Постанова

від 19.06.2019 по справі 826/15868/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15868/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Інлайн про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю Буд-Інлайн обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 192699,76 грн. та з податку на прибуток 66882,47 грн., який належить стягнути з рахунків боржника.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В судове засідання з`явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Буд-Інлайн є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків, ідентифікаційний код юридичної особи: 34895786, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б.

Згідно довідки про заборгованість по платежах до бюджету по Товариству з обмеженою відповідальністю Буд-Інлайн , заборгованість позивача з податку на прибуток приватних підприємств складає 66 882,47 грн.

Заборгованість обрахована згідно з актом перевірки та податкового повідомлення-рішення № 0026921204 від 30.06.2016 на суму 5 743,60 грн., згідно самостійно поданих декларацій № 9090387042 від 12.02.2014 на суму 2 527,98 грн. (за листопад-грудень 2014 року, переплата 870,02 грн.), № 9080518530 від 09.02.2015 на суму 77 530 грн., № 9275665006 від 12.02.2016 на суму (- 28 718 грн.). В довідці зазначено, що підприємством сплачено 300,30 грн. та про нарахування пені в розмірі 10 099,19 грн.

Враховуючи наявність непогашеного податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У відповідності до ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу направлено відповідачу податкову вимогу від 08.09.2015 № 2562-23, яка отримана відповідачем 21.09.2015.

З метою сплати задекларованих податкових зобов`язань та у відповідності до договору банківського рахунку від 10 вересня 2010 року та додаткової угоди до договору на розрахункове обслуговування за допомогою електронних платежів АРМ НОКК Клієнт-Банк , укладених між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю БУД-Інлайн , Товариством з обмеженою відповідальністю БУД-Інлайн направлено Публічному акціонерному товариству Златобанк платіжні доручення про сплату податку на прибуток № 1202 від 27 січня 2015 року на суму 1 699 грн., № 1251 від 13 лютого 2015 року на суму 1 699 грн., № 1250 від 13 лютого 2015 року на суму 56 582 грн., № 1249 від 13 лютого 2015 року на суму 33 000 грн.

Вказані платіжні доручення прийняті банком, що підтверджується відміткою банку на платіжних дорученнях.

Однак, Публічне акціонерне товариство Златобанк не виконало платіжні доручення позивача в зв`язку з чим в інтегрованих картках обліку платника податків з податку на прибуток та податку на додану вартість відображена інформація щодо наявності заборгованості у Приватного акціонерного товариства Буд-Інлайн по сплаті податку на прибуток.

24 лютого 2015 року позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства Златобанк із вимогою щодо здійснення розрахунків за платіжними документами.

Листом від 04.03.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Златобанк повідомила позивача, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Златобанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015 прийнято рішення № 30 про запровадження з 14.02.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Златобанк та зазначила, що вимога про виконання платіжних доручень залишена без задоволення.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначено Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Згідно пункту 1.30 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 2.14 Положення банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити Дата надходження і Дата виконання , а банк стягувача - Дата надходження в банк стягувача (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп Вечірня .

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту Дата надходження , який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті Дата виконання , має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно з пунктом 2.19 Положення розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Таким чином, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Зазначений висновок узгоджується із положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Враховуючи наведене та з огляду на встановлені у суді обставини, колегія суддів приходить висновку про належне виконання відповідачем податкового обов`язку щодо перерахування податку на прибуток, а кошти не надійшли до бюджету у встановлений строк з вини банку.

Вказане свідчить про виконання відповідачем обов`язку по сплаті податку на прибуток за 2014 рік та січень-лютий 2015 року та відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Інлайн податкового боргу.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Інлайн про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 24.06.2019