Рішення

від 11.06.2019 по справі 200/3477/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р. Справа№200/3477/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря Прокопчук Я.М.,

представника позивача Шевченко С.А.,

представника відповідача Пономарьова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АК АРТ-БУД до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0075154703 від 12 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АК АРТ-БУД звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування повідомлення-рішення № 0075154703 від 12 грудня 2018 року.

Позивач зазначив, що 05.12.2018 року відповідачем складений акт № 3180/05-99-47-03/34511978 про результати камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ АК АРТ-БУД за період березень-травень 2017 року, серпень-жовтень 2018 року.

На підставі акту перевірки № 3170/05-99047-03/34511978 від 05.12.2018 року прийняте податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2018 року № 0075154703, з яким позивач не погодився з таких підстав.

Позивач послався на різні номери акту проведеної перевірки та акту, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Стосовно суті порушень, які відповідач зазначив в якості підстав прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам. При проведенні перевірки не враховано, що окремі податкові накладні є складовою частиною передбаченого чинним законодавством механізму корегування первинної податкової накладної.

Стосовно податкових накладних, зазначених у рядках 3-6 таблиці Додатку до податкового повідомлення-рішення позивач вказав, що на виконання прохання отримувача, що є структурою ООН, внести зміни в оформлення податкової накладної без зміни сум та суті операції (без зміни інформації в розділах А та Б податкової накладної), позивачем було здійснено коригування у відповідності з нормами чинного законодавства. В зв`язку с технічними особливостями функціонування Єдиного реєстру податкових накладних того часу виправлення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної здійснювалось шляхом оформлення двох документів - розрахунку коригування та нової податкової накладної. Але це не змінює суті операції і ці два документи повинні розглядатися в сукупності - результат операції не змінює обсяг зобов`язань за ПДВ. Тому позивач вважає, що в даному випадку немає порушення строків реєстрації податкових накладних, та відповідно немає підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації.

Також позивач вважає, що строк встановлений для ситуації коли отримувач є платником податку та коли коригування здійснюється отримувачем. А оскільки отримувач не є платником податку, коригування здійснюється постачальником, тому зазначені позивачем норми не застосовуються.

З наведених підстав позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 12 грудня 2018 р. № 0075154703.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідачем порушені вимоги ст. 201 ПК України в частині дотримання строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН.

ГУ ДФС у Донецькій області проведена камеральна перевірка дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ АК АРТ-БУД за період березень - травень 2017 року, серпень - жовтень 2018 року, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, про що складений акт перевірки від 05.12.2018 року №3170/05-99-47-03/34511978.

Податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, виписані ТОВ АК АРТ-БУД за період, що перевірявся, перелік яких надано в акті перевірки, зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних на загальну суму ПДВ 596820,37 гривень.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0075154703 щодо застосування штрафу на загальну суму 138188,10 грн., а саме: у розмірі 10% на суму 13374,39 грн. (затримка до 15 календарних днів); у розмірі 20% на суму 55610,63 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів); у розмірі 30% на суму 14418,88 грн. (затримка від 31 до 60 календарних днів); у розмірі 40% на суму 54784,20 грн. (затримка від 61 до 365 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області складено акт камеральної перевірки від 05.12.2018 року №3170/05-99-47-03/34511978 дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ТОВ АК АРТ-БУД за період березень - травень 2017 року, серпень - жовтень 2018 року (а.с.16-21).

На підставі акту камеральної перевірки в №3170/05-99-47-03/34511978 від 05.12.2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0075154703, яким застосувало до позивача штраф відповідно до статті 201 та статті 120-1 ПК України на суму 138 188,10 грн. (а.с.29-30).

Позивач 18.12.2019 р. оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України (а.с.32-38), яким 15.02.2019 р. було прийняте рішення про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 року № 0075154703, а скарга позивача - без задоволення (а.с.41-42).

Стосовно заявлених позивачем сумнівів щодо номеру акту камеральної перевірки, який став підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд вказує, що примірник акту перевірки від 05.12.2018 року на першому аркуші містить рукописний текст його номеру, з якого перші цифри 3170 можуть сприйматися, як 3180 через особливості почерку. Проте, судом встановлено, що відповідачем за перевірений період березень - травень 2017 року, серпень - жовтень 2018 року стосовно позивача складений один акт камеральної перевірки №3170/05-99-47-03/34511978 від 05.12.2018 року, який став підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0075154703. Інші акти перевірки з цього приводу не складалися та податкові повідомлення-рішення не приймалися, через що суд встановив, що податковим органом не допущено розбіжностей щодо нумерації акту камеральної перевірки та прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Посилання позивача на неналежний розгляд його заперечень на висновки акту камеральної перевірки суд не приймає до уваги, оскільки результати розгляду таких заперечень не тягнуть самостійних правових наслідків для позивача, які виникають лише за умови прийняття відповідачем відповідного рішення, яке оскаржене позивачем у цій справі.

За твердженням позивача 03.05.2018 року ним в ЄРПН зареєстрована податкова накладна № 27 (номер 9079503068) із загальною сумою ПДВ 130847,17 грн., покупцем по якій зазначений неплатник податків. На прохання отримувача внести зміни в оформлення податкової накладної без зміни сум та суті операції (без зміни інформації в розділах А та Б податкової накладної), позивачем було здійснено коригування. В зв`язку с технічними особливостями здійснення такого коригування позивачем були оформлені та зареєстровані: розрахунок коригування № 5 від 18.07.2017 року., зареєстрований 18.07.2017 року, реєстраційний номер в ЄРПН 9139361391; податкова накладна № 33 від 28.04.2017 року, зареєстрована 19.07.2017 року, реєстраційний номер в ЄРПН 9139641454.

25.04.2017 року позивачем зареєстрована в ЄРПН (реєстраційний номер 9073967894) податкова накладна № 17 із загальною сумою ПДВ 6113,33 грн., покупцем по якій зазначений неплатник податків. На прохання отримувача внести зміни в оформлення податкової накладної без зміни сум та суті операції (без зміни інформації в розділах А та Б податкової накладної), позивачем було здійснено коригування. В зв`язку с технічними особливостями здійснення такого коригування позивачем були оформлені та зареєстровані розрахунок коригування № 8 від 19.07.2017 року, зареєстрований 19.07.2017 року, реєстраційний номер в ЄРПН 9139632893; податкова накладна № 34 від 25.04.2017 року, зареєстрована 19.07.2017 року, реєстраційний номер в ЄРПН 9139891368.

Податкова накладна № 9 від 05.05.2017 року зареєстрована позивачем 10.05.2017 pоку, реєстраційний номер в ЄРПН 9083888041. В подальшому, на виконання прохання отримувача внести зміни в оформлення податкової накладної без зміни сум та суті операції (без зміни інформації в розділах А та Б податкової накладної), позивачем було здійснено коригування. У зв`язку с технічними особливостями здійснення такого коригування позивачем були оформлені та зареєстровані розрахунок коригування № 9 від 19.07.2017 року, зареєстрований 19.07.2018 року, реєстраційний номер в ЄРПН 9140057533; податкова накладна № 45 від 05.05.2017 року, зареєстрована 19.07.2017 року, реєстраційний номер в ЄРПН 9140456344.

Таким чином позивач стверджує, що у зв`язку с технічними особливостями функціонування Єдиного реєстру податкових накладних виправлення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної здійснювалось шляхом оформлення двох документів - розрахунку коригування та нової податкової накладної. Але це не змінює суті операції і ці два документи повинні розглядатися в сукупності - результат операції не змінює обсяг зобов`язань за податком на додану вартість. На цей час Порядок заповнення податкової накладної доповнено новим пунктом 22 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 763 від 17.09.2018 року, відповідно до якого передбачено виправлення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної шляхом оформлення одного розрахунку коригування. Але на час здійснення позивачем коригування це робилось двома документами.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Крім того, судом встановлено, що всі досліджені податкові накладні, затримка реєстрації яких стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не надаються покупцям (отримувачам), про що у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини міститься помітка X та зазначений відповідних тип причини.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України містить, зокрема, такі приписи:

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

[…]

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, розглядаючи посилання позивача на те, що зміни в оформленні первинної податкової накладної, яка подана вчасно шляхом подання розрахунку корегування та нової податкової накладної, не є порушенням строків реєстрації податкової накладної та немає підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації, суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №805/4998/16-а.

У вказаній постанові, зокрема, вказано, що з аналізу наведених положень Податкового кодексу вбачається, що виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних в рамках строку, встановленого для реєстрації розрахунків коригування до цих накладних.

[…]

З огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, Верховний Суд погоджується […], що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою датою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається.

