Рішення

від 25.06.2019 по справі 904/2219/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2019м. ДніпроСправа № 904/2219/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗТРАНС", смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область

про стягнення пені та штрафу в загальному розмірі 69 448,80 грн. (за договором поставки №401 від 05.07.2018)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗТРАНС" (далі - відповідач) про стягнення пені та штрафу в загальному розмірі 69 448,80 грн. (за договором поставки №401 від 05.07.2018).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.

05.07.2018 між сторонами укладено договір поставки № 401.

В порушення умов договірних зобов`язань відповідач не виконав своє зобов`язання щодо своєчасної поставки товару.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач, відповідно до пункту 11.2 договору нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 69448,80 грн., з яких:

- пеня у сумі 50 923,80 грн. (за періоди: з 01.09.2018 - 27.09.2018 та з 01.09.2018 - по 01.11.2018).

- штраф в сумі 18 525,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019 справу № 904/2219/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 25.06.2019; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист , відзив на позов і доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості суду не надав.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами ; зловживання процесуальними правами не допускається.

З моменту отримання ухвали від 31.05.2019 до дня проведення судового засідання, призначеного на 25.06.2019, тобто протягом більш ніж 20 днів, відповідач мав можливість скористатися своїми процесуальними правами на ознайомлення з матеріалами справи і подання відзиву на позов.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи незначну складність спору щодо стягнення заборгованості за договором поставки; загальну тривалість розгляду справи з 31.05.2019, тобто майже місяць, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

25.06.2019 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Акціонерним товариством "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (позивач, за договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗТРАНС" (відповідач, за договором - постачальник) укладений договір поставки № 401 від 05.07.2018 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в специфікаціях (додатках) до договору (надалі - товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1. договору).

Умови поставки товару. Постачальник зобов`язується поставити покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачень торгових термінів Інкотермс 2010 (пункт 3.1. договору).

Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору Акту приймання-передачі товару за якістю (у випадку оплати товару за акредитивною формою: Акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю) (пункт 3.8. договору).

Постачальник зобов`язується поставити товар покупцю в строки, визначені в специфікаціях до цього договору, а також провести за свій рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт покупця товару належної якості (пункт 3.10. договору).

Дата поставки товару визначається у специфікаціях до договору (пункт 3.11. договору).

Згідно Специфікації №2 від 01.08.2018 визначено термін поставки - до 31.08.2018.

Строк. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.07.2019, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника протягом усього гарантійного строку на товар (пункт 13.1. договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

А силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір поставки № 401 від 05.07.2018 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 692 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За правилами статті 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 612 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідач передав позивачу товар з порушенням строків поставки, встановлених договором, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 69448,80 грн., з яких:

- пеня у сумі 50 923,80 грн. (за періоди: з 01.09.2018 - 27.09.2018 та з 01.09.2018 - по 01.11.2018).

- штраф в сумі 18 525,00 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 Цивільного кодексу України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

В частині 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено зобов`язання за договором з урахуванням специфікації № 2 від 01.08.2018 щодо строків поставки товару, а саме:

- 28.09.2018 поставлено товар на суму37 164,00 грн. з порушенням строку поставки на 27 календарних днів (з 01.09.2018 - по 27.09.2018), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000046 від 28.09.2018 (арк. справи 25);

- 02.11.2018 року поставлено товар на суму 148 086,00 грн. з порушенням строку поставки на 62 календарних днів (з 01.09.2018 року по 01.11.2018), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000056 від 02.11.2018 (арк. справи 26).

Таким чином, відповідачем порушено зобов`язання щодо строків поставки товару.

У частині 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з статтями 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 Цивільного кодексу України, відповідає поняттю "пеня".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі № 904/8299/17.

З аналізу наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання за кожен день прострочення.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що у разі порушення термінів поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару

За допущене відповідачем прострочення поставки товару позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача - пеню у сумі 50 923,80 грн. (за періоди: з 01.09.2018 - 27.09.2018 та з 01.09.2018 - по 01.11.2018) та штраф в сумі 18 525,00 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунки пені, та штрафу і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, будинок 62; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00190911) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗТРАНС" (53700, Дніпропетровська обл., Широківський район, селище міського типу Широке, вулиця Казбек, будинок 19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41790140) про стягнення пені та штрафу в загальному розмірі 69 448,80 грн. (за договором поставки №401 від 05.07.2018) - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗТРАНС" (53700, Дніпропетровська обл., Широківський район, селище міського типу Широке, вулиця Казбек, будинок 19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41790140) на користь Акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, будинок 62; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00190911) пеню та штраф в загальному розмірі 69 448,80 грн . (шістдесят дев`ять тисяч чотириста сорок вісім грн. 80 коп.) , з яких: пеня у сумі 50 923,80 грн. (п`ятдесят тисяч дев`ятсот двадцять три грн. 80 коп., штраф в сумі 18 525,00 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Акціонерне товариство "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, будинок 62; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00190911).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗТРАНС" (53700, Дніпропетровська обл., Широківський район, селище міського типу Широке, вулиця Казбек, будинок 19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41790140).

Повний текст рішення складено - 25.06.2019.

Суддя Н.Е. Петренко