Рішення

від 25.06.2019 по справі 520/5157/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. № 520/5157/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" НВО "Сільгосптехніка" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" НВО "Сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 19469107; вул. Привокзальна, буд. 19, с.Іванчуківка, Ізюмський район, Харківська область,64322), в якому просить суд : стягнути до бюджету України кошти у розмірі 5703,34 гривень в рахунок погашення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю Закомельське НІЗО Сільгосптехніка , код ЄДРПОУ 19469107, місцезнаходження: вулиця Привокзальна, суд. 19. с. Іванчуківка, Ізюмський район, Харківська область, 64322, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість у розмірі 5703,34 грн., яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначених зобов`язань з плати за землю, самостійно задекларованих платником в податкових деклараціях з плати за землю.

Ухвалою від 29.05.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, а також, роз`яснено право пред`явлення зустрічного позову.

Відповідач, в силу ч.11 ст.126 КАС України, є належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, які визначені ч.6 ст.162 КАС України.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов та пред`явлення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідачем було самостійно визначено податкові зобов`язання з плати за землю, самостійно задекларованих платником в податкових деклараціях:

- податкового розрахунку земельного податку № 25985937 від 19.02.2018 р. у розмірі 3311,88 грн.

- податкового розрахунку земельного податку № 14860045 від 07.02.2018 року у розмірі 1093,38 грн.,

- податкового повідомлення - рішення № 0153101208 від 26.09.2018 у розмірі 1298,08 грн.

Внаслідок несплати вказаних зобов`язань за відповідачем утворився борг в розмірі 5703,34 грн., який підтверджено даними КОР та розрахунком позову.

Згідно п.46. 1 ст.46 ПК України - податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі ( п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У встановлений Кодексом строк для погашення податкового зобов`язання, підприємство не сплатило узгоджену суму податкового зобов`язання у розмірах, визначених в поданих деклараціях.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16. ст. 36),

В зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, сформовано та направлено ТОВ Закомельське НВО Сільгосптехніка першу податкову вимогу №1/85 від 30.11.2001 про сплату податкового боргу, в якій повідомлено про суму узгодженого податкового боргу (отримана 07.12.2001.) та другу податкову вимогу № 2/21 від 26.04.2002. направлено 05.05.2002, яка одержана платником податків 08.05.2002 та яка, в силу абз.3 п. 58.3 ст. 58 ПК України, вважається врученою платникові. Вимога не оскаржена та не виконана.

З моменту направлення зазначених податкових вимог податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Так. на момент направлення першої податкової вимоги № 1/85 підприємство мало заборгованість з податку на додану вартість

Податковий борг з плати за землю виник 31.03.2002 (інтегрована картка з плати за землю за 2002 додається). При цьому, податковий борг з плати за землю переривався у вересні 2004 та у лютому та квітні 2005 та у подальшому існував до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується). погашенню пиляки вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Не сплачені платником податків, у встановлений ПКУ строк, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи .

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом пролажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПКУ встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписами п. 95.3 ст. 95 ПКУ передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 КАС України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закомельське" НВО "Сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 19469107; вул. Привокзальна, буд. 19, с.Іванчуківка, Ізюмський район, Харківська область,64322) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з усіх відкритих розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Закомельське" НВО "Сільгосптехніка" (код ЄДРПОУ 19469107; вул. Привокзальна, буд. 19, с. Іванчуківка, Ізюмський район, Харківська область,64322) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 5703,34 (п`ять тисяч сімсот три гривні 34 копійки) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 25 червня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.