Рішення

від 25.06.2019 по справі 200/5323/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. Справа№200/5323/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса: вул. К.Лібкнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547, код ЄДРПОУ 35397874) до Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса:вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 року № Ю-9-23 на суму недоїмки 614 496,93 грн,-

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2019 року позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Управління «Донбасводоремонт» Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду Донецької області з позовною завою до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 року № Ю-9-23 на суму недоїмки 614 496,93 грн /а.с.3-10/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із вимогою Головного управління ДФС у Донецькій області від 7 лютого 2019 року №Ю-9-23 про сплату боргу зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 614496,93грн. Вважає, що податковий орган ігнорує положення п.9-4 розділу VІІІ прикінцевих проложень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне слоціальне страхування Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є звільненим від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне слоціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

У зв`язку із чим, просить суд, визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 7 лютого 2019 року №Ю-9-23 про сплату боргу зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 614 496,93грн /а.с.11/.

Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що позивач є платником ЄСВ та в силу п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI(надалі - закон 2464) зобов`язаний своєчасно нараховувати та сплачувати вказаний платіж. В свою чергу відповідач, як контролючий орган виконує обов`язки, встановлені ст. 25 вказаного закону та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 499 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393) зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 21.04.2016за № 609/28739.

Враховуючи наведене, ГУ ДФС у Донецькій області виставлено вимогу від 7 лютого 2019 року №Ю-9-23 про сплату боргу зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 614 496,93грн.

Відповідач вважає, що діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі/ а.с.53-58/.

Ухвалою суду від 19 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху/а.с.41/.

16 травня 2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження/а.с.49-53/.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі. Розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження /а.с.1/.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» , зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ: 00191678, знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177а, 87547.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» у своїй структурі, крім інших, має відокремлений підрозділ: Управління «Донбасводоремонт» , який не є юридичною особою, зареєстрована за кодом ЄДРПОУ 35397874 та знаходиться за адресою: 85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, буд.11. Управління «Донбасводоремонт» Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів (перебуває на податковому обліку в Покровській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області), що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України /а.с.223-228/.

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Враховуючи данні з інформаційної системи органу доходів і зборів, 7 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області виставлено вимогу №Ю-9-23 про сплату недоїмки у сумі 20 056921,23грн, з яких 614496,93грн за грудень 2018 року/а.с.12/.

21 лютого 2019 року Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» подано скаргу до ДФС України на вимогу Головним управлінням ДФС у Донецькій області від 07 лютого 2019 року №Ю-9-23.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28 березня 2019 року № 14667/6/99-99-11-05-02-25 скаргу залишено без задоволення, а вимогу без змін/а.с.14-16/.

Позивач, не погоджуючись із вимогою від 7 лютого 2019 року №Ю-9-23, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону № 2464-VI, Законом № 1669-VII та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, зокрема частиною 8 зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз. 2 ч. 4).

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 9 ч.4).

За частиною 5 ст. 25 Закону № 2464, вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач станом на 7 лютого 2019 року має заборгованість у сумі 20056921,23грн, на підставі якої контролюючим органом сформовано вимогу від 07.02.2019 №Ю-9-23.

Спірним питанням є правомірність прийняття вимоги у зв`язку зі звільненням платника єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених статтею 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» .

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405.

Станом на момент прийняття спірної вимоги, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не закінчилась.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: « 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу» .

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.

Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції Закону № 2464-VI пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Положення пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI на час прийняття оскаржуваної вимоги були чинні.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Покровськ та м. Маріуполь Донецької області, яке є зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи та відкремленого підрозділу.

Також, м. Покровськ та м. Маріуполь Донецької області, входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Отже, позивач зареєстрований у м. Маріуполі Донецької області, відокремлений підрозділ розташований в м. Покровську, перебувє на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області, тобто, як і контролюючий орган, перебуває на території, де проводиться антитерористична операція.

Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов`язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом 1 частини 2 цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 11 вересня 2018 року щодо загальної суми боргу станом на 31 серпня 2018 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. Положеннями абзацу 1 частини 1 цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Суд зазначає, що приписи Законів № 1669 та № 2464-VІ не скасовують обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників заходів впливу, а саме складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року справа К/9901/188/17 (812/505/17).

Таким чином, вимога від 7 лютого 2019 року №Ю-9-23 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску, є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене суд задовольняє позовні вимоги позивача до Головного управління ДФС у Донецькій області в частині скасування спірної податкової вимоги.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Платіжними дорученнями №4898 від 13.05.2019 Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» за подання даного позову сплачено 9217,44грн /а.с.50/.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на що суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області судовий збір в розмірі 9217,44грн.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса: вул. К.Лібкнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547, код ЄДРПОУ 35397874) до Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса:вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 року № Ю-9-23 на суму недоїмки 614 496,93 грн - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 № Ю-9-23 на суму недоїмки 614496,93грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса: вул. К.Лібкнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547, код ЄДРПОУ 35397874) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (адреса: вул. Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, 87526, Донецька область, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 9217,44 (дев`ять тисяч двісті сімнадцять гривень сорок чотири копійки)грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 25 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Христофоров