ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14140/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Смолій І.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 квітня 2019 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Пушкіна до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №59 від 13.03.2018 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.10.2016 № KB083162791149, декларації про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 №KB143163060794 (по об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №61 від 14.03.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва від 26.12.2017№KB0611736000750.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 квітня 2019 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані накази є правомірними та обґрунтованими.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Парк Пушкіна є власником нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) загальною площею 614,20 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.14-16).
Як зазначає позивач, зазначена будівля розташована на земельній ділянці, яка передана в оренду строком до 01.10.2026 згідно договору оренди земельної ділянки від 07.09.2007 № 531.
Право власності на будівлю, яка розташована на вказаній земельній ділянці у ТОВ Парк Пушкіна виникло на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.06.2008 та зареєстроване 18.07.2008 КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за № 9120-П.
Головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Київським міським головою 11.10.2016 затверджено акт приймання-передавання документів № 38, відповідно до якого Департаменту передано документацію, пов`язану з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності), зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії, що передбачено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю .
Зазначеним актом від 11.10.2016 № 38 до Департаменту передана зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві декларація про початок виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі міста Києва від 05.10.2016 № KB083162791149. Замовнику будівництва - ТОВ Парк Пушкіна .
Так, департаментом ДАБІ у м. Києві 05.10.2016 зареєстровано декларацію ТОВ Парк Пушкіна про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва за № КВ083162791149, на підставі якої позивачем розпочато реконструкцію вищезазначеної будівлі.
Відповідачем 01.11.2016 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва; 1230.4, III категорія за № KB143163060794.
Позивачем в судовому засіданні зазначено, що в серпні 2017 року в будівлі по просп .Перемоги, 40 , виникла пожежа, внаслідок якої відбулося пошкодження будівлі та виникла необхідність у проведенні робіт по її реконструкції.
ТОВ Парк Пушкіна звернулось до відповідача з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), щодо реконструкції приміщень нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі міста Києва. Повідомленням №КВ061173600750 від 26.12.2017 надано право позивачу на початок виконання будівельних робіт.
Відповідачем зазначено, що на підставі звернення ГО Народне правосуддя №321 від 01.03.2018 та наказу Департаменту від 01.03.2018 №56 Департаментом проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування: ТОВ Парк Пушкіна , ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Атлас Груп вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А , Б (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі міста Києва.
Під час проведення перевірки відповідачем надано службове посвідчення та копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 02.03.2018 № б/н отримано суб`єктами містобудування, що підтверджується підписами останніх.
Під час проведення позапланового заходу, відповідачем було встановлено, що за інформацією зазначеною ТОВ Парк Пушкіна у декларації про початок виконання будівельних робіт № KB083162791149 від 05.10.2016, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 644/16/12/009-16 від 28.07.2016. Разом з цим замовником будівництва - ТОВ Парк Пушкіна у декларації про початок виконання будівельних робіт № KB083162791149 від 05.10.2016 зазначено, що проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_1 , під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АА № 001398 ) та головного інженера проекту - ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат АР № 005881 ), яка у подальшому затверджена директором ТОВ Парк Пушкіна Чумаченко О.А., наказ № 4/07 від 01.08.2016. Крім того, замовником будівництва ТОВ Парк Пушкіна у декларації про початок виконання будівельних робіт № KB083162791149 від 05.10.2016, зазначено, що загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва - 361,0 кв. м., загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 618,0 кв. м.
Департамент листом від 02.03.2018 № 073-1924 звернувся до комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації з проханням надати до Департаменту усі наявні креслення (поверхові плани) разом із експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі літ. А , літ. Б (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі міста Києва станом до 09.12.2010.
КП Київське міське бюро технічної інвентаризації надано відповідь від 05.03.2018 № 062/14-2677 з додатками та зазначено, що відповідно до поверхового плану на будівлю літ, А , Б по просп. Перемоги, 40 та журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями на № 40, літ. А , Б по просп. Перемоги, які надійшли додатку до листа КП КМР Київського міського бюро технічної інвентаризації від 05.03.2018 № 062/14-2677 (И-2018) встановлено, що дозвіл на добудови в БТІ не поданий.
Відповідач листом від 02.01.2018 №073-86 звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо надання інформації з копіями підтверджуючих документів щодо виданих/зареєстрованих документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів до 12.10.2016 стосовно об`єкту будівництва: Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі міста Києва .
Також, в ході проведення перевірки відповідач звернувся до Міністерства культури України з листом від 02.03.2018 № 073-1944 щодо надання інформації погодження історико-містобудівного обґрунтування та проектної документації замовнику будівництва ТОВ Парк Пушкіна на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлової будівлі літера А заклад громадського харчування по просп. Перемоги, 40 у Шевченківському районі міста Києва та надання інформації щодо видачі дозволу на виконання робіт за вказаною вище адресою.
Відповідно до листа Міністерства культури України від 08.05.2018 № 1204/10/14-18, зазначено, що за результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства культури України станом на момент надання відповіді, погоджень історико-містобудівних обґрунтувань, проектів будівництва, реконструкцій, дозволів на проведення будь-яких робіт по просп. Перемоги, 40 (літ. А , Б ) не надавалось.
З огляду на це, відповідачем зроблено висновок, що об`єкт будівництва, розташований на просп. Перемоги, 40 літ. А , Б у Шевченківському районі м. Києва з загальною площею 361,0 кв. м. в експлуатацію не приймався.
На підставі зазначеного, відповідачем видано накази від 13.03.2018 № 59 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності та від 14.03.2018 №61 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення
Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
За змістом підпункту 5 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 № 1817-VIII (далі - Закон № 1817-VIII) зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Аналіз викладених норм свідчить, що орган державного архітектурно-будівельного контролю наділений повноваженнями скасовувати реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт у разі виявлення ним факту наведення у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Це ж саме стосується повноважень скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення.
При цьому, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (далі - КАС) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то колегія суддів наголошує, що відповідні факти недостовірних даних мають бути встановлені органом державного архітектурно-будівельного контролю у визначеному законом порядку та не ґрунтуватись на припущеннях.
Так, згідно вимог чинного законодавства, відповідні факти можуть бути виявлені за результатами державного архітектурно-будівельний контролю, однією із підстав якого і є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації (пункт 2 частини першої статті 41 Закону № 1817-VIII).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 41 Закону № 1817-VIII державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Отже, для цілей застосування наслідків порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі відображення ним недостовірної інформації у декларації/повідомленні про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, ці факти мають бути зафіксовані у акті, що складений за результатами здійснених у встановленому законом порядку планових або позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Проте, станом на час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не було встановлено у встановленому порядку фактів внесення позивачем до відповідних декларації та повідомлення недостовірних даних. Суд першої інстанції з цього приводу вірно зазначив, що відповідач не надав суду копій відповідного акту та/або припису.
У свою чергу, судом апеляційної інстанції не може бути прийнятий акт б/н (а.с. 30-39), оскільки такий акт не покладений в основу оскаржуваних рішень, а відповідно до частини другої статті Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що такий акт не може бути допустимим доказом у даній справі як такий, що які одержаний з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 77 КАС).
Так, відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності .
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вих. № 064-10098 від 29.09.2017 наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2017 № 870 призначено проведення позапланової перевірки на спірному об`єкті.
Згідно частин другої, третьої статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються дата початку та дата закінчення заходу .
Згідно направлення на перевірку від 29.12.2017 б/н, захід здійснювався у період з 29.12.2017 по 15.01.2018.
Водночас, відомості про складення перевіряючими по закінченню вказаного заходу будь-яких документів відсутні.
В подальшому, на підставі звернення на підставі звернення ГО Народне правосуддя №321 від 01.03.2018 відповідачем прийнято новий наказ про проведення позапланової перевірки спірного об`єкта від 01.03.2018 №56. Згідно направлення від 02.03.2018 б/н перевірка проводилась у період з 02.03.2018 по 16.03.2018.
Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок) строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
З оглядну на зазначені положення, оскільки строк позапланового заходу, що здійснювався на підставі наказу від 01.03.2018 №56, складав 10 робочих днів, то строк заходу міг бути продовжений до 20.03.2019, тобто ще на два робочі дні, виключно на підставі письмового рішення керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Головний державний інспектор у службовій записці до директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва просив продовжити строк перевірки з 12.06.2018 по 13.06.2018. За зазначеній службовій записці міститься резолюція продовжити на два робочі дні .
Суд апеляційної інстанції наголошує, що будь-яких письмових рішень директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про продовження строку перевірки матеріали справи не містять, а відомостей про його прийняття відповідачем наведено не було. Не зважаючи на відсутність такого рішення, було видано направлення від 12.06.2018 б/н, у якому визначений строк перевірки з 12.06.2018 по 13.06.2018.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що положеннями абзацу 10 пункту 7 Порядку визначено можливість виключно продовження строку перевірки, що припускає перенесення останнього дня основного строку перевірки на два робочі дні вперед. Водночас, у даному випадку, відповідачем у направленні від 12.06.2018 б/н було фактично встановлено новий строк перевірки більш як через три місяці після закінчення основного строку, що не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, оскільки відповідачем грубо порушені визначені Порядком строки проведення позапланової перевірки, то складений за її результатами акт не може бути визнаний судом таким, що одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом, а отже не приймається судом як допустимий доказ фактів відображення позивачем недостовірної інформації у відповідних декларації та повідомленні.
Приймаючи оскаржуваний наказ від 14.03.2018 відповідач керувався іншим оскаржуваним наказом від 13.03.2018, який, у свою чергу прийнятий на підставі листа Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 05.03.2018 № 062/14-2677 та листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві від 12.01.2018 № 10/26-8/1201/07.
Колегія суддів наголошує, що у наведених листах відсутня інформація про факти відображення позивачем недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації від 05.10.2016 № КВ 083162791149, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Окрім того, інформаційні листи юридичних осіб не є документами, які у визначеному законом порядку фіксують факти порушень суб`єктом господарювання певних вимог.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно пункту 3 частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на це також важливо звернути увагу, що в оскаржуваних наказах відповідач не вказує про те, що позивачем було відображено у відповідних документах недостовірну інформацію, не зазначає яка саме інформація є недостовірною та чому, а також не наводить мотивів того, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом.
Тобто, відповідач жодним чином не обґрунтував оскаржувані накази підставами, з якими закон пов`язує можливість їх прийняття.
Таким чином, беручи до уваги положення статті 2, статті 74, частини другої статті 77 КАС, колегія суддів констатує, що відповідачем не було доведено допустимими та достатніми доказами правомірність прийняття оскаржуваного наказу від 13.03.2018 № 59, то суд першої інстанції прийняв правильне рішення про визнання його протиправним та скасування.
Оскільки оскаржуваний наказ від 14.03.2018 № 61 прийнятий відповідачем на підставі іншого, визнаного судом неправомірним, наказу, то колегія суддів також підтримує висновок суду першої інстанції про його скасування.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, що стосуються суті обставин подання недостовірної інформації у спірних документах, оскільки відповідачем, як зазначалося, ці обставини не були встановлені у визначеному законом порядку та не підтвердженні в суді допустимими доказами.
Відсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Повний текст постанови складений 24.06.2019.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2019 |
Оприлюднено | 26.06.2019 |
Номер документу | 82611334 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні