ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2599/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання : Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 (ухвалене суддею Колодій Н.А., повне судове рішення складено 23.04.2019) у справі № 908/2599/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору та внесення змін до нього в редакції позивача
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс" додаткову угоду про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 за № 040821300844) та внесення змін до нього в редакції позивача.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 у справі № 908/2599/18 позов задоволено: визнано поновленим договір оренди землі від 20.11.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2008 № 040827300844, на сім років шляхом укладання додаткової угоди в наступній редакції:
" ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040827300844 та внесення змін до нього
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (м. Запоріжжя вул. Українська, 50) в особі
1. Поновити (продовжити) строк дії договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040827300844) (далі - Договір), укладений між Михайлівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Алекс", площею 23,3641 га (вид угідь - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 2323355100:30:008:0005) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради строком на 7 (сім) років.
2. Внести зміни до Договору:
2.1. Пункт 9 Договору викласти в такій редакції:
Річна орендна плата становить 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки землі та вноситься орендарем у грошовій формі.
3. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.
Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі, складена у 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Орендодавця, другий зберігається в Орендаря.
Підписи сторін
Орендодавець Орендар
Головне управління Держгеокадастру ТОВ "Алекс", 72040,
у Запорізькій області
Михайлівський район,
с. Плодородне,
вул. Широка, 54
р/р НОМЕР_1 філія ЗОУ
М.П. АТ МФО 313957,
код ЗКПО 30492778
ІПН204927708124
Стягнено з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" 1 762,00 грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції оцінивши переписку сторін щодо поновлення (продовження) договору оренди землі вбачав підстави вважати, що між сторонами фактично було досягнуто згоди щодо нових умов договору оренди землі, проте відповідач безпідставно ухиляється від укладання додаткової угоди, у зв`язку з чим судом зазначено, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", а враховуючи те, що орендар належно виконував обов`язки за умовами договору, своєчасно звернувся до орендодавця з заявою про поновлення договору, погодився на запропоновані відповідачем умови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про укладання додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008, зареєстрованого 26.11.2018 за номером 040827300844, на нових узгоджених істотних умовах є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням у справі, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, рішення суду просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення у справі неправильно застосував норми матеріального права.
Так, за доводами апелянта, 04.10.2018 на його адресу від позивача у справі надійшов лист від 03.10.2018 вих. №343 (вхідний № 19-5671/0/1-18 від 04.10.2018) про поновлення договору оренди землі від 20.11.2008, у відповіді на який листом-повідомленням № 19-8-0.6-6388/2-18 від 17.10.2018, відповідач повідомив позивача, що лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди не відповідають вимогам закону.
Апелянт посилається на лист Держгеокадастру №22-28-0.13-10489/2-1 від 05.07.2017, яким територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано при поновленні (переукладанні) договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, встановлювати максимальну відсоткову ставку орендної плати, визначеної Податковим кодексом України.
Апелянт зазначає, що в договорі оренди землі від 20.11.2008 встановлено розмір орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки, додатковою угодою внесено зміни в частині орендної плати, відповідно до якої встановлено розмір орендної плати на рівні 5 % від нормативної грошової оцінки, а згідно проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі позивачем було запропоновано встановити розмір орендної плати на тому ж рівні 5 % від нормативної грошової оцінки та залишити строк дії договору 10 років, що не узгоджується з рекомендаціями Держгеокадастру та позицією Головного управління.
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не погоджується на запропоновані умови договору, викладені в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в частині розміру орендної плати та строку та зазначає, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється, що і стало причиною того, що Головне управління заперечило проти поновлення договору оренди землі від 20.11.2008, у зв`язку з чим відповідач вважає, що Договір вважається припиненим 27.11.2008.
Також, апелянт посилається на те, що 25.10.2018 на адресу Головного управління вдруге надійшов лист позивача від 24.10.2018 №373 (вхідний № 19-6047/0/1-18 від 25.10.2018) стосовно поновлення договору оренди землі від 20.11.2008, на який 13.11.2018 Головне управління надало відповідь (лист № 19-8-0.6- 6878/2-18), повідомивши, що дія вищевказаного договору оренди землі закінчилася, а тому відсутні підстави для задоволення листа позивача. Апелянт зазначає, що ТОВ "Алекс" було заздалегідь обізнане про прийняте уповноваженим органом (розпорядником земельних ділянок) рішення щодо припинення з 27.11.2018 орендних відносин та про необхідність повернення земельної ділянки власнику у визначений строк.
За доводами апелянта, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Для поновлення договору оренди з підстав, які передбачені частиною шостою, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Оскільки домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору під час його поновлення між орендодавцем та орендарем досягнуто не було, то, на думку апелянта, враховуючи положення ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі слід вважати припиненим у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Проте вищенаведені обставини, як вважає відповідач, судом першої інстанції було встановлено неповно, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Також, за твердженнями апелянта, суд першої інстанції задовольнив позовну заяву без врахування норм матеріального права, а саме ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки у постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі № 908/124/17 зазначено, що при задоволені заявленого позову судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою приписи ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Таким чином, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами ч. ч. 6-10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (складний фактичний склад).
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс" та пояснень його представника у судовому засіданні позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач вважає, що твердження відповідача про невідповідність умовам договору оренди землі та запропонованого позивачем проекту додаткової угоди вимогам законодавства не ґрунтувалися на законі, оскільки запропоновані в додатковій угоді умови щодо строку дії договору не суперечили ст. 19 Закону України "Про оренду землі", а умови щодо розміру орендної плати не суперечили вимогам ст. 288 Податкового кодексу України. Також, позивач вважає недоречними посилання відповідача на листи Держгеокадастру, які не є нормативно-правовими актами та носять рекомендаційний характер.
Посилаючись на лист-повідомлення від 17.10.2018, позивач зазначає, що відповідач вказав, що строк оренди має становити 7 років, а орендна плата - 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі, в свою чергу позивач направивши відповідачу 24.10.2018 заяву-клопотання про поновлення договору оренди на зазначених відповідачем у листі-повідомленні від 17.10.2018 умовах - зі строком договору 7 років і орендною платою у розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі - фактично погодився на запропоновані відповідачем умови, дотримавшись строків, встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте листом від 13.11.2018 відповідач у поновленні договору оренди знову відмовив, не навівши жодних підстав, а лише пославшись на раніше надану відповідь про заперечення у поновленні такого договору.
Позивач вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідивши докази у справі, дійшов правильного висновку про те, що між сторонами фактично було досягнуто згоди щодо нових умов договору оренди землі, однак відповідач безпідставно ухилився від укладання додаткової угоди, чим порушив процедуру реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді: Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 у справі № 908/2599/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.06.2019 о 15:30 год.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду № 659/19 від 18.06.2019 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 908/2599/18 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Паруснікова Ю.Б.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 для розгляду справи № 908/2599/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
В судовому засіданні 18.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
20.11.2008 між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 18-21 т.1), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради, згідно розпорядження Голови Михайлівської районної державної адміністрації № 371 від 26.08.2008, межі якої визначені на плані земельної ділянки, відображеному в додатку, що є невід`ємною частиною даного договору.
Договір оренди землі зареєстрований у встановленому законодавством порядку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2008 за № 040827300844.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,3641 га, в тому числі 23,3641 га ріллі (п. 2 договору).
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 2078 від 18.11.2008 (а.с. 26 т.1) кадастровий номер земельної ділянки 2323355100:30:008:0004.
Відповідно до пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 236 651,98 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 2078 від 18.11.2008 (п. 5 договору).
Договір укладено на 10 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору оренди землі).
Відповідно до пункту 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в грошовій формі, що становить 7 099, 56 грн. - 3% від нормативної грошової оцінки.
24.05.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс" (орендарем) укладено договір про внесення змін до договору оренди землі 20.11.2008 (зареєстрований Михайлівським РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 26.11.2008 за № 040827300844) (а.с. 27 т.1), відповідно до умов якого сторони внесли зміни до договору, а саме: пункт 9 договору виклали в такій редакції: Річна орендна плата складає 5% (п`ять відсотків) від нормативної грошової оцінки та вноситься орендарем у грошовій формі; інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.06.2017, індексний номер витягу: 90766098, 26.06.2017 щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 128743282323; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер 2323355100:30:0080005, площа 23.3641 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Запорізька обл., Михайлівський р., сш/рада Михайлівська) проведено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки. Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 20.11.2008, видавник: Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області/Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс"; Договір про внесення змін до договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований Михайлівським РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 26.11.2008р. за № 040827300844), серія та номер: б/н, виданий 24.05.2016, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області/Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс"; зміст/характеристика іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, згідно розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 371 від 26.08.2008 року; строк дії: Договір укладено на 10 років; опис об`єкта іншого речового права: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23, 3641 га. Річна орендна плата складає 5% від нормативної грошової оцінки та вноситься орендарем у грошовій формі.
