Рішення

від 29.05.2019 по справі 120/622/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 травня 2019 р. справа № 120/622/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слободянюка В.О.,

представників позивача: Опанасюка П.П., Панченко Н.С.,

представників відповідача: Тимошевської Ю.Й., Морозової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення

в и р і ш и в :

21.02.2019 року Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на підставі направлення від 15.11.2018 року та наказу від 15.11.2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства Підприємство ДКВС України (№81) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року та військового збору за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2018 року. За результатами перевірки складений Акт від 27.12.2018 року № 6224/13-06- 09/08679600.

Пунктом 8 розділу 4 Акту встановлено порушення позивачем, у період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 р., п.2 ст.6, ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що призвело до заниження нарахування єдиного внеску на суму 281741,72 грн., внаслідок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених, з якими не були укладені трудові договора.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийняті вимога від 16.01.2019 року № Ю-001011306 про сплату недоїмки, згідно якої станом на 27.12.2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 281741,72 грн. та рішення від 16.01.2019 року № 001041306 про застосування штрафних санкцій в сумі 140870,86 грн., за донарахування органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позивач не погоджується із висновками контролюючого органу, оскільки ним не враховано специфіку організації залучення до роботи засуджених. На переконання позивача, зі змісту Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Кримінально виконавчого кодексу України, позивач не відповідає критеріям "роботодавця", на якого покладений обов`язок з нарахування та сплати соціального внеску, оскільки заробітну плату засудженим Підприємство не виплачувало, натомість такі кошти були перераховані на спеціальний рахунок виправної колонії, де відбувають покарання засуджені, залученні до праці. Крім того, існує неможливість укласти трудові договори з певним колом засуджених, в силу об`єктивних на те причин, а саме відсутність у них паспортів та ідентифікаційних кодів, що унеможливлює їх ідентифікації в персоніфікованому обліку.

Вказані обставини, на думку позивача свідчить про відсутність у Підприємства обов`язку сплати єдиного внеску за засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а отже і відсутні підстави для донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.03.2019 року.

18.03.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 14771), в якому заперечили щодо задоволення позовних вимог. Вказали, що перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено, що ДП Підприємство ДКВС України (№81) у період з 01.10.2016 року по 30.04.2018 року занизило базу нарахування єдиного внеску за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених на загальну суму 913 014,12 грн.

В порушення п.2 ст.6, п.1.7 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 р. Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81) занизило базу нарахування єдиного внеску на суму 1 280 644,18 грн. (заробітна плата засуджених - 913 014,12грн. + додаткова база нарахувань 367 630,06 грн.), за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску доходу засуджених із врахуванням додаткової бази нарахування єдиного внеску. В наслідок чого, в порушення п.2 ст.6, ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 р. Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81) занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 281741,72 грн.

Так, під час перевірки було встановлено, що між позивачем, як замовником та ДУ Стрижавська виправна колонія (№81) , як виконавцем укладено договори: № 244 від 31.12.2015 року (термін дії з 01.2016 року по 12.2017 року) Про залучення засуджених до праці для виконання робіт і послуг на виробничих об`єктах Державного Підприємства Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81) ; № 496/63Г від 29.12.2017 року (термін дії з 01.2018 року по 12.2019 року та, з урахуванням змін до Кримінально виконавчого кодексу України, № 71/185 від 13.03.2018 року.

Приймаючи до уваги умови вищезазначених договорів про надання робочої сили, та той факт, що підприємство є замовником на виконання робіт, на підприємстві ведеться табель обліку робочого часу засуджених, оформляються наряди виконання робіт, нараховується щомісячно заробітна плата засуджених, тобто виконується функція податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати військового збору та єдиного внеску, відповідач дійшов висновку, що позивач є роботодавцем відповідно діючого законодавства, та з огляду на ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, Державне підприємство Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81) є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі викладеного, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, та просить відмовити у їх задоволені повністю.

10.04.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх. № 19868), у якій просили задовольнити позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві. Вказали, що на їх думку, роботодавцем засуджених, які залучаються для оплачуваної праці та на підставі строкового трудового договору, має виступати у спірних правовідносинах виправна колонія.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 10.04.2019 року відкладено розгляд справи на 16.04.2019 року.

