Ухвала

від 25.06.2019 по справі 520/6111/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 червня 2019 р. Справа № 520/6111/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов народного депутата України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7. код ЄДРПОУ 04059243) про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, народний депутат України ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення сесії Харківської міської ради VII скликання від 19 червня 2019 року "Про підтримання електронної петиції № 4563", яким об`єкту топоніміки м.Харкова, який прилягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграду (проспекту Петра Григоренка), було повернуто попереднє історичне найменування - проспект Маршала Жукова.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Як вбачається зі змісту позовної вимоги, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, за яку сума судового збору становить 768,40 грн.

Однак, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

Одночасно, суд зазначає, що позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", до позовної заяви додано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .

Відповідно до копії даного посвідчення, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

В межах даної справи позивачем оскаржується рішення сесії Харківської міської ради про VII скликання від 19 червня 2019 року "Про підтримання електронної петиції № 4563".

При цьому, в силу положень пункту 7 частини першої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Положеннями п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки вимоги, заявлені позивачем прямо не стосуються порушення його прав, як учасника бойових дій, то відповідно до зазначеної норми Закону він не звільнений від сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У зв`язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір не поширюються на відносини, що виникли між сторонами та не можуть бути застосовані у цьому випадку, а тому відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Отже, позивачу необхідно надати до суду квитанцію про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Також, згідно п.4 та п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зауважує, що позивачем не зазначено повні реквізити рішення, зокрема, позовна вимога не містять номеру оскаржуваного позивачем рішення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляду адміністративної справи спочатку.

Частинами 4 та 5 вказаної норми передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Згідно адміністративного позову позивачем зазначено третю особу на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору - Український інститут Національної пам`яті (01021, м.Київ, вул. Липська, 16 (2-й поверх), при цьому, у позовній заяві не зазначено на які права чи обов`язки вказаної третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Таким чином, позивачу необхідно додати клопотання про залучення до участі в справі певної особи в якості третьої особи з обґрунтуванням, яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки цієї особи.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення частини другої статті 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку про те, що частина друга цієї статті гарантує "кожному" захист "своїх прав", які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано частини 3, 5 та 6 статті 55 Конституції України.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В обґрунтування порушеного права представник позивача вказав, що позивач є громадянином України, Народним депутатом України, уродженцем та мешканцем м. Харкова, зареєстрований місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , та зазначає, що прийняте рішення відповідача має на нього значний непоправний вплив.

Суд звертає увагу позивача, що як вказано в позовній заяві, на час його звернення до суду з даним позовом, рішення відповідача ще не опубліковане.

Суд також звертає увагу, що право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду даної справи є рішення сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.06.2019р. "Про підтримання електронної петиції № 4563", при цьому позивачем, на думку суду, в позовній заяві, не обґрунтовано на захист яких саме порушених прав, свобод та інтересів подано даний позов.

Отже, вказаний недолік має бути усунено шляхом подання позивачем уточненого позову із зазначенням, які саме правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень та які саме його права порушені у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно позивача.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 18.06.2019 року у справі № 9901/327/19 (адміністративне провадження № П/9901/327/19).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 160,161,169,171,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву народного депутата України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7. код ЄДРПОУ 04059243) про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 768 грн.40 коп. за вимогу немайнового характеру , перерахованого на розрахунковий рахунок 34318206084012, одержувач УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації: 22030101 або докази звільнення від його сплати;

- клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору - Український інститут Національної пам`яті (01021, м.Київ, вул. Липська, 16 (2-й поверх), з обґрунтуванням, яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки цієї особи.

- уточненого позову із зазначенням, які саме правові наслідки безпосередньо для позивача породжує оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень та які саме його права порушені у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно позивача та зазначити повні реквізити оскаржуваного рішення, а саме його номер.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рубан В.В.