Постанова

від 18.06.2019 по справі 823/3645/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/3645/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Черкаситехномаш до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Черкаситехномаш звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2013 форми Р № 0004422301, від 12.11.2013 форми Р № 0004412301, від 12.11.2013 форми П № 0004402301 та від 12.11.2013 форми В4 № 0004432301.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 роз`єднано у самостійні провадження, заявлені у справі № 823/3645/13-а, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Черкаситехномаш до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2013 форми Р №0004422301, від 12.11.2013 форми Р №0004412301, від 12.11.2013 форми П №0004402301 та від 12.11.2013 форми В4 № 0004432301; справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 форми П №0004402301 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 4 829 619 грн., за ІІ - ІV квартал 2011 року у сумі 3 099 223 грн. - залишено номер 823/3645/13-а; виділено у самостійні провадження позовні вимоги, з використанням автоматизованого розподілу справ в установленому порядку, у частині вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 форми Р № 0004412301, від 12.11.2013 форми Р № 0004422301, від 12.11.2013 форми В4 № 0004432301

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 форми П № 0004402301 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 7 665 244, 00 грн., визнавши протиправним у цій частині; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2018 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задоволено частково; постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 у справі № 823/3645/13-а скасовано в частині задоволення позовних вимог; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 у справі № 823/3645/13-а залишено без змін.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи вказані рішення, вказав, що скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій не надали жодної правової оцінки обставинам щодо подвійного включення товариством з обмеженою відповідальністю Черкаситехномаш до складу витрат суми в розмірі 696 905, 00 грн. у першому кварталі 2012 року, які в тому числі, за доводами органу доходів і зборів, послугували підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії, не встановили дійсний податковий обов`язок платника у спірних правовідносинах.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 залишено без розгляду позов ТОВ Черкаситехномаш до Державної податкової інспекції у м. Черкасах в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0004402301 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 696 905, 00 гривень.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області 12.11.2013 № 0004402301 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 6 968 339, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Черкаситехномаш зареєстровано як юридичну особу 06 лютого 2006 року (ідентифікаційний код 05470561), має свідоцтво платника податку на додану вартість, податку на прибуток, податку за землю.

Посадовими особами відповідача на підставі наказів ДПІ у м. Черкасах від 08 жовтня 2013 року №263, від 14 жовтня 2013 року №319 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Черкаситехномаш з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 вересня 2010 року до 01 вересня 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 24 жовтня 2013 року №87/23-01-22-0112/05470561, яким встановлено порушення позивачем вимог п.1.10, пп.1.11.1 п.1.11 статті 1, пп.4.1.6 п.4.1 статті 4, пп.5.3.5 п.5.3 статті 5, п.6.1 статті 6 Закону №334/94, пп.14.1.206, пп.14.1.267 п.14.1 статті 14, пп.135.5.5 п.135.5 статті 135, п.138.2, пп.138.5.2 п.138.5, пп.138.10.5 п.138.10 статті 138, п.141.1 статті 141, п.150.1 статті 150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України, у результаті чого встановлено зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 4 829 619 грн., зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі 4 732 034 грн. - акт від 23 січня 2012 року № 52/23-2/05470561 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2012 року № 0000452301.

На підставі складеного акту перевірки, 12.11.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № №0004402301 на загальну суму 7 928 842 грн. про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 4 829 619 грн., за ІІ - ІV квартал 2011 року у сумі 3 099 223 грн.

Позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення № №0004402301 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки встановлені відповідачем порушення податкового законодавства не підтвердились, то завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток також відсутнє, у зв`язку із чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Порядок оподаткування податком на прибуток до 01.01.2011 визначався Законом України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Згідно п. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, п. 14.1 267 якого визначено, що позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

П. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III передбачено, що фінансовими вважаються послуги з надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2004 № 296 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, що визначає умови включення до державного реєстру фінансових установ професійних учасників фондового ринку та корпоративних інвестиційних фондів, що надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, видачу свідоцтв про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, унесення відповідних змін до системи реєстру та заміну цих свідоцтв.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.5 зазначеного Порядку встановлено, що державний реєстр фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, - це перелік адміністративної інформації про фінансові установи, що формується та узагальнюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з вимогами цього Порядку як система збору, накопичення та обліку відомостей про ці установи.

Свідоцтво про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, форма якого встановлена додатком 1 до цього Порядку, - документ установленого зразка, який засвідчує факт набуття професійним учасником фондового ринку або корпоративним інвестиційним фондом статусу фінансової установи шляхом унесення інформації про нього до Реєстру.

