чотирнадцять) штук, на загальну суму 70 (сімдесят) українських гривень; грошові купюри номіналом 2 (дві) українські гривні у кількості 2 (дві) штуки, на загальну суму 4 (чотири) українські гривні; грошові купюри номіналом 1 (одна) українська гривня у кількості 1 (одна) штука, на загальну суму 1 (одна) українська гривня; грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 1 140 (тисяча чотириста сорок) штук, на загальну суму 144 000 (сто сорок чотири тисячі) доларів США; грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 223 (двісті двадцять три) штуки, на загальну суму 11 150 (одинадцять тисяч сто п`ятдесят) доларів США; грошові купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 98 (дев`яноста восьми) штук, на загальну суму 1 960 (тисяча дев`ятсот шістдесят) доларів США; грошові купюри номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 173 (сто сімдесят три) штуки, на загальну суму 1 730 (тисяча сімсот тридцять) доларів США; грошові купюри номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 37 (тридцяти семи) штук, на загальну суму 185 (сто вісімдесят) доларів США; грошові купюри номіналом 1 (один) долар США у кількості 24 (двадцяти чотирьох) штук, на загальну суму 24 (двадцять чотири) долари США.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власників майна ТОВ «Ламан Шипінг» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_13 на вказане судове рішення подав апеляційні скарги, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Адвокат ОСОБА_13 в обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначає, що під час обшуку вилучено грошові кошти за робочим місцем ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , які є особистими заощадженнями останніх. Вказує, що ухвалою суду дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів не надавався. Стверджує про порушення слідчим суддею вимог ч. 2 ст. 172 КПК України та ч. 5 ст. 171 КПК України та додає про невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України.

Також апелянт вказує на відсутність доказів протиправної діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», відсутність доказів того, що арештовані грошові кошти здобуті злочинним шляхом та відсутність доказів причетності товариства та його посадових осіб до кримінальних правопорушень, які розслідуються органом досудового розслідування. Адвокат зазначає, що слідчим суддею в ухвалі не надано оцінку постанові про визнання майна речовими доказами.

У підсумку, автор апеляційних скарг звертає увагу суду на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту і однобічність судового розгляду. Додає, що слідчий з клопотанням про арешт майна звертається до суду вдруге.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обґрунтування причин пропуску строку вказує, що ухвала слідчого судді постановлена без виклику у судове засідання власників майна, про наявність оскаржуваного судового рішення стало відомо 21.02.2019 під час судового засідання з розгляду скарги адвоката ОСОБА_13 .

Заслухавши доповідь судді, думку представника власників майна, який підтримав подані апеляційні скарги та просив ухвалу слідчого судді скасувати, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника власників майна, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного управління ДФС у Київській Області перебувають матеріали кримінального провадження№32018110000000038, відомості про яке 24.05.2018внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

12.02.2019 старший слідчий з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_14 , за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на речові докази вилучені у ході проведення обшуку в період з 23.10.2018 року до 24.10.2018 за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», а саме: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7Б, оф. 227, яке ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року, задоволено.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що група осіб, а саме: ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), сприяє підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків шляхом формування штучного податкового кредиту, що стало можливим за результатами діяльності злочинної схеми, яка полягає у імпорті підконтрольними суб`єктами господарювання, а саме: ТОВ «Вейкап Фінанс» (код ЄДР 40355438), ТОВ «Стронг Кепітал Дизайн» (код ЄДР 42248923), ТОВ «Гранд Ламар» (код ЄДР 41640119), ТОВ «Арга Сістем» (код ЄДР 41659486), ТОВ «Асфорт» (код ЄДР 41783568), ТОВ «Беліссіма-Харч-Групп» (код ЄДР 41382263), ТОВ «Оптімус Гранд» (код ЄДР 41535636), ТОВ «Гранд Брок Сервіс» (код ЄДР 40146655), ТОВ «Сім-Фон» (код ЄДР 39515605), ТОВ «Стейл Пріоріті» (код ЄДР 41383183), ТОВ «Індепенденс-Компані» (код ЄДР 39447635), ТОВ «Будівельна компанія Старс» (код ЄДР 40470608), ТОВ «БМС Сакура» (код ЄДР 39791302), ТОВ «Укпромфакторинг» (код ЄДР 40512010), ТОВ «Юкреніан хауз девелопмент» (код ЄДР 40507278), ТОВ «Інтегралл ЛТД» (код ЄДР 40631564), ТОВ «Евін Груп» (код ЄДР 39919554), ТОВ «Транс Кеа Трак» (код ЄДР 40962247), ТОВ «Юніверсал Бізнес Трейд» (код ЄДР 42178940) продукції через митну територію України, шляхом заниження вартості імпортованої продукції, яка в подальшому реалізовується по «ланцюгу» постачання на підприємства ТОВ «Гало» (код ЄДР 34882604), ТОВ «Бестворк» (код ЄДР 40339086), ТОВ «Сім Трейд Груп» (код ЄДР 40990269), TOB «MIOL» (код ЄДР 31559069), ТОВ «Контур Мет» (код ЄДР 31484533), ТОВ «Стандарт Агроеко» (код ЄДР 38692649).

Так, в обґрунтування підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, слідчим до клопотання додано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, Висновок аналітичного дослідження, ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2019, протокол обшуку від 23.10.209, протокол огляду від 25.10.2018, постанову визнання в якості речових доказів від 25.10.2019.

Наведені документи, на переконання ініціатора клопотання, містять факти та обставини, які дають підстави для висновку про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки долучені до клопотання слідчого матеріали не містять фактів тих обставин, на які послався ініціатор клопотання.

До такого висновку колегія суддів дійшла з урахуванням тих обставин, що наданий висновок аналітичного дослідження взагалі не містить посилання на ТОВ «Ламан Шипінг», тому висновки які він містить не доводять причетність цього товариства до кримінального правопорушення, що розслідується.

Інші додані до клопотання документи є процесуальними рішеннями слідчого чи слідчого судді, тому не доводять тих обставин, які слідчий виклав клопотанні, зокрема про наявність господарських відносин ТОВ «Ламан Шипінг» та інших товариств.

Необхідним буде відмітити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, це рішення слідчого не доведено належними і допустимими доказами.

Не надано таких даних і прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційних скарг, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ініціатором клопотання не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, не допускають у цьому випадку застосування таких заходів. Проте слідчий суддя на це уваги не звернув та постановив рішення про арешт майна, яке підлягає скасуванню з постановленням нового

рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику власників майна ТОВ «Ламан Шипінг» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , адвокату ОСОБА_13 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_14 та накладено арешт на речові докази вилучені у ході проведення обшуку в період з 23.10.2018 року до 24.10.2018 за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», а саме: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7Б, оф. 227, скасувати.

Апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «Ламан Шипінг» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 , задовольнити.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_14 про накладення арешту на речові докази вилучені у ході проведення обшуку в період з 23.10.2018 року до 24.10.2018 за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», а саме: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 7Б, оф. 227.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4