Рішення

від 07.06.2019 по справі 120/378/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 червня 2019 р. Справа № 120/378/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Гродської В.О.

представника позивача: Дробахи С.В.

представника відповідача: Савелової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія -Буд"

до: управління Держпраці у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Династія -Буд» (далі -ТОВ «Династія -Буд» , позивач) до управління Держпраці у Вінницькій області (далі - управління Держпраці у Вінницькій області, відповідач ) із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 04.01.2019 р. №ВН 2010/205/АВ/П/ТД/-ФС, №ВН 2010/205/АВ/П/ІП-ФС про накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, що полягло в допущенні до роботи працівників без укладення трудового договору, а тому, протиправно наклав штраф.

Так, зокрема із ОСОБА_1 позивачем укладено цивільну угоду, а не трудовий договір та на нього не поширювалися правила внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач вказує, що державний інспектор помилково дійшов висновку про те, що використовувалась наймана праця ОСОБА_2 , адже останній перебував 12.12.2018 р. в ТОВ «ДИНАСТІЯ-БУД» виключно з метою офіційного працевлаштування на посаду охоронця та ознайомлювався з робочим місцем, а не працював. При цьому, трудовий договір між ТОВ «ДИНАСТІЯ-БУД» та ОСОБА_2 було укладено 14.12.2018 р. та в подальшому сформовано та надіслано на адресу Вінницької ОДПІ ТУ ДФС у Вінницькій області повідомлення про прийняття працівника на роботу. Після укладання трудового договору ОСОБА_2 . і приступив до виконання обов`язків. Відтак, позивач стверджує, що доводи відповідача про те, що здійснено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору є безпідставним.

Окрім того товариство зазначає, що строк здійснення позапланового заходу перевищував 2 (два) робочі дні, тобто як зазначено в акті інспекційного відвідування: початок - 12.12.2018 р. 11 год. 16 хв., а завершення -14.12.2018 р. 16 год. 10 хв. Отже, проведення контролюючим органом інспекційного відвідування протягом більш, ніж двох днів є порушенням вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Також позивач вказав, що повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_3 на роботу було подано до початку фактичного допуску до виконання ним своїх трудових обов`язків за трудовим договором, тобто з дотриманням вимог, визначених в КЗпП України та листа Мінсоцполітики від 06.11.2015 р. № 1469/13/84-15.

Так, відповідно до наказу №37-к від 30.11.2018 р. ОСОБА_3 прийнятий на роботу з 07 грудня 2018 р. на підставі-заяви від 30.11.2018 р. Повідомлення про прийняття Галунка ОСОБА_4 було сформовано та надіслано до Вінницького ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 07.12.2018 р. до 11 год., що підтверджується квитанцією №1.

Проте, у зв`язку із виробничою необхідністю наказом №65 від 05.12.2018 р. було визначено дату та час проведення передачі виробничо-технічної документації виконавцем робіт Допою ОСОБА_5 виконавцю робіт Галунко Л.Ю., а саме: 07.12.2018 р. о 12:00 год. Саме після передачі виробничо-технічної документації ОСОБА_3 почав виконувати свої обов`язки відповідно до трудового договору (Додаток №30).

Окрім того, зі змісту табелю обліку робочого часу за період з 01.12.2018 р. по 13.12.2018 р. вбачається, що ОСОБА_3 працював, зокрема, 07.12.2018 р. протягом 5 (п`яти) годин, тобто: з 12:00 по 17:00. Отже, строк подачі повідомлення, товариством не пропущено.

Відтак, на думку позивача спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.02.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.03.2019 р. за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 04.02.2019 р. відмовлено у забезпеченні позову.

Ухвалою суду від 15.02.2019 р. позов забезпечено шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов.

06.03.2019 р. розгляд справи відкладено через неявку сторін на 01.04.19 р.

01.04.2019 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду на 06.05.2019 р.

Протокольною ухвалою від 06.05.2019 р. витребувано додаткові докази та відкладено розгляд справи на 30.05.2019 р.

30.05.2019 р. ухвалами суду витребувано додаткові докази і відкладено розгляд справи на 07.06.2019 р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та в просив відмовити в його задоволенні вказуючи, що постанови є правомірними, оскільки працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 допущені товариством до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням, за яке застосовується штраф. В свою чергу, по ОСОБА_3 пояснив, що повідомлення про допуск його до роботи до податкового органу подано із порушенням строків, що визнано представником роботодавця під час розгляду справи про вчинене правопорушення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.12.2018 р. № 5366/04-03 та наказу №5118-0 від 10.12.2018 р. інспектором праці управління Держпраці у Вінницькій області проведено інспекційне відвідування ТОВ «Династія -Буд» з 12.12.2018р. по 14.12.2018 р. на предмет додержання законодавства про працю, за наслідком якого складено акт ВН 2010/205/АВ від 14.12.2018 р., в якому зафіксовано порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допуск до роботи працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без укладання трудового договору та не подання повідомлення податковому органу до початку допуску до роботи Галунко Л.Ю.

В подальшому, на підставі даного акту управлінням прийнято постанови №ВН 2010/205/АВ/П/ТД/-ФС, №ВН 2010/205/АВ/П/ІП-ФС від 04.01.2019 р. про накладення штрафів на ТОВ «Династія -Буд» у розмірі 223380 грн. та 3723 грн. відповідно.

Не погоджуючись із постановами позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі - Порядок №295, чинний станом на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад)

Відповідно до пункту 11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Згідно пунктів 19-21 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Відповідно до пункту 27 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з частинами першою, другою статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Із процитованих норм випливає, що за порушення трудового законодавства, передбачено застосування штрафів.

Так, визначаючись щодо позовних вимог в частині оскарження постанови № ВН 2010/205/АВ/П/ТД-ФС щодо застосування штрафу за допуск до роботи ОСОБА_2 без укладання трудового договору, суд вказує на наступне.

Як видно зі змісту акту інспекційного відвідування ВН 2010/205/АВ від 14.12.2018 р., у ньому зафіксовано наступне.

12.12.2018 р. на посту охорони була особа чоловічої статті, яка ідентифікувала себе згідно письмового пояснення як ОСОБА_2 , який вийшов по виклику на зміну о 9 год. Трудовий договір між працівником ОСОБА_2 і роботодавцем, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку не укладено. Документів, що підтверджували протилежне при здійсненні інспекційного відвідування не надані.

Окрім того, в ході інспектування ОСОБА_2 надані письмові пояснення, у яких зазначено наступне.

«Я , ОСОБА_6 консьєрж 12.12.2018 находясь на проходной «Династия» работаю по вызову. От объяснений отказался. Устраивался по договору. На смену пришел 9:00» .

Пояснення датовані 12.12.18 р. та підписані ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що 12.12.2018 року Сідлецький ОСОБА_7 .О. лише ознайомлювався із умовами та місцем роботи, однак фактично приступив до такої з 15.12.2018 р. та прийнятий був згідно наказу №48-к від 14.12.2018 р.

Оцінюючи вказані обставини суд зазначає про наступне.

Як встановлено, 12.12.2018 року ОСОБА_2 на ім`я директора ТОВ Династія-Буд подано заяву про прийняття на роботу на посаду охоронця з 15.12.2018 р. з окладом згідно штатного розпису.

14 грудня 2018 року між ТОВ Династія-Буд та ОСОБА_2 укладено трудовий договір за змістом якого працівник зобов`язується виконувати роботу охоронника та приступає до виконання з 15.12.2018 р.

14 грудня 2018 року ТОВ Династія-Буд видало наказ №48-к, згідно якого призначено Сидлецького ОСОБА_8 О ОСОБА_9 на посаду охоронника з посадовим окладом згідно штатного розпису. Зазначено: до роботи приступити з 15.12.2018 р.

14.12.2018 року ТОВ Династія-Буд сформувала та направила повідомлення про прийняття працівника на роботу на адресу контролюючого органу.

Разом з цим, як зазначалось вище та підтверджується письмовим поясненням ОСОБА_2 , він вийшов на роботу 12.12.2018 р., тобто до моменту укладання трудового договору та видачі наказу.

Судом не беруться до уваги доводи представника позивача про те, що 12.12.2018 р. ОСОБА_2 лише ознайомлювався з робочим місцем та фактично не працював, оскільки це спростовується власними письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких підтверджує, що 12.12.2018 р. знаходячись на прохідній працює по виклику, а також зафіксованим у акті.

Окрім того, при вирішені цього спору суд також враховує положення статті 29 КЗпП України, відповідно до якої до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце , забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Отже як видно інформування про умови праці, визначення робочого місця здійснюється за наявності укладеного трудового договору.

Як зазначалось вище, трудовий договір з ОСОБА_2 укладено лише 14.12.2018р.

Отже наведені обставини дають підстави для висновку про те, що 12.12.2018 року ОСОБА_2 фактично допущений до роботи та приступив до виконання трудових обов`язків без оформлення/укладання трудового договору (контракту), що є порушенням статті 265 КЗ пП України, та має наслідком застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, визначаючись щодо позовних вимог в частині оскарження постанови № ВН 2010/205/АВ/П/ТД-ФС про застосування штрафу за допуск до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 , суд зазначає.

Як зафіксовано у акті інспекційного відвідування, при здійснені попереднього дослідження об`єкту будівництва на робочому місці охоронника 4.12.2018 р. була особа чоловічої статі, яка ідентифікувала себе як ОСОБА_1 та добровільно у вільній співбесіді повідомив, що працює без договору.

7.12.2018 року на посту охорони був знову громадянин ОСОБА_1 , який надав письмові пояснення, що договір з ним укладено.

Згідно наданих документів щодо ОСОБА_1 встановлено, що він здійснює свою діяльність , а саме: фіксування відвідувачів будівельного майданчику, в тому числі перевірка перепусток на свій страх і ризик згідно цивільно-правового договору від 3.12.2018 року, термін дії договору з 3.12.2018 року до 31.12.2018 року. Згідно акту прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 7.12.2018 року ОСОБА_1 з 3.12.2018 року по 7.12.2018 рік перевірив 54 перепустки відвідувачів будівельного майданчику, оплата наданих послуг становить 1080 грн.

Відповідач дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між товариством та ОСОБА_1 за своїм характером містять ознаки трудових відносин, які не були оформлені у відповідності до вимог статті 24 КЗпП України , якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за що, й застосовано штрафну санкцію згідно статті 265 КЗпП України.

При вирішені цього спору у досліджуваній частині суд звертає увагу на те, що у акті зафіксовані порушення по гр. ОСОБА_1 , які, на думку відповідача, відбулись 3.12.2018 р. та 7.12.2018 р., тоді як саме інспекційне відвідування повинно бути проведено в період з 10.12.2018 р. по 21.12.2018 р., про що свідчить наказ управління Держпраці № 1518-о від 10.12.2018 р.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій стосовно збирання інформації щодо працюючих без трудових угод громадян, представник відповідача посилався на положення пункту 6 Порядку № 295, згідно якого під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи , що стосуються чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Проте, суд звертає увагу на пункт 5 цього ж Порядку, згідно якого підставою для проведення інспекційного відвідування є виключно рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, яке приймає керівник органу контролю, його заступник.

На переконання суду, застосовувати процитований вище пункт 6 Порядку в частині отримання інформації можливо лише після прийняття рішення про проведення перевірки, яким визначається об`єкт перевірки та її предмет.

Отже, як видно інспектор може одержати інформацію від об`єкта відвідування стосовно додержання законодавства про працю, але виключно після прийняття рішення про проведення відповідного інспекційного відвідування.

Натомість, як встановлено судом, і про що зазначалось вище, наказ про проведення інспекційного відвідування та визначення предмет перевірки видано 10.12.2018 р., інспекційне відвідування розпочалось 12.12.2018р., а порушення, які інкримінуються позивачу встановлено 3.12.2018 та 7.12.2018р., тобто і до видачі наказу, і до початку інспектування.

Тобто, на час встановлення інспектором обставин щодо ОСОБА_1 , контролюючим органом не визначено об`єкт та предмет відвідування, відтак пункт 6 Порядку №295 не поширюється на спірні правовідносини.

Проведення перевірки/інспекційного відвідування, збирання інформації щодо об`єкта перевірки до прийняття відповідного рішення, на думку суду, є недопустимим.

Враховуючи наведене та фіксування порушення, яке, на думку перевіряючих, мало місце, проте не виявлено та не встановлено в межах інспекційного відвідування, виключає застосування санкцій.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови № ВН2010/205/АВ/П/ІП-ФС від 4.01.2019 р., суд виходить з наступного.

Як зафіксовано у акті інспекційного відвідування, працівник ОСОБА_3 допущений до роботи відповідно до укладеного трудового договору від 7.12.2018 р. на посаду головного бухгалтера підприємства, а згідно наказу від 30.11.2018 р. № 37-к Про прийняття на роботу , прийнятий на посаду виконавця робіт з 7.12.2018 р., повідомлення в ДФС датовано згідно квитанції, реєстраційний номер 59050098 від 7.12.2018 р. о 11:11, тобто після допущення до роботи працівника (надано письмове пояснення директором про помилку у визначені посади у трудовому договорі).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу не подано власником підприємства до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи за укладеним трудовим договором. Інспекційним відвідуванням встановлено, що працівник ОСОБА_3 допущений до роботи відповідно до укладеного трудового договору від 7.12.2018 р. на посаду головного бухгалтера підприємства, а згідно наказу від 30.11.2018 р. № 37-к Про прийняття на роботу прийнятий на посаду виконавця робіт з 7.12.2018 р. , повідомлення в ДФС датовано згідно квитанції № 59050098 від 7.12.2018 р. о11:11, тобто після допущення до роботи працівника.