Тому, враховуючи, що за аналогічних обставин відповідач визнав порушенням строку реєстрації податкових накладних № 33 від 28.04.2017 року, № 34 від 25.04.2017 року, № 45 від 05.05.2017 року, у випадках виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування, вказані обставини свідчать про необґрунтованість застосованого до позивача штрафу у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Стосовно решти податкових накладних суд зауважує, що всі досліджені податкові накладні, затримка реєстрації яких стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не надаються покупцям (отримувачам), про що у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини міститься помітка X та зазначений відповідних тип причини. Зокрема, у цій справі послуги надані структурі Організації Об`єднаних Націй, яка не є платником податку на додану вартість.

За таких обставин суд вказує, що відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Зазначаючи, що спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), для вирішення справи має значення виключення, яке міститься у дужках у першому абзаці пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Різне тлумачення вказаної норми впливає на вирішення спору у цій справі.

Позивач звернув увагу, що спірним податковим повідомленням-рішенням застосований штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються (покупцю), через що вважає таке рішення податкового органу неправомірним.

Натомість, позиція податкового органу полягає в тому, що для незастосування штрафу необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому податковий орган дотримується правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18.

Оцінюючи позицію сторін в цій частині, суд враховує вищезазначену норму частини 5 статті 242 КАС України. Водночас, суд також керується і нормами частин 1 та 2 цієї ж статті, якими встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тому, враховуючи неоднозначне тлумачення абзацу першого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України суд зазначає про таке.

У складному реченні, що міститься у дужках абзацу першого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, в якості розділових знаків містяться знаки коми: (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) . Викладена правова позиція, на яку посилається відповідач, виходить з того, що знак коми у вказаному реченні слід розуміти як сполучник та .

Проте суд враховує, що синтаксичний аналіз вказаного речення не дозволяє визначити, чи є його частини однорідними членами речення, чи яким сполучником можливо замінити розділовий знак коми для визначення його змістовного тлумачення: та , або чи та/або .

Тому суд дійшов висновку, що конструкція норми абзацу першого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України допускає неоднозначне трактування прав та обов`язків платників податків.

За таких обставин при вирішенні справи підлягає безпосередньому застосуванню пункт 56.21 статті 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, суд зазначає, що статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні діє принцип верховенства права, що вимагає від держави його втілення у правотворчу, правозастосовну діяльність шляхом забезпечення ідей справедливості, свободи та рівності.

Принцип верховенства права включає в себе такий елемент як правова визначеність.

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 року № 17-рп по справі № 1-25/2010, відповідно до якого: Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки .

Згідно з положеннями частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Полторацький проти України від 29.04.2003 (заява №38812/97) зазначив:

155. Насамперед Суд повинен розглянути, чи втручання було здійснене відповідно до закону . Цей вираз найперше вимагає, щоб відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, зможе передбачити його наслідки для себе. До того ж це законодавство має відповідати принципу верховенства права (див. рішення у справах Круслен проти Франції (Kruslin v. France) та Ювіґ проти Франції (Huvig v. France) від 24 квітня 1990 року, серія А, №176-А, с. 20, п. 27, і серія А, №176-В, с. 52, п. 26 відповідно) .

Про це ж йдеться і в пункті 50 рішення ЄСПЛ у справі Щокін проти України від 14.10.2010 року (заява № 23759/03 та № 37943/06):

50. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом , а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів . Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Jatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II) .

Дослідивши спірні відносини, суд дійшов висновку, що дії позивача щодо нарахування штрафу на підставі норми пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, яка допускає неоднозначне тлумачення, всупереч нормі пункту 56.21 статті 56 ПК України, не відповідають критеріям законності, на які вказав ЄСПЛ.

Тому суд дійшов висновку, що речення, яке міститься у дужках абзацу першого пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, слід тлумачити так, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), виключає застосування відповідальності, встановленої даним пунктом, навіть за відсутності інших зазначених у ньому умов.

З наведених підстав позовні вимоги, заявлені у цій справі, є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0075154703 від 12 грудня 2018 року підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2072,84 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АК АРТ-БУД (м. Слов`янськ, вул. Літературна, буд. 115, ЄДРПОУ 34511978) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0075154703 від 12 грудня 2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0075154703 від 12 грудня 2018 року Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АК АРТ-БУД (м. Слов`янськ, вул. Літературна, буд. 115, ЄДРПОУ 34511978) судовий збір у розмірі 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 84 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 11 червня 2019 року. Рішення складено у повному обсязі 21 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.А. Чекменьов