Рішення

від 25.06.2019 по справі 540/868/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/868/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-АГРО" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач, ГУ ДФС у Херсонській області) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-АГРО" (далі-відповідач, Товариство, ТОВ "ВЕСТ-АГРО"), в якому просить стягнути з останнього кошти з рахунків платника податків у банках та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 16114,21 грн.

Позов обґрунтований тим, що за результатами здійснення господарської діяльності за відповідачем обліковується податковий борг з рентної плати за спеціальне використання води на загальну суму 16114,21 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань. Враховуючи, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу в строки, визначені законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ст..260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Також частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, а також характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для віднесення даної справи до категорії справ незначної складності. Враховуючи відсутність заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань будь-якої із сторін та достатність доказів для розгляду справи по суті вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 26.04.2019р. у справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копії ухвали від 26.04.2019р. направлена на адреси сторін та отримана ними, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

У вказаній ухвалі запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та роз`яснено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвала суду отримана відповідачем 04.05.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням №7302701136146.

Станом день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-АГРО (код ЄДРПОУ 40323191) зареєстровано виконавчим комітетом Каховської міської ради 04.03.2016 за №15001020000001737, взято на облік до Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області 04.03.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством подані до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати, у яких самостійно визначило суми рентної плати за спеціальне використання води. Так, відповідно до податкової декларації від №9298180983 від 07.02.2018 сума податку становить 615,81 грн.; №9297859004 від 03.02.2018 - 7 626,57 грн.; №9297859419 від 03.02.2018 - 7 531,83 грн.

Крім того, судом встановлено, що 02.03.2018р. податковим органом проведена камеральна перевірка податкової звітності відповідача за ІІ та ІІІ квартали 2017р. За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.03.2018р. №707/21-22-12-03, в якому зафіксовані порушення граничних термінів подання податкових декларацій з рентної плати за ІІ і ІІІ квартали 2017р. На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2018р. №0023931203, відповідно до якого на відповідача накладено штраф у сумі 340,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що акт перевірки від 02.03.2018р. №707/21-22-12-03 та податкове повідомлення-рішення від 16.03.2018р. №0023931203 направлені на адресу ТОВ ВЕСТ-АГРО та отримано останнім 06.03.2018р. та 28.03.2018р., відповідно.

Доказів скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2018р. №0023931203 до суду не надано.

З інтегрованої картки платника податків з рентної плати за спеціальне використання води убачається, що за відповідачем рахується борг в загальній сумі 16114,21 грн.

Податковим органом застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, однак податковий борг відповідачем не сплачений. Вказане стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вже було зазначено вище, відповідачем були подані до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати, в яких Товариством самостійно визначені суми податкових зобов`язань.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що вказані податкові зобов`язання набули статусу узгодженого.

Щодо грошових зобов`язань визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні слід звернути увагу на наступне.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як встановлено судом, вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2018р. №0023931203 на суму 340,00 грн. набули статусу узгодженого.

Оскільки ці зобов`язання не були сплачені платником у встановлений законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлена вимога форми «Ю» від 13.03.2018 року №3780-17 на суму 15774,21 грн., яка направлена на адресу відповідача та отримана 11.05.2018р. Докази оскарження та скасування податкової вимоги суду не надані.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Відповідно до положень п 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім`я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу. Отже, з станом на день розгляду справи податковий борг відповідача складає 16114,21 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню..

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-АГРО" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ-АГРО (код ЄДРПОУ 40323191) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 16 114 (шістнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 21 коп. (отримувач УК у Каховському районі/Каховський район/13020100, код отримувача - 38008980, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 33114357021011, код бюджету - 13020100).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 111020300