16.04.2019 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просили відмовити у задоволені позову (вх. № 21176).

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 16.04.2019 року продовжено підготовче засідання на тридцять днів, відкладено розгляд справи на 14.05.2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 14.05.2019 року закінчено підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 29.05.2019 року.

У судовому засіданні 29.05.2019 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, з мотивів наведених у письмовому відзиві на позов, просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 15.11.2018 р. № 7129, проведена планова виїзна документальна перевірка позивача (код ЄДРПОУ 08679600) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р. та військового збору за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2018 р., згідно із Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VІ, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта (довідки) перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Документальною перевіркою ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" встановлено порушення:

1. п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового Кодексу України, внаслідок подачі податкових розрахунків сум доходу нарахованих (сплачених) на користь платників податку і сум утриманих з них податків (форма 1-ДФ) за 4 квартали 2015р., 1-4 квартали 2016р., 1-4 квартали 2017р. та 1 квартал 2018р. з недостовірними відомостями, що полягало у не зазначенні доходів та ПДФО засуджених, які були залучені до праці, відповідно ст. 118 КПК.

2. пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "є" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету , як податковим агентом, податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб - вільнонайманих працівників, за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р., у загальній сумі 267957,20 грн., в тому числі по періодах:

- за 2015 р. у сумі 38354,69 грн.,

- за 2016 р. у сумі 62897,74 грн.,

- за 2017 р. у сумі 117435,56 грн.,

- за 2018 р. у сумі 49269,21 грн.

3. пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п.168.1 ст.168, п.176.1 "є" ст.176, п. 176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету, як податковим агентом, податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб - військовозобов`язаних працівників, за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р., у загальній сумі 87943,94 грн., в тому числі по періодах:

- за 2015 р. - у сумі 16412,03 грн.,

- за 2016 р. - у сумі 34517,88 грн.,

- за 2017 р. - у сумі 37014,03 грн.

4. пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету, як податковим агентом, податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу залученим до праці засуджених, за період з 01.10.2015р. по 30.09.2018р., у загальній сумі 202747,21 грн., в тому числі по періодах:

- за 2015 р. - у сумі 48812,69 грн.,

- за 2016 р. - у сумі 95486,44 грн.,

- за 2017р. - у сумі 58448,08 грн.

5. пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176 Податкового кодексу України, а саме не перераховано податку на доходи фізичних осіб (основний платіж) з доходів засуджених, за період 01.10.2015р. по 30.09.2018р., у загальній сумі 108011,05 грн., в тому числі періодах:

- за 2017р. - у сумі 78661,89 грн.,

- за 2018р. - у сумі 29349,16 грн.,

6. пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "є" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176, пп. 1.4 пп. 1.6 п. 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету суми узгодженого податкового зобов`язання самостійно визначеного податковим агентом, ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)", з військового збору на доходи засуджених, за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р., у загальній сумі 26008,56 грн., у тому числі по періодах:

- за 2015р. у сумі - 7302,2 грн.;

- за 2016р. у сумі -7957,16 грн.;

- за 2017р. у сумі - 10749,2 грн.

7. ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок на суми грошового забезпечення військовослужбовців (код платежу 71020000) нарахованих самостійно ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)", за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р., в результаті чого, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нарахована пеня та застосовано штрафні санкції.

8. п. 2 ст. 6, ч.1 п. 1 ст. 7, ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у період з 01.10.2016р. по 31.03.2018р., "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)" занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 281741,72 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених.

В порушення п. 2 ст. 6, п. 1.7 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 р., "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)" занизило базу нарахування єдиного внеску на суму 1280644,18 грн. (заробітна плата засуджених - 913014,12грн. + додаткова база нарахувань 367630,06 грн.), за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску доходу засуджених із врахуванням додаткової бази нарахування єдиного внеску.

Внаслідок чого, в порушення п. 2 ст. 6, ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у період з 01.10.2016р. по 31.03.2018р., "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)" занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 281741,72 грн.

Такі висновки перевірки базувались при з`ясуванні встановлених наступних обставинах.

