Рішення

від 24.06.2019 по справі 910/4824/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/4824/19 За позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 44167,87 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 44167,87 грн. вартості нестачі вантажу при його перевезенні залізницею у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем його обов`язків перевізника.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що під час перевезення залізницею вантажу, останній був частково втрачений.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що вартість вантажу визначається на підставі довідки про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу вантажовідправника, а надана з позовною заявою копія рахунку-фактури №ЗБ-111603 від 16.11.2018 видана ТОВ ПК Збагачувач (постачальник) не є допустимим доказом на підтвердження визначення кількості, ціни та вартості вантажу.

У відповіді на відзив, Позивач зазначив, що ним було здійснено запит до вантажовідправника - ТОВ ЦЗФ Селидівська про надання рахунку або іншого документа на підтвердження кількості та вартості відправленого вантажовідправником вантажу по залізничній накладній №52864899 від 16.11.2018 (вагон №61775466) у відповідь на яку було повідомлено, що дана вугільна продукція є власністю ТОВ ПК Збагачувач , у зв`язку із чим на підтвердження вартості однієї тонни вугілля Позивачем до позову було надано документи постачальника ТОВ ПК Збагачувач : рахунок-фактуру №ЗБ-111603 від 16.11.2018, видаткову накладну №111603 від 16.11.2018 та специфікацію від 01.11.2018.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, Відповідач вважає, що надані Позивачем докази до позовної заяви на підтвердження визначення кількості, ціни та вартості вантажу не є належними.

Разом з тим, Позивач подав письмові заперечення на заперечення Відповідача на відповідь на відзив, де вказав, що звернувся із запитом до вантажовідправника - ТОВ ЦЗФ Селидівська , з проханням надати рахунок або інший документ, який би підтверджував кількість та вартість відправленого вантажу (вугілля марки ДГ 13-100). У відповідь на запит, вантажовідправник надав довідку №01-112 від 06.06.2019, в якій вказав, 16.11.2018 з підприємства ТОВ ЦЗФ Селидівська , станція Новогродівка Донецької залізниці, було відвантажено вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 вагоном №61775466 по залізничній накладній №№52864899 від 16.11.2018 вагою 60,25 тонн, вартість однієї тонни вищевказаного вугілля складає 2850 грн. без ПДВ., в загальній сумі складає 171712,50 грн. без ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з актом прийому-передачі вугільної продукції від 16.11.2018, копія якого знаходиться в матеріалах справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Збагачувач" поставив, а позивач прийняв вугілля кам`яне марки ДГ 13-100, відвантажене з товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЗФ "Селидівська" у кількості 121,85 тонн, загальною вартістю 347272,50 грн.

Відправником товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЗФ "Селидівська" 16.11.2018 відповідно до залізничної накладної №52864899 направлено позивачу вугілля кам`яне загальною вагою 60,25 тонн, завантажене у вагон №61775466.

Відповідно до статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Під час прибуття вагону на станцію Крижопіль Одеської залізниці здійснено комісійне переважування вагону № 61775466. За результатами комісійного переважування складено комерційний акт про нестачу вантажу.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до комерційного акта № 450003/260 від 23.11.2018, нестача вантажу в вагоні №61775466 склала 16100 кг. При комерційному огляді виявлено, що навантаження вантажу нижче бортів на 40-50 см. Вантаж частково засніжений, маркування не проглядається. За рухом поїзда на 1-3 та 5-7 люками маються поглиблення вантажу довжиною по 4,5 м. по ширині вагона довжиною по 0,5 м. В місцях поглиблень маркування та сніг відсутні. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Вантаж, якого бракує у вагоні поміститися зміг би.

Відповідно до відмітки на залізничній накладній №52864899 вантаж доставлено на станцію Крижопіль Одеської залізниці 