Рішення

від 20.06.2019 по справі 620/1118/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

20 червня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1118/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Падалки В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Чернігівське ОВФСЗІ, позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант (далі - ТОВ Атлант , відповідач) про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 19109,38 грн адміністративно-господарський санкцій та 34,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, тим самим порушив вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

В межах встановленого судом строку, відповідач подав відзив, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що ТОВ Атлант у 2017-2018 роках звітував районному центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів по формі 3-ПН, тобто відповідачем виконано вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , зокрема, створено робоче місце для особи з інвалідністю та поінформовано Семенівський районний центр зайнятості про вакансію для його працевлаштування, як наслідок відсутні підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій (а.с.30-31).

Позивачем 21.05.2019 надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що обставини, викладені відповідачем у відзиві не відповідають дійсності, оскільки Семенівська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості листом від 28.03.2019 № 38.2/107 повідомила, що на протязі звітного 2018 року ТОВ Атлант звітність за формою № 3-ПН до вказаної філії не подавав, що є свідченням неналежного виконання обов`язку надавати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.39-40).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими зворотніми повідомленнями (а.с.48,54), причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні - 1 особа (а.с. 9).

Згідно листа Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 28.03.2019 № 38.2/107 відповідач протягом 2018 року до Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості звітність форми N 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з відміткою для інвалідів не подавав (а.с.41 на звороті).

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, а саме: звітності - інформації про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН, поданої ТОВ Атлант до Семенівського районного центру зайнятості в травні 2018 року вбачається про відсутність відмітки в графі ІІ Коментарі до даних про вакансії щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.57-58).

В зв`язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

У відповідності до вимог пункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Окрім того, відповідно до пункту 3.4. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженою наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Відповідачем норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року не виконано.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VІ Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані, серед іншого: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма № 3-ПН.

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі N 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункти 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (частина третя статті 18-1 Закону).

Таким чином, виконанню відповідними органами обов`язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ Атлант в травні 2018 року подано до Семенівського районного центру зайнятості звітність - інформація про попит на робочу силу (вакансії) форми № 3-ПН, при цьому відмітка в графі ІІ Коментарі до даних про вакансії щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутня (а.с.57-58).

Також згідно листа Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 28.03.2019 № 38.2/107 відповідач протягом 2018 року до Семенівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості звітність форми N 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з відміткою для інвалідів не подавав (а.с.41 на звороті).

Тобто, відповідачем не виконаний покладений на нього законодавством обов`язок по створенню робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням осіб з інвалідністю, про створення робочого місця, що позбавило можливості відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у відповідача.

Частиною першою статті 20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

З копії звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік та розрахунку суми позову вбачається, що сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 19109,38 грн.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В зв`язку з не сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19109,38 грн. позивачем нарахована пеня в розмірі 34,41 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19109,38 грн. та пені у розмірі 34,41 грн. відповідачем не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Семенівського району, банк отримувача: УДКСУ у Сесенівському районі Чернігівської області, рахунок: 31216230025454, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37972758) 19109 (дев`ятнадцять тисяч сто дев`ять) грн 38 коп адміністративно-господарський санкцій та 34 (тридцять чотири) грн 41 коп. пені.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. В. Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Атлант (вул. Шевченка, 1, кв. 10, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 14250048).

Повний текст рішення складено 25.06.2019.

Суддя О.М. Тихоненко