Під час перевірки було встановлено, що між Стрижавською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81), яка надалі іменується як "виконавець", що діє на підставі Положення з однієї сторони та Державним Підприємством "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81), яке іменується в подальшому "замовник", що діє на підставі Статуту з другої сторони, укладено договір №244 від 31.12.2015р. (термін дії договору з січня 2016р. по грудень 2017р.) "Про залучення засуджених до праці для виконання робіт і послуг на виробничих об`єктах ДП "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №81".

Згідно п.1.2. договору "виконавець" надає в розпорядження "замовнику" згідно з його помісячним розрахунком потреби, враховуючи наявні виробничі потужності, робочу силу з числа засуджених на термін з січня 2016 року по грудень 2017 року для виконання робіт, пов`язаних з діяльністю Підприємства, в тому числі будівельні, будівельно-ремонтні роботи на території "замовника" та поза нею.

Згідно п. 1.3 "замовник" забезпечує зайнятість роботою наданою "виконавцем" робочої сили із числа засуджених на території виробничих площ "замовника" протягом усього строку дії Договору із забезпеченням умов охорони та ізоляції засуджених у відповідності з чинним законодавством.

Згідно п. 2 визначено зобов`язання "виконавця", який бере участь разом з представниками "замовника" в комплектуванні бригад робітниками з числа засуджених у відповідності з наявними у них спеціальностями, практичними навиками з урахуванням ступеня їх поведінки.

Забезпечує виведення робочої сили на виробництво "замовника" згідно з розрахунком потреби, який подає "замовник". Забезпечує додержання засудженими Правил внутрішнього розпорядку. Здійснює постійний технічний нагляд за виконанням робіт, організовує працю засуджених у відповідності з потребами виробництва.

Згідно п. 3.1 починаючи з 31.12.2016р. "Замовник " складає і надає "Виконавцю" розрахунок і потреби в робочій силі на квартал з урахуванням встановленої тривалості щоденної роботи та робочого тижня для засуджених забезпечує повну трудову зайнятість Праця засуджених і до обмеження волі регулюється законодавством про працю за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу. Гарантує заробіток засудженим не нижче мінімальної заробітної плати в Україні. Гарантує своєчасність сплати заробітку належного засудженим. Шляхом перерахування на депозитний на депозитний рахунок установи. Усі відрахування із заробітку засудженим проводиться відповідно до законодавства. Разом з "виконавцем" встановлює розряди на види робіт, що виконуються працюючими з числа засуджених (п. 3.6). Виписує перед початком робіт наряд-завдання. Щоденно підводить підсумки виконання наряд-завдання (п. 3.7). Веде табель на робітників із числа засуджених по фактичній їх наявності і відпрацьованому часу на виробничому об`єкті із зазначенням прізвищ працюючих і професій (п. 3.8). Забезпечує додержання правил і норм техніки безпеки та виробничої санітарії у відповідності з вимогами чинного законодавства (п. 3.9).

Згідно з чинним законодавством забезпечує працюючих із числа засуджених "виконавця" спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами захисту, а також миючими засобами за нормами, встановленими для відповідних категорій робітників і службовців в народному господарстві Організовує проведення вступного інструктажу на робочому місці з техніки безпеки, а також здійснює контроль за застосуванням працюючими спецодягу, спецвзуття, інших засобів захисту.

Перерахований на поточний рахунок "виконавця" середній заробіток - засуджених витрачається на їх утримання, оплату аліментів, позовів та інших витрат згідно з діючим законодавством.

Оплата праці засуджених проводиться "Замовником" згідно Наказу №396/5 від 07.03.2013року "Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі". Формами оплати праці може бути почасова та відрядна форма плата праці засуджених. При зміні рівня мінімальної заробітної плати, вартість наданих послуг збільшується на коефіцієнт зростання мінімальної заробітної плати.

На заробітну плату, за виконану роботу, "Замовник" проводить нарахування в розмірі 50%, згідно постанови КМУ №653 від 22.04.1999 р. (дохід від працевикористання).

29.12.2017 р. між Стрижавська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81), яка надалі іменується як "ВИКОНАВЕЦЬ", та Державне Підприємство "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81) укладено договір №496/63Г (термін дії договору січня 2018р. по грудень 2019р.), згідно якого, виконавець надає Замовнику згідно з його розрахунком робочу силу з числа засуджених, надалі "Засуджений" для виконання робіт на підставі Строкового трудового договору, укладеного між Державною установою "Стрижавська виправна колонія (№81)" та Засудженим.

Замовник забезпечує роботою Засуджених на території Замовника протягом всього строку дії Договору, із забезпеченням умов охорони та ізоляції засуджених у відповідності з чинним законодавством (п.1.2). Виконавець забезпечує своєчасне виведення Засуджених на підприємство Замовника згідно з розрахунком потреби, який подає Замовник. Приймає участь у додержанні Засудженими Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Забезпечує разом із Замовником додержання тривалості робочого часу, встановленого чинним законодавством України. Забезпечує Засуджених, які виявили бажання працювати страховим полісом "Від нещасних випадків" (п. 2).

Замовник за участю Виконавця здійснює комплектування бригад Засуджених у відповідності із наявними у них спеціальностями, практичними навиками, а також з урахуванням ступеня їх поведінки. Здійснює і постійно вдосконалює організацію виробництва і праці на основі передового досвіду ведення аналогічних робіт у народному господарстві, разом з Виконавцем бере участь у трудовому вихованні Засуджених. Здійснює постійний технічний нагляд за виконанням робіт Працівниками, організовує їх працю у відповідності з потребами виробництва і, по можливості, з урахуванням їх спеціальності та кваліфікації. Доручає за згодою Виконавця кваліфікованим Засудженим роботу більш низьких розрядів, сплачуючи її у відповідності із законодавством (п.3).

Оплата праці засуджених проводиться "Замовником" у відповідності до вимог Наказу Міністерства Юстиції України №396/5 від 07.03.2013р "Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітку" з обов`язковим врахуванням передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №653 від 22.04.1999р нарахування у розмірі 50%. Замовник до 15 числа поточного місяця сплачує заробітну плату нараховану Засудженим за виконання робіт, шляхом перерахування коштів на рахунок "Виконавця" з урахуванням нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Роботи на виробничих об`єктах виконуються за нарядом-завданням, який виписує Замовник та передає представнику Виконавця. Додаткові роботи, а також зміна робіт оформляються окремим нарядом-завданням. Закриття нарядів-завдань Замовником здійснюється не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним. Наряди-завдання і табель, затверджуються представником Замовника, який засвідчив прийняття роботи. Оплата праці Засуджених при виготовленні продукції, яка виявилася браком, j проводиться у відповідності з чинним законодавством про працю. Замовник не пізніше, ніж 1 через 3 дні після виконання роботи, зобов`язаний письмово заявити Виконавцю про допущений брак із зазначенням його причин і скласти про це двосторонній акт (п. 4).

З урахуванням нових змін внесених до Кримінально виконавчого кодексу України, між Державною Установою "Стрижавська виправна колонія (№81) "Виконавець" та Державним Підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" "Замовник" укладено новий договір №71/185 від 13.03.2018 р. на залучення засуджених до суспільно-корисної праці. Відповідно до умов даного договору з 01.04.2018р. сплату ЕСВ з доходу засуджених здійснює Державна установа "Стрижавська виправна колонія (№81)".

Позивачем велись відомості нарахування заробітної плати з числа спецконтингенту за кожний місяць які містять:

- кількість відпрацьованих чол./днів;

- заробітна плата робочих з числа засуджених;

- кінцеві дані по нарахуванню заробітної плати і відрахування "Виконавцю".

Позивачем на адресу ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)" за період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 р. виписані звіти про залучення засуджених до праці на підприємстві, згідно яких, загальна кількість засуджених залучених до суспільно-корисної праці складає 794 особи. З них 350 осіб яким позивачем нараховано та утримано єдиний соціальний внесок, що підтверджується звітами "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поданих Державним Підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" до відповідних органів доходів та зборів. А також, з них 444 особи залучених до праці засуджених єдиний соціальний внесок на заробітну плату яких не нараховувався та не сплачувався.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Так, визначальним для правильності вирішення даного спору є встановлення наявності/відсутності за позивачем ознак "роботодавця" під час використання праці осіб, з числа засуджених та направлених на суспільно-корисну працю в межах укладених договорів з Державною установою "Стрижавська виправна колонія (№81)", в розумінні Закону № 2464, та, як наслідок наявності чи відсутності обов`язку по нарахуванню та сплаті, як податковим агентом, єдиного внеску.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Частина перша статті 21 КЗпП України визначає, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

У свою чергу п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Так, відповідно до п.п. 6 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні" підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей: трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.

Статтею 118 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров`я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Згідно частини першої статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

У частини першій статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України вказано, що засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Зазначені положення Кримінально-виконавчого кодексу України знаходять своє відображення в строкових договорах, укладених позивачем з особами з числа засуджених до позбавлення волі та направлених для виконання робіт та послух, в межах договорів "Про залучення засуджених до праця" укладених зі Стрижавською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №81 на 2016-2019 роки.

Відповідно до п. 2.1 Статуту ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" Підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарання Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно-корисно праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.

Тобто, в разі залучення до праці осіб з числа засуджених, обов`язок по укладанню з ними строкових трудових договорів покладається саме на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)".

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 № 396/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.03.2013 за № 387/22919, засуджені залучаються до праці: у центрах трудової адаптації; у майстернях, підсобних господарствах установ та слідчих ізоляторів; на підприємствах установ виконання покарань; на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником; на роботах з господарського обслуговування установ та слідчих ізоляторів.

Згідно з п. 5.1 зазначеної Інструкції праця засуджених оплачується відповідно до її кількості і якості.

Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт.

Заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу (у тому числі при залученні до робіт на підприємствах державної або інших форм власності) не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що засуджені до позбавлення волі з метою залучення до суспільно корисної праці виконують трудові функції в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, в результаті чого, їм забезпечується відповідна компенсація за виконану роботу, тобто заробітна плата, а також, додержання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та інших умов, встановлених законодавством про працю.

Примусовість характеру трудових відносин засуджених, а також, мета їх виправлення та перевиховання зумовлює особливість регулювання таких відносин шляхом поєднання норм законодавства про працю та вимог кримінально-виконавчого законодавства, що, однак, не позбавляє виплачених засудженим сум доходу за виконану ними роботу ознак заробітної плати.

Норми податкового законодавства не встановлюють будь-яких особливостей оподаткування доходів фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і отримують заробітну плату за виконання суспільно корисної праці. У зв`язку з чим, обкладення цих доходів податком здійснюється у загальному порядку.

Порядок оподаткування оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом, визначений п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Положеннями п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно зі ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

В силу положень ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Чинним законодавством не визначено іншого порядку оподаткування доходів фізичних осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

У свою чергу аналіз наведений норм права дає підстави для висновку, що особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Отже суд дійшов висновку, що позивач є роботодавцем відповідно діючого законодавства та є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 127.1 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач, як податковий агент, зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу (заробітної плати) засуджених до позбавлення волі, а також єдиний внесок, незалежно від укладення письмового трудового договору із засудженими. Також позивач, як податковий агент, зобов`язаний подавати у строки, встановлені законодавством, відповідну звітність. У випадку невиконання цих обов`язків, нести визначену законодавством відповідальність.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем на адресу ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)" за період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 р. виписані звіти про залучення засуджених до праці на підприємстві, згідно яких, загальна кількість засуджених залучених до суспільно-корисної праці складає 794 особи. З них 350 осіб, яким позивачем нараховано та утримано єдиний соціальний внесок, що підтверджується звітами "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поданих Державним Підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" до відповідних органів доходів та зборів. А також, з них 444 особи залучених до праці засуджених єдиний соціальний внесок на заробітну плату яких не нараховувався та не сплачувався.

Таким чином, позивачем у період з 01.10.2016 р. по 31.03.2018 року занижено суму нарахованого єдиного внеску на суму 281741,72 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених, що призвело до заниження суми нарахованого єдиного внеску, на суму 281741,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних вимоги та рішення. На підставі викладеного, позовні вимоги Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)", суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" (вул. Алеї, 30, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08679600);

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення у повному обсязі виготовлене 10.06.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович