Рішення

від 24.06.2019 по справі 904/613/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019м. ДніпроСправа № 904/613/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю охоронне агентство "Альфа-Січ", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

про стягнення 3 077 грн. 81 коп. заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 28.08.2018 №280802

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю охоронне агентство "Альфа-Січ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" заборгованість у сумі 46 403 грн. 94 коп., з яких: 43 326 грн. 13 коп. - основний борг, 1 980 грн. 55 коп. - пеня, 330 грн. 08 коп. - 3% річних, 767 грн. 18 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про надання охоронних послуг від 28.08.2018 №280802.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем охоронних послуг.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2019 (суддя Воронько В.Д.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.03.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 43 326 грн. 13 коп., з яких: 40 248 грн. 32 коп. - основний борг, 1 980 грн. 55 коп. - пеня, 330 грн. 08 коп. - 3% річних, 767 грн. 18 коп. - інфляційні втрати. Заява мотивована частковою оплатою відповідачем суми основного боргу після звернення позивача із даним позовом до суду.

02.04.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем повністю сплачена сума основного боргу та просив стягнути з відповідача 1 980 грн. 55 коп. пені, 330 грн. 08 коп. 3% річних, 767 грн. 18 коп. інфляційних втрат. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп. позивач просив покласти на відповідача.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 № 489, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/613/19 у зв`язку із призначенням судді Воронька В.Д. на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до пп. 17.4 п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" нової редакції Господарського процесуального кодексу України справа № 904/613/19 передана на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2019 суддею Рудь І.А. прийнято справу № 904/613/19 до свого провадження, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 22.04.2019 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 22.04.2019 або конверт із вказаною ухвалою на адресу господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підтвердження направлення відповідачу ухвали суду від 22.04.2019 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 24.04.2019 № 332 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого станом на 20.06.2019 на сайті наявна інформація про вручення поштового відправлення адресату 11.05.2019.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ" (виконавець) та Комунальним підприємством "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" (замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №280802 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору виконавець зобов`язується за плату здійснювати охоронні послуги на території замовника, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, а також об`єктів та іншого майна, що належить замовнику і знаходиться на території охоронюваних об`єктів, які перераховані у дислокації (додаток № 2 до договору) (далі - об`єкт оренди).

Відповідно до п. 2.2. договору за надані послуги з охорони об`єкта замовник зобов`язується своєчасно вносити плату згідно наданих актів після надходження коштів.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що звітним місяцем визначається місяць, в якому фактично надавались послуги охорони.

За п. 2.4. договору виконавець у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику два примірника акту про надання охоронних послуг та рахунок на оплату цих послуг. Один підписаний примірник акту приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується повернути виконавцю у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення. У такому разі підписання замовником без зауважень акту приймання-передачі наданих послуг не свідчить про безумовне прийняття таких послуг та відсутності зауважень щодо обсягу, якості наданих виконавцем послуг.

Відповідно до п. 2.5. договору ціна (вартість) наданих послуг за цим договором є фіксованою та становить 31,04 грн. за годину праці одного охоронника, у т.ч. ПДВ, згідно з калькуляцією вартості 1 дня (додаток № 1 до договору).

За п. 2.7. договору розрахунки за послуги здійснюються замовником у національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставленого рахунку у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним.

До обов`язків замовника належить, зокрема обов`язок своєчасно вносити плату за послуги охорони на умовах, вказаних у цьому договорі та додатках до нього (п.п. 4.2.1. п. 4.2. договору).

Згідно п. 8.1. договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об»єкта нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день простроченого платежу.

Договір набуває чинності з 29.08.2018 і діє до 26.11.2018 включно (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу охоронні послуги на суму 67 046 грн. 40 коп., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими їх печатками актами прийняття-передачі виконаних послуг:

- № 165 від 31.08.2018 на суму 2 234 грн. 88 коп. (а.с. 19);

- № 186 від 30.09.2018 на суму 22 348 грн. 80 коп. (а.с. 20);

- № 207 від 31.10.2018 на суму 23 093 грн. 76 коп. (а.с. 21);

- № 211 від 26.11.2018 на суму 19 368 грн. 96 коп. (а.с. 22).

Господарський суд зазначає, що вказані вище акти підписані сторонами без жодних зауважень щодо обсягу, якості наданих позивачем послуг, письмові обґрунтовані заперечення відповідача щодо обсягу послуг, наданих позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи умови п. 2.7. договору та положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги:

- за актом № 165 від 31.08.2018 у строк до 01.10.2018 включно;

- за актом № 186 від 30.09.2018 у строк до 29.10.2018 включно;

- за актом № 207 від 31.10.2018 у строк до 29.11.2018 включно;

- за актом № 211 від 26.11.2018 у строк до 29.12.2018 включно.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання виконав частково, а саме:

- надані позивачем послуги за актом № 165 від 31.08.2018 оплатив 06.02.2019 у розмірі 2 234 грн. 88 коп., борг відсутній;

- надані позивачем послуги за актом № 186 від 30.09.2018 оплатив 21.01.2019 у розмірі 2 348 грн. 80 коп., борг 20 000 грн. 00 коп.;

- надані позивачем послуги за актом № 207 від 31.10.2018 оплатив 21.01.2019 у розмірі 3 093 грн. 76 коп., борг 20 000 грн. 00 коп.;

- надані позивачем послуги за актом № 211 від 26.11.2018 оплатив 22.12.2018 у розмірі 10 000 грн. 00 коп., 06.02.2019 у розмірі 9 368 грн. 96 коп., борг відсутній (а.с. 31-34), у зв`язку з чим загальна сума основного боргу складала 40 000 грн. 00 коп.

Водночас, після звернення позивача з позовом до суду відповідач 22.03.2019 повністю сплатив заборгованість у розмірі 40 000 грн. 00 коп. (а.с. 47), у зв`язку з чим 02.04.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача пеню, на підставі п. 8.1. договору, у розмірі 1 980 грн. 55 коп. за загальний період з 01.10.2018 по 31.01.2019, а також 3% річних у розмірі 330 грн. 08 коп. за загальний період з 01.10.2018 по 31.01.2019 та інфляційні втрати у розмірі 767 грн. 18 коп. за загальний період з жовтня по грудень 2018, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Розрахунок здійснено за кожним актом окремо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання охоронних послуг, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги згідно договору про надання охоронних послуг від 28.08.2018 №280802 станом на момент звернення з позовом до суду складала 40 000 грн. 00 коп.

З урахуванням умов п. 2.7. договору та положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав, однак відповідач повністю розрахувався з позивачем за надані послуги лише після звернення останнього з позовом до суду.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14 (надалі - Постанова № 14) розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Господарський суд зауважує, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9. вищевказаної постанови № 14).

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, наданого позивачем, і встановлено, що під час його проведення позивачем не було враховано вищевказаних вимог, а саме: до періоду нарахування інфляційних втрат включено місяць, в якому мав бути здійснений розрахунок за актом № 165 від 31.08.2018 (жовтень 2018); включено до періодів нарахування дні фактичної часткової оплати суми боргу. Крім того, за актом № 211 від 26.11.2018 заборгованість з 22.12.2018 складала 9 368 грн. 96 коп. У зв`язку з цим розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий до матеріалів справи, визнається судом необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

За розрахунком суду сума 3% річних (враховуючи початок прострочення зобов`язання з оплати акту № 165 від 31.08.2018 - 02.10.2018) за загальний період з 02.10.2018 по 31.01.2019 складає 325 грн. 52 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що сума вказаних нарахувань за загальний період з листопада по грудень 2018 складає 728 грн. 35 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.1. договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об»єкта нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день простроченого платежу.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (надалі - Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Про наведене зазначає й Вищий господарський суд України в п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14, а саме: за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

При перевірці виконаного позивачем розрахунку пені судом встановлено, що визначений сторонами в п. 8.1. договору розмір пені не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, а тому застосування визначеного умовами договору розміру пені суд вважає правомірним.

За розрахунком суду сума пені (враховуючи початок прострочення зобов`язання з оплати акту № 165 від 31.08.2018 - 02.10.2018, а також те, що за актом № 211 від 26.11.2018 заборгованість з 22.12.2018 складала 9 368 грн. 96 коп., без включення до періодів нарахування днів фактичної часткової оплати суми боргу) за загальний період 02.10.2018 по 31.01.2019 складає 1 953 грн. 13 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення 1 953 грн. 13 коп. - пені, 325 грн. 52 коп. - 3% річних, 728 грн. 35 коп. - інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 10 від 21.01.2019, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Воронько"; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 15.02.2019 на загальну суму 6 000 грн. 00 коп., до якого входила й сума 1 000 грн. 00 коп. за підготовку даної позовної заяви, додатків до неї, направлення документів відповідачу та подання до суду; рахунок-фактура № 4 від 23.01.2019 на загальну суму 6 000 грн. 00 коп.; квитанція № 0.0.1249778414.1 від 24.01.2019 на загальну суму 6 000 грн. 00 коп.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги про стягнення боргу за договором про надання охоронних послуг від 28.08.2018 №280802.

Згідно ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, судом враховано, що принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати правової допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка тощо.

Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн. 00 коп. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку із чим сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, складає 976 грн. 99 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 81, 86, 91, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" (49004, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 05455707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю охоронне агентство "Альфа-Січ" (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 23-В, код ЄДРПОУ 39350709) 1 953 грн. 13 коп. (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят три грн. 13 коп.) пені, 325 грн. 52 коп. (триста двадцять п`ять грн. 52 коп.) 3% річних, 728 грн. 35 коп. (сімсот двадцять вісім грн. 35 коп.) інфляційних втрат, 1 876 грн. 80 коп. (одну тисячу вісімсот сімдесят шість грн. 80 коп.) витрат зі сплати судового збору, 976 грн. 99 коп. (дев`ятсот сімдесят шість грн. 99 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 24.06.2019