Дія цього Порядку поширюється на професійних учасників фондового ринку, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, що входять у перелік фінансових послуг, визначений статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та корпоративні інвестиційні фонди, які зареєстровані Комісією у реєстрі інститутів спільного інвестування.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до свідоцтва Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1190-1 публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" 12.09.2008 включено до Державного реєстру інститутів спільного інвестування. Крім того, згідно зі свідоцтвом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зазначене товариство 02.03.2009 включено до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

За правилами пункту 6 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фінансовими вважаються послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є фінансовою установою та має право надавати позику, визначення якої наведено в п.п. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону №334 та підпункті 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону №334 з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв`язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів.

Згідно з п.п. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону №334 з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв`язку з поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому числі частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката, іншим особам-кредиторам.

Аналогічні норми містить Податковий кодекс України.

Так, згідно з п.п. 153.4.1 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв`язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів.

Згідно з п.п. 153.4.2 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв`язку з поверненням платником податку основної суми кредиту, у тому числі субординованого боргу, позики, частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за придбання такого сертифіката іншим особам - кредиторам, процентної позики.

Отже, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ф`южн Капітал Партнерз", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал", є фінансовою установою, яка має право надавати такий вид фінансових послуг як надання коштів у позику, позивачем правомірно не включено до валового доходу (доходу) поворотну фінансову допомогу як позику, отриману від останнього, на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду, та до складу валових витрат (витрат) суму повернутої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 1 Закону №334 до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов`язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Також, згідно з п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

З огляду на те, що позивачем отримано позику у встановленому порядку від фінансової установи, він мав також право відносити до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, проценти, сплачені за такою позикою у відповідних періодах.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов`язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Тобто, норми чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства не пов`язують право платника податку на прибуток на включення процентів за кредитним договором до складу валових витрат лише з фактом їх виплати. Достатнім є факт нарахування, як у спірній ситуації.

Таким чином, позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат суми нарахованих, але не виплачених процентів за користування банківським кредитом за договором про надання кредиту від 09.11.2007 № 04-74/07.

Щодо посилання апелянта на використання позик, отриманих від ВАТ ЗНВКІФ Богдан-Капітал за договорами від 29.03.2011 №П-08/11 у сумі 9345000 грн. - на повернення кредитних коштів та відсотків за користування банківським кредитом, від 19.12.2011 №П-109/1 у сумі 120000 грн. - плата за автомобіль; від 19.11.2012 №П-167/12 у сумі 45000 - сплата інших витрат; від 24.12.2012 №П-177/12 у сумі 15850 грн. - комісія за платежі; від 24.12.2010 №24/12-1 (сума позики 13951314,65 грн.) у сумі 6792529,86 грн. (48,69%) використано на цілі, що не пов`язані з веденням господарської діяльності, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснених витрат не у власній господарській діяльності чи на цілі, не пов`язані з веденням фінансово-господарської діяльності.

Щодо листа директора філії Відділення ПАТ Промінвестбанку м. Черкаси від 21.01.2011 №90-02/11 про наявність у позивача простроченої заборгованості по процентах у сумі 69043,40 грн. колегія суддів зазначає, що з вказаного листа не вбачається, що сума відсотків є штрафною санкцією, а тому посилання апелянта на відсутність у позивача права включити цю суму до складу валових витрат є безпідставним.

Водночас, є обґрунтованими висновки відповідача про подвійне включення позивачем до складу витрат суми в розмірі 696 905,00 грн. у першому кварталі 2012 року, що позивачем не заперечується.

З огляду на що, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 залишено без розгляду позов ТОВ Черкаситехномаш до Державної податкової інспекції у м. Черкасах в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 0004402301 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 696 905, 00 гривень.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону №334 якщо об`єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об`єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року позивач відобразив у рядку 04.9 Від`ємне значення попереднього податкового року у сумі 4 732 034, 00 грн., в тому числі за 2009 рік у сумі 2 063 490, 00 грн. та за 2010 рік у сумі 2 668 544, 00 грн.

Разом з цим, відповідач у акті перевірки зазначив, що від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2010 рік становить 1 736 544, 00 грн., внаслідок чого від`ємне значення за 1 квартал 2011 року за даними перевірки складає 3 800 034, 00 грн. і завищене на 932 000 грн.

При цьому, як було встановлено судом першої інстанції та визнається відповідачем, вказане завищення відбулось внаслідок віднесення відповідачем за результатами перевірки суми неповернутої фінансової допомоги, отриманої від ПАТ ЗНВКІФ Богдан Капітал за 4 квартал 2010 до валового доходу позивача, з огляду на що, висновок відповідача є помилковим та завищення від`ємного значення попереднього податкового року на 932 000 грн. відсутнє.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 12.11.2013 № 0004402301 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 6 968 339, 00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 24.06.2019.