Згідно з п. 20 договору оренди землі передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
20.11.2008 позивач та відповідач підписали акт прийому-передачі земельної ділянки № 2 (а.с. 25 т.1), відповідно до якого згідно договору оренди земельної ділянки орендодавець передає земельну ділянку кадастровий номер 2323355100:30:008:0004 площею 23,3641 га ріллі, розташовану на території Михайлівської селищної ради, а орендар приймає вище вказану земельну ділянку в оренду, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, площею 23,3641 га ріллі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи інформаційного листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Відділ у Михайлівському районі (вих. № б/н б/д) (а.с. 34 т.1), адресованого Державному реєстратору речового права, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області Відділ у Михайлівському районі повідомило, що присвоєння кадастрових номерів до 2013 року реєстраторами відділу Держкомзему у Васильківському районі Запорізької області здійснювалось відповідно до постанови КМУ № 749 від 18.08.2010 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру земельним ділянкам", з січня 2013 року державні кадастрові реєстратори під час проведення реєстрації земельної ділянки керуються Законом України "Про державний земельний кадастр" та постановою КМУ від 17.10.2012 "Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру", зокрема, у випадку ТОВ "Алекс" НВ-2303197362017, земельній ділянці площею 23.3641 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було помилково присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2 :30:008: НОМЕР_3 , відповідно до чинного законодавства на момент присвоєння номеру. На той момент визначення кадастрового номеру не було процедурою реєстрації земельної ділянки, тому дана земельна ділянка проходила реєстрацію в 2016 році відповідно до чинного законодавства. Після проведення державної реєстрації вищевказана земельна ділянка має кадастровий номер 2323355100:30: НОМЕР_4 . Відділом у Михайлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 07.06.2017 здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 , яка перебуває в оренді у ТОВ "Алекс" згідно договору оренди, зареєстрованого 26.11.2008 за № 040827300844. Програмне забезпечення НКС в даному випадку не дозволяє внесення відомостей щодо права оренди земельної ділянки. У зв`язку із викладеним інформація про право оренди у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відсутня (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с. 29, т. 1).
З метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі позивач 03.10.2018 № 343 звернувся до В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з заявою - клопотанням, просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 23, 3641 га, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, що надана ТОВ "Алекс" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Одним із додатків до заяви-клопотання позивача є додаткова угода в 3-х примірниках (проект).
Зазначена заява-клопотання позивача одержана Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 04.10.2018, вхідний № 5671/0/1-18, що підтверджується відповідним штампом відповідача на заяві-клопотанні.
Відповідно до доданого позивачем до заяви-клопотання проекту додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040821300844 та внесення змін до нього позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду про таке:
1. Поновити (продовжити) строк дії договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040821300844), укладений між Михайлівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Алекс", площею 23, 3641 га (вид угідь-рілля), кадастровий номер земельної ділянки 2323355100:30:008:0005) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради строком на 10 років.
2. Внести зміни до Договору:
2.1. Пункт 9 Договору викласти в такій редакції:
Річна орендна плата становить 5% від нормативної грошової оцінки землі та вноситься орендарем у грошовій формі.
3. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.
Проект додаткової угоди підписано директором позивача.
Листом-повідомленням № 19-8-0.6-6388/2-18 від 17.10.2018 (а.с. 41 т.1) відповідач поінформував позивача про те, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпрядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" територіальні органи Держгеокадастру повинні переглянути діючі договори оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою приведення їх у відповідність з вимогами законодавства та напрямами цієї Стратегії з урахуванням Закону України "Про оренду землі".
Так, відповідно до вимог вказаної Стратегії встановлено, що під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду територіальні органи Держгеокадастру повинні встановлювати строк дії оренди 7 років та розмір орендної плати не нижче 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, листом Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2-1 територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано при поновленні (переукладенні) договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, встановлювати максимальну відсоткову ставку орендної плати, визначеної Податковим кодексом України.
Відповідач зазначив, що в договорі оренди землі від 20.11.2008, зареєстрованому 26.11.2008 за № 040827300844 (зі змінами), встановлено строк дії договору 10 років; розмір орендної плати на рівні 5% від нормативної грошової оцінки. Згідно проекту додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі позивачем пропонується залишити строк дії договору та розмір орендної плати на тому самому рівні, що не узгоджується з нормами Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, рекомендаціями Дежгеокадастру та позицією Головного управління.
Також відповідачем зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не погоджується на запропоновані позивачем умови, викладені в проекті додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі в частині строку дії договору та розміру орендної плати. У зв`язку із зазначеним вище, переважне право на поновлення договору оренди землі від 20.11.2008, зареєстрованого 26.11.2008 за № 040827300844 (зі змінами) припиняється (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Саме з цих причин Головне управління заперечує проти поновлення договору оренди землі від 20.11.2008, зареєстрованого 26.11.2008 за № 040827300844 (зі змінами). Договір буде вважатися припиненим 27.11.2018. Окрім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. Відповідач повідомив позивача, що йому необхідно виконати умови договору та Закону України "Про оренду землі" щодо повернення земельної ділянки.
24.10.2018 № 373 позивач звернувся до В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з заявою - клопотанням, просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 23, 3641 га, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, що надана ТОВ "Алекс" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Одним із додатків до заяви-клопотання позивача є додаткова угода в 3-х примірниках (проект).
Відповідно до доданого позивачем до заяви-клопотання проекту додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040821300844 та внесення змін до нього позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду про таке:
1. Поновити (продовжити) строк дії договору оренди землі від 20.11.2008 (зареєстрований 26.11.2008 № 040821300844), укладений між Михайлівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Алекс", площею 23, 3641 га (вид угідь-рілля), кадастровий номер земельної ділянки 2323355100:30:008:0005) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради строком на 7 років.
2. Внести зміни до Договору:
2.1. Пункт 9 Договору викласти в такій редакції:
Річна орендна плата становить 12% від нормативної грошової оцінки землі та вноситься орендарем у грошовій формі.
3. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.
Проект додаткової угоди підписано директором позивача.
За результатами розгляду заяви-клопотання позивача від 24.10.2018 № 373 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 13.11.2018 № 19-8-0.6-6878/2-18 (а.с. 46 т.1) повідомило позивача про те, що Головним управлінням було розглянуто заяву позивача від 03.10.2018 № 343 про поновлення договору оренди землі від 20.11.2008 та листом повідомленням від 17.10.2018 № 19-8-0.6-6388/2-18 повідомлено про заперечення в поновленні договору у зв`язку з недосягненням домовленості щодо істотних умов. Договір буде вважатися припиненим 27.11.2018 року.
Предметом розгляду по даній справі є вимога позивача про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 20.11.2008 (державна реєстрація від 26.11.2008 за № 040821300844) строком на сім років, зі сплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі, шляхом укладання додаткової угоди, яка грунтується на положеннях ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року).
Законом України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (набрав чинності 01.01.2013) внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 01.01.2013 від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" постановлено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).
Відповідно, через зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Враховуючи наведене, після укладення між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та позивачем (орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну його дії, відбулись зміни в чинному законодавстві, та як наслідок, через таку зміну змінився й орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Згідно ч. ч. 1 - 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Відповідно до абзацу 2 п. 8 договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотанням про поновлення спірного договору оренди землі на новий десятирічний термін, зі сплатою орендної плати у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, додавши до цього листа проект додаткової угоди про поновлення строку дії договору.
В листі-повідомленні вих. № 19-8-0.6-6388-/2-18 від 17.10.2018 відповідачем викладено зауваження щодо змісту додаткової угоди та заперечено проти продовження терміну дії договору, а саме відповідач не погодився на запропоновані позивачем умови договору, викладені в проекті додаткової угоди, в частині строку дії договору та розміру орендної плати, зазначивши при цьому, що строк оренди має становити 7 років, а орендна плата бути не нижчою 8% нормативної грошової оцінки землі та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Позивачем повторно, у межах визначеного чинним законодавством і умовами договору строку для повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, на адресу відповідача надіслано лист-клопотання № 373 від 24.10.2008 разом з доопрацьованою, з урахуванням зауважень відповідача, додатковою угодою, позивач погодився з умовами відповідача, надавивши йому проект додаткової угоди про поновлення (продовження) терміну дії договору оренди землі строком на 7 років і орендною платою у розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі.
Однак, відповідач листом № 19-8-0.6-6878/2-18 від 13.11.2018 відмовився поновлювати договір оренди землі, пославшись на раніше надану відповідь № 19-8-0.6-6388-/2-18 від 17.10.2018 про заперечення у поновленні такого договору.
Листом № 19-8-0.6-6878/2-18 від 13.11.2018 відповідач повідомив позивача, що не має наміру поновлювати договір оренди землі від 20.11.2008, при цьому не зазначивши жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору, послався тільки на лист-повідомлення № 19-8-0.6-6388-/2-18 від 17.10.2018, яким позивачеві повідомлено про заперечення в поновленні договору у зв`язку з недосягненням домовленості щодо істотних умов договору.
Дослідивши умови додаткової угоди (а.с. 45 т.1) (заяву-клопотання № 373 від 24.10.2018), судом першої інстанції правильно встановлено, що умови, викладені в ній, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також позивачем враховано зауваження відповідача, викладені в листі від 17.10.2018, та усунуто зазначені зауваження. Позивачем в додатковій угоді зазначено розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено строк дії договору 7 років, як того вимагав відповідач.
За умовами ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Пунктом 31 договору оренди землі встановлені обов`язки орендаря земельної ділянки, зокрема, орендар земельної ділянки зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому Законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до п. 21 договору оренди землі після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав в оренду.
Крім того, обов`язки землекористувачів також визначені статтею 96 Земельного кодексу України.
Будь-яких доказів на підтвердження фактів порушення орендарем (землекористувачем) покладених на нього обов`язків, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, а судом першої інстанції встановлено, що позивач під час дії договору оренди землі належним чином виконував обов`язки щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та сплати орендних платежів, що підтверджується довідкою Василівського управління ГУ ДФС у Запорізької області № 25568/10/08-01-55-03 від 17.08.2018 (а.с. 37 т.1).
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.
Зміна відсоткової ставки орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не підставою для відмови у поновленні договору оренди.
Тобто, відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс" звернулося до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.
За результатами розгляду цієї вимоги суд першої інстанції відновив порушене право позивача, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з ч.1 ст.14 вказаного Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та якомога послідовніший спосіб; зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України").
Право на поновлення (пролонгацію) договору оренди землі - це визначене законом переважне право орендаря укласти договір оренди землі на новий строк, що виникає у разі належного виконання ним обов`язків за умовами договору та після закінчення строку договору оренди землі.
Отже, з урахуванням своєчасного і належного виконання орендарем земельної ділянки своїх зобов`язань щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 23,3641 гектарів ріллі (кадастровий номер 2323355100:30:008:0005), шляхом направлення у визначений законом і умовами договору строк листів від 03.10.2018 і від 24.10.2018, зокрема, із проектом додаткової угоди до договору, колегія суддів вважає, що орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, тому відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області не можна вважати вмотивованою та обґрунтованою (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
При цьому, неврахування судом переважного права орендаря, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладання цього договору на новий строк, свідчить про ігнорування національними судами практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності (користування) та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, зокрема у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс" звернулося до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, відновив порушене право позивача, установивши факти належного виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не спростування цих фактів відповідачем.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач як власник земельної ділянки (орендодавець) діяв неправомірно, несправедливо та недобросовісно, порушуючи визначені статтею 3 ЦК України загальні засади цивільного законодавства, оскільки зауваживши у листі-повідомленні №19-8-0.6-6388/2-18 від 17.10.2018 (а.с. 41 т.1) про незгоду щодо умови договору оренди земельної ділянки в частині строку дії договору та розміру орендної плати, відповідач фактично ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди землі на нових узгоджених сторонами умовах, у зв`язку з чим позивач має право на поновлення договору оренди землі від 20.11.2008 на цих нових фактично погоджених сторонами умовах.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Зазначена норма Конституції України міститься і у статті 74 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.
Також з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, наведені в обгрунтування вимог апеляційної скарги.
10. Судові витрати.
В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 у справі № 908/2599/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2019 у справі № 908/2599/18 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.06.2019
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2019 |
Оприлюднено | 25.06.2019 |
Номер документу | 82603324 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні