Рішення

від 22.05.2019 по справі 369/7265/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7265/18

Провадження № 2/369/799/19

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 2007 року. Від спільного проживання мають неповнолітню дитину: ОСОБА_5 , 2007 року народження. Подружнє життя не склалось, проживають окремо. Неповнолітня дитина залишились проживати разом з нею та перебуває на її утриманні. Для повноцінного та всебічного розвитку дитини є необхідним стягнення аліментів в розмірі 13 000 грн. щомісячно. При визначенні аліментів врахувала стан здоровя дитини, яка потребує постійних медичних консультацій, постійне навчання дитини для розвитку її здійбностей. Вказала, що відповідач, як батько, має надавати матеріальну допомогу. Просила врахувати, що відповідач має достатній дохід для сплати аліментів у даному розмірі.

Зазначила, що після припинення шлюбних відносин, вона намагалась постійно вирішити з відповідачем питання матеріального утримання дитини, спільного виховання. Але відповідач ігнорував її прохання. У серпні 2016 року вона направила відповідачу листа з проханням зявитись до нотаріуса та укласти договір про проживання, виховання дитини та сплати аліментів. ОСОБА_2 до нотаріуса не зявився та жодних пропозицій не надавав. У подальшому вона також кілька разів надсилала листи, які залишились без реагування. Вважає, що вона вжила всіх заходів протягом двох останніх років щодо спонукання відповідача виконати батьківський обовязок по утриманню сина.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , 2007 року народження, в розмірі 13000 грн. щомісячно; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини за період з 01 вересня 2016 року по 31 травня 2018 оку у розмірі 273 000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Не погоджуючись з позовом ОСОБА_2 подав суду відзив на позов (т.1 а.с. 128). Вказав, що він не бачив сина з січня 2015 року, коли позивачка одноосібно вирішила змінити місце проживання дитини. Своєї згоди він не надавав, але позивачка не повернулась з дитиною і після наданого судом строку. До переїзду дитини, він постійно надавав допомогу та час від часу дитина проживала разом з ним, будь-яких непорозумінь не було. Але починаючи з 2015 року у них склались неприязні стосунки щодо усунення перешкод у побаченні з дитиною. Вирішення судового спору було не можливим до повернення дитини в Україну. Всі листи, які надсилала позивачка містили фактично її вимоги та не враховували його права як батька дитини, що мало на меті штучне створення доказів. На досудовому врегулюванні спору він та його представник намагались вирішити та погодити питання не лише утримання дитини, але й побачення батька з дитиною. Вважає заявлений розмір аліментів позивачем надуманим та завищеним, жодних доказів щодо несення таких витрат позивач не надав. При вирішенні спору просив врахувати, що він має на утриманні мати, яка є пенсіонером та інвалідом, перенесла в 2017 році складну операцію, на її лікування витрачаються значні кошти. Визнав позовні вимоги щодо сплати аліментів в розмірі 5400 грн. на місяць, в решті просив відмовити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що між сторонами склались досить напружені відносини. Розмір аліментів визначався з витрат на навчання - 156 000 грн., дистанційне навчання - 40 000 грн., драматична студія - 50 188 грн., іноземна мова - 56 000 грн. Хоч і витрати, повязані з навчання позивач не погоджував з відповідачем, але батько зобовязаний та може нести такі витрати. Також позивачка несе витрати на лікування дитини періодично один раз на 2-3 місяці, витрачає кошти на харчування. Починаючи з 2016 року позивачка зверталась до батька дитини щодо сплати аліментів, але останній жодної допомоги на утримання дитини не надавав. Відповідач має достатній рівень матеріального забезпечення. Просила задоволити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач та його представник визнали позовні вимоги частково, а саме сплату аліментів в розмірі 4000-5000 грн. Суду пояснили, що на даний час відповідач працює має дохід, тому погоджується сплачувати аліменти саме в такому розмірі. Має також на утриманні ще одну дитину (10 років), боргові зобовязання відсутні. Несе витрати по сплаті комунальних послуг, на утримання своєї сімї. Також його мати перенесла тяжку операцію, тому досить значна частина доходів йде на її лікування. Будь-які витрати на навчання дитини позивачка не погоджувала, керувалась лише власними бажаннями та можливостями. Вказав, що щодо сплати аліментів позивачка до нього не зверталась. Просив позов задоволити частково, стягнути аліменти на дитину в розмірі 5000 грн., в іншій частині позову - відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом з неповнолітням сином ОСОБА_5 , 2007 року народження.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 20 червня 2018 року.

Відповідно до положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

З огляду на те, що дитина проживає з матір`ю, вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, надані суду пояснення щодо витрат на утримання дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 8000 грн. до досягнення дитиною повноліття, як це передбачено ч. 2 ст. 183 СК України.

Щодо вимог позивача про стягнення аліментів у розмірі 13 000 грн., то в цій частині вимоги задоволенню не підлягає, оскільки позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження таких витрат. При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що матеріальне становище відповідача та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження доходів відповідача достатніх для стягнення аліментів в заявленому розмірі, а права та обов`язки батьків по утриманню дитини є рівними. Посилання ОСОБА_4 на навчання дитини: дистанційне навчання, міжнародній школі, тощо не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні ст. 185 СК України, при цьому суд також враховує, що вирішуючи питання навчання дитини позивачка не погоджувала даного питання з відповідачем та можливості його на покриття таких витрат.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України та ст. 11 Закону України Про охорону дитинства , мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України та ст. 191 СК України позивачу слід було довести суду, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Зазначених обставин у ході судового розгляду встановлено не було: жодного доказу цього матеріали справи не містять, а також жодного обґрунтування цього не містить і позовна заява.

Факт звернення позивача у 2016 році до відповідача з листами, які долучені до матеріалів справи, жодним чином не порушують питання про стягнення аліментів, а стосувались побачень з дитиною, надання дозволу на виїзд дитини за кордон. Тому дані докази не можуть підтверджувати факту ухилення від сплати аліментів тобто те, що позивач просила про таку допомогу, а він все рівно ухилявся від надання позивачу фінансової допомоги на утримання дитини.

Крім того, позивач до цього часу з позовною заявою про стягнення аліментів до суду, ні з заявою про видачу судового наказу на стягнення аліментів з відповідача, ні з будь-якою іншою позовною заявою такого характеру до відповідача до суду не зверталась, обґрунтованих причин неможливості звернення до суду не повідомила. А отже, з огляду на відсутність доказів умисного ухилення відповідача від утримання їх з позивачем дитини у період з 01 вересня 2016 року по 13 травня 2018 року та вимоги законодавства суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 84, 181, 182, 191 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 13, 247, 258, 263, 267, 273, 355, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 8000 грн. (вісім тисячі грн.) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 червня 2018 року

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич