Рішення

від 21.06.2019 по справі 826/13861/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2019 року № 826/13861/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0014634203 від 11.10.2017 на загальну суму 101562,00 грн. (з них основний платіж 67708,00 грн., штрафна санкція 33854,00 грн.).

Позов мотивований тим, що контролюючим органом безпідставно поставлено під сумнів фінансово-господарські операції позивача з його контрагентами, оскільки вони були реальними, спрямованими на одержання економічного ефекту та підтверджені відповідними первинними документами, а отже згідно норм Податкового кодексу України позивачем правомірно сформовано податковий кредит і його виключення уповноваженими особами відповідача в акті перевірки, за яким винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та застосування штрафних санкцій, є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2017 відкрито провадження у справі №826/13861/17 та призначено справу до судового розгляду.

В зв`язку з відстороненням судді, у провадженні якого перебувала справа, за розпорядженням керівника апарату суду від 29.05.2018 №846 справу №826/13861/17 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 суддею Шейко Т.І. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, враховуючи доводи, пояснення та заперечення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України та згідно наказу Головного управління ДФС у місті Києві №8939 від 11.09.2017 податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Профі Хаус за період травень 2015 року, з ТОВ Омнілінк за період липень, вересень 2014 року та лютий 2015 року, за наслідками якої складено Акт перевірки від 27.09.2017 №1666/26-15-42-03/1854809451.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України - неправомірне віднесення податкового кредиту сум ПДВ ФОП Череда Г.В. по взаємовідносинах з ТОВ ОМНІЛІНК за період травень 2015 року, з ТОВ Профі Хаус за період вересень 2014 року та лютий 2015 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 67708 грн., в тому числі по періодах: вересень 2014 року на суму 436 грн., лютий 2015 року на суму 572 грн., травень 2015 року на суму 66700 грн. За результатами перевірки донараховано податку на додану вартість в загальній сумі 67708 грн.

На підставі Акту перевірки від 27.09.2017 №1666/26-15-42-03/1854809451 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 №0014634203 за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 101562,00 грн.

Не погоджуючись із призначенням перевірки та винесеним за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із заявленим позовом.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.40 та 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи на виконання своїх функцій організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені правом для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

-податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Наявний у матеріалах адміністративної справи запит ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2017 №602/10/26-52-13-06-50 Про надання пояснень та документальних підтверджень , адресований ФОП ОСОБА_1 , містить необхідну інформацію про причини надіслання такого запиту, яка інформація підлягає з`ясуванню, за який період та з якими суб`єктами господарювання, а також які документи необхідно надати контролюючому органу.

Відповідно до підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Оскільки запит податкового органу від 27.01.2017 №602/10/26-52-13-06-50 Про надання пояснень та документальних підтверджень відповідав вимогам положень податкового законодавства, позивач неправомірно не надав необхідну інформацію та підтверджуючі документи.

Статтею 78 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно пункту 78.1 цієї статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 781.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Окрім того, документальна невиїзна перевірка має свої особливості, визначені статтею 79 Податкового кодексу.

Так, згідно пунктів 79.1 та 79.2 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Головним управлінням ДФС у м. Києві 11.09.2017 видано наказ №8939 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських відносинах з ТОВ Профі Хаус (код ЄДРПОУ 39428586) за період травень 2015 року, з ТОВ Омнілінк (код ЄДРПОУ 36531357) за період липень, вересень 2014 року та лютий 2015 року тривалістю 5 робочих днів з 18.09.2017 по 22.09.2017 в Головному управлінні ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 2.

З копії фіскального чеку №2248 вбачається, що наказ на проведення перевірки направлений позивачу 12.09.2017. Аналогічна інформація міститься і в Акті перевірки від 27.09.2017 №1666/26-15-42-03/1854809451.

Втім, згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення Київ 11 01011 2140879 2 Київ 217 02217 0750726 4 наказ вручено позивачу 25.09.2017. Тобто, наказ на проведення перевірки отриманий не лише не до початку проведення перевірки, як того вимагають положення статті 78 та 79 Податкового кодексу України, а навіть після її завершення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

В той же час, відповідно до підпунктів 17.1.6, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

На думку суду, не достатньо лише направити повідомлення (наказ) про проведення перевірки рекомендованим листом на адресу платника податків, а необхідно перед початком проведення перевірки переконатись в обізнаності платника податку щодо такої перевірки. В іншому випадку нівелюється право платника податку бути присутнім під час перевірки, надавати пояснення та документи і, власне, оскаржувати наказ на проведення перевірки або інші рішення контролюючого органу.

Тобто, в даному випадку позивач був об`єктивно позбавлений можливості ознайомитись у встановлений законом спосіб із зазначеними документами до початку здійснення контрольного заходу, що обумовлює протиправність дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність проведення відповідачем перевірки з 18.09.2017 по 22.09.2017.

У випадку ж незаконності перевірки, як у спірному випадку, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії, а саме податкове повідомлення-рішення №0014634203 від 11.10.2017 з податку на додану вартість на суму 101562,00 грн., автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.01.2018 у справі (К/9901/1367/18) 804/12558/14 .

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідач діяв не у відповідності з вказаними у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0014634203 від 11.10.2017 з податку на додану вартість на суму 101562,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0014634203 від 11.10.2017 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкове повідомлення-рішення №0014634203 від 11.10.2017 з податку на додану вартість на загальну суму 101562,00 грн.

3. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати у сумі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко