Рішення від 15.05.2019 по справі 910/17670/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2019Справа № 910/17670/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Жилянська, будинок 108, літера А; ідентифікаційний код 26251923)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп" (04107, місто Київ Шевченківський район, вулиця Макарівська, будинок 1; ідентифікаційний код 39937867)

про стягнення 9 373 332,84 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.05.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп" про стягнення 9 373 332,84 грн., а саме 7 599 999,60 грн. пені та 1 773 333,24 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016 року в частині своєчасної поставки передбаченої умовами договору продукції, в зв`язку з чим позивачем нараховані пеня та штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17670/18 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.02.2019.

14.02.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

18.02.2019 позивачем подано до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 підготовче судове засідання відкладено на 19.03.2019.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/471 від 14.03.2019, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду міста Києва у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого, відповідно до витягу протоколу від 14.03.2019, справу № 910/17670/18 передано на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 справу № 910/17670/18 прийнято до провадження суддею Джарти В. В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 03.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 підготовче судове засідання відкладено на 17.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/17670/18 до судового розгляду по суті на 15.05.2019.

У підготовче судове засідання 15.05.2019 прибув представник позивача.

Відповідач до суду представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частин 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвала від 25.01.2019 Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі, а також ухвали від 20.02.2019, 18.03.2019 та 03.04.2019, 17.04.2019 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04107, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Макарівська, будинок 1.

Проте, поштові конверти з ухвалами Господарського суду міста Києва було повернуто до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "не зареєстровано".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Також, судом було розміщено оголошення про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 15.05.2019 на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Крім того, у даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду міста Києва справі № 910/17670/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

24.06.2016 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп" (постачальник) було укладено договір поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити електродвигуни виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин", Україна, для ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію. (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строку поставки зазначені в специфікації №1 до договору, яка є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.1., ціна договору складає 37 999 998,00 грн, у тому числі ПДВ - 20% - 6 333 333,00 грн.

Строки поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з покупцем, допускається поставка продукції партіями. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукції, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. (пункти 5.1., 5.4. договору).

За приписами пункту 5.11. договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, який підтверджує виконання постачальником свого зобов`язання щодо поставки продукції.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених договором, до закінчення терміну дії гарантії на продукцію. (пункт 10.1. договору).

Разом із вказаним договором, між сторонами було складено та підписано додаток №1 - специфікацію №1 до договору поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016, відповідно до умов якої сторонами обумовлено строки поставки за пунктами №№ 1, 3, 5, 7, 9 - червень 2017, за пунктами №№ 2, 4, 6, 8, 10 - протягом 6 місяців від дати укладання договору.

Проте, відповідачем в обумовлені договором строки товару за позиціями №№1, 3, 5, 7, 9 специфікації поставлено не було.

З метою досудового врегулювання, позивач 22.06.2018 звертався до відповідача із претензією про сплату передбаченої договором неустойки.

Проте, відповідачем товар поставлено не було, грошові кошти в якості штрафних санкцій на рахунок позивача не сплачено.

Оскільки вимоги позивача не виконані, товар не поставлений та штрафні санкції не оплачені, останній звернувся із даним позовом до суду.

Як вже зазначалось, відповідач своїм правом поданні відзиву суду не скористався.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, як вже було зазначено, умовами специфікації №1 до договору поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016 сторонами було погоджено строк виконання продавцем обов`язку з поставки товару, а саме: за позиціями № 1, 3, 5, 7, 8 - червень 2017.

Враховуючи умови договору поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016, приймаючи до уваги, що відповідач повинен був поставити товар за позиціями № 1, 3, 5, 7, 8 специфікації №1 потягом червня 2017, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором настав.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи не поставку продукції у визначені договором строки, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 599 999,60 грн та штраф на суму 1 773 333,24 грн, нараховані за порушення строків поставки товару.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 договору поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016 сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% несвоєчасно поставленої продукції.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків поставки продукції за позиціями №№ 1, 3, 5, 7, 9 специфікації №1 на загальну суму 25 333 332,00 грн з ПДВ, обумовленого договором поставки № 53-129-01-16-00728 від 24.06.2016, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення пеню в розмірі 7 599 999,60 грн та штраф у сумі 1 773 333,24 грн за період з 01.07.2017 по 21.06.2018.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими.

Здійснивши власний перерахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично правильним та вірним.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із доданим до позовної заяви розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, становив 140 600,00 грн - судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором №44-129-08-18-01704 від 22.12.2018, укладеним з адвокатом Муляром Євгенієм Григоровичем, ордером серії КА №766154 від 14.02.2019 та додатковою угодою №4 від 12.02.2019 актом виконаних робіт та платіжним дорученням №271 від 08.01.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2018 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" (клієнт) та адвокатом Муляром

Євгенієм Григоровичем було укладено договір про надання правової допомоги №№44-129-08-18-01704 від 22.12.2018, відповідно до якого адвокат зобов`язується здійснювати представництво клієнта на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги (юридичних послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору (пункт 1.1.)

Відповідно до пункту 4.1. договору, винагорода та порядок оплати вартості послуг (гонорару) адвоката та її розмір визначаються та узгоджуються сторонами в окремих додаткових угодах до даного договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом року з цього моменту. У випадку, якщо не менше, ніж за 14 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не отримає від іншої сторони письмової заяви про цього припинення, дія договору продовжується на один календарний рік, при чому сторони не обмежують кількість таких пролонгацій. (пункт 9.6. договору).

У подальшому, позивачем та адвокатом укладено додаткову угоду №4 від 12.02.2019 до договору про надання правової допомоги №44-129-08-18-01704 від 22.12.2018, за змістом якої сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат зобов`язується здійснювати представництво клієнта у спорі за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп", а саме: у Господарському суді міста Києва у справі № 910/17670/18, з повним обсягом прав та повноважень, передбачених договором. Вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до пункту 1.1. цієї додаткової угоди, становить 4000,00 грн без ПДВ.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп" про стягнення 9 373 332,84 грн, враховуючи, що позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Муляром Євгенієм Григоровичем професійної правничої допомоги Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в межах справи №910/17670/18 на суму 4 000,00 грн, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 140 600,00 грн судового збору та 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп" про стягнення 9 373 332,84 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ансалді Груп" (04107, місто Київ Шевченківський район, вулиця Макарівська, будинок 1; ідентифікаційний код 39937867) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Жилянська, будинок 108, літера А; ідентифікаційний код 26251923) пеню в розмірі 7 599 999,60 грн (сім мільйонів п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 60 копійок), штраф у розмірі 1 773 333,24 грн (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі триста тридцять три гривні 24 копійки), 140 600,00 грн (сто сорок тисяч шістсот гривень 00 копійок) судового збору та 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) правничої допомоги.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.06.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