Згідно положень статті 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» , повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Аналіз наведеної вище норми трудового законодавства свідчить, що на роботодавця покладено обов`язок повідомлення орган виконавчої влади про прийняття працівника на роботу. Без такого повідомлення, працівник не може бути допущений до роботи.

При цьому, під визначенням "допустити" слід розуміти давати змогу, дозволяти кому-небудь зробити щось, увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь. "Приступити" - означає починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу.

Отже, як видно терміни «допустити» та «приступити» не є тотожними за своїм поняттям. А тому в контексті наведених норм, можна дійти висновку, що працівник не може бути саме допущений до роботи без подачі відповідного повідомлення.

Як встановлено судом, 30.11.2018 року ОСОБА_3 подав заяву про прийняття на роботу на посаду виконавця робіт ТОВ Династія-Буд .

30.11.2018 товариство видало наказ № 37-к про прийняття на роботу ОСОБА_3 на посаду виконавця робіт з 7.12.2018 р. із посадовим окладом згідно зі штатним розписом. У наказі зазначено приступити до роботи 7 грудня 2018 року.

7.12.2018 р. між ТОВ Династія-Буд та ОСОБА_3 укладено трудовий договір, згідно якого працівник приймається на роботу виконробом.

Згідно квитанції № 2 повідомлення про прийняття цього працівника на роботу прийнято ГУ ДФС у Вінницькій області 7.12.2018 р. о 11:11 год., тобто, як вказує відповідач, після того як ОСОБА_3 саме допущено до роботи.

Спростовуючи такі доводи сторони відповідача позивач надав наказ № 65 від 5.12.2018 р., згідно якого наказано виконавцю робіт ТОВ Династія-Буд Цопрі Ю.М. 7.12.2018 р. на 12:00 провести передачу виробничо-технічної документації виконавцю робіт Галунко Л.Ю. Виконробу Галунко Л.Ю. з 12:00 приступити до роботи та прийняти виробничо-технічну документацію.

Наказ №65 від 5.12.2018 р. судом до уваги не береться з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.92 р., згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Як видно зі змісту наказу № 65 від 5.12.2018 р., у ньому йдеться про передачу документації та вказано приступити ОСОБА_3 до роботи з 12 год. 7.12.2018р. Поняття приступити до роботи , як зазналось вище, не є тотожним допустити до роботи , що визначається саме трудовим договором.

За сукупністю наведеного, суд дійшов висновку про наявність факту саме допуску працівника до роботи без повідомлення фіскальної служби, що є підставою для застосування санкції, визначеної частиною другою статті 265 КЗпП України, згідно якої, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Суд також акцентує увагу й на те, що під час розгляду справи про вчинене правопорушення 04.01.2019 р. прибув представник роботодавця, який не заперечив факт порушення строків подання повідомлення, про що зазначено у спірній постанові.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що факт допуску до роботи без повідомлення податкового органу, знайшов своє підтвердження, відтак, оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з висновками відповідача, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи одного найманого працівника без належного оформлення та одного - без повідомлення ДФС про прийняття на роботу. Відтак, відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення про накладення штрафу дотримано вимоги Порядку № 509, а отже постанова ВН 2010/205/АВ/П/ТД-ФС від 04 січня 2019 року в частині накладення штрафу за допуск до роботи ОСОБА_2 без укладання трудового договору та постанова №ВН2010/205/АВ/П/ІП-ФС від 4.01.2019 р. про накладення штрафу за допуск до роботи Галунка Л ОСОБА_9 Ю. без повідомлення фіскальної служби є правомірними.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині скасування постанови № ВН 2010/205/АВ/П/ТД-ФС від 4.01.2019 щодо застосування 111 690 грн. штрафу за допуск без укладення трудового договору з ОСОБА_1 . В решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 3406, 56 грн. судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1669,21 грн.( 3406, 56 грн. сплаченого судового збору (100%), 1669,21 грн. судового збору, що підлягає до відшкодування - 49% задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу № ВН 2010/205/АВ/П/ТД-ФС від 04.01.2019 h/ в частині застосування 111 690 грн. штрафу.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою діяльністю "Династія-Буд" ( АДРЕСА_1 Київська, буд.29/11, кв.6, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41703461) судовий збір у розмірі 1669,21 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою діяльністю "Династія-Буд" (вул. Київська, буд.29/11, кв.6, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41703461)

Відповідач: управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 24.06.19

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна