Рішення

від 24.05.2019 по справі 500/1821/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1821/19

Провадження № 2/500/1887/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить вищевказаний будинок. Заповіту спадкодавець не залишив. Спадщину прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_5 , оскільки проживала разом із спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .ОСОБА_5 . 06.11.2005 року залишила заповіт, згідно умов якого усе своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не складалося, і взагалі все те, що за законом на день своєї смерті їй належатиме вона заповіла - ОСОБА_3 . Останній прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер. 04.09.2017 року ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно умов якого усе своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не складалося, і взагалі все те, що за законом на день своєї смерті йому належатиме він заповів - ОСОБА_6 . Остання прийняла спадщину шляхом подачі у становлений строк заяви про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 було відмовлено, у зв`язку з тим, що право власності на спадкове майно не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.11.1993 року №121.

Згідно довідки Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №02-08/77 від 26.01.2018 року, вищевказаний житловий будинок перенумеровано з №1-а на № 11 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.08.1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55158713 від 16.02.2019 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Згідно ч. 1. ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР після смерті ОСОБА_4 являється дружина ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 14.08.1952 року.

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно довідки Матроської сільської ради № 02/11-78 від 26.01.2018 року, на час смерті ОСОБА_4 та протягом 6 місяців з дня його смерті, спільно з ним з кола спадкоємців першої черги проживала його жінка - ОСОБА_5 , і таким чином прийняла спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 12.11.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який вона прийняла після смерті чоловіка - ОСОБА_4 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 16.11.2005 рокусекретарем Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 105 ОСОБА_5 заповіла усе своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не складалося, і взагалі все те, що за законом на день своєї смерті їй належатиме - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України - малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, і таким чином прийняла спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 15.09.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого 04.09.2017 рокусекретарем Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 44 ОСОБА_3 заповів усе своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не складалося, і взагалі все те, що за законом на день своєї смерті йому належатиме - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55660015 від 29.03.2019 року, наданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М., заповіт ОСОБА_3 від 04.09.2017 року, зареєстрований за № 44, не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. № 227/02-14 від 16.02.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що право власності на спадкове майно не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23206394, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Матроска, вул. Пушкіна, 32-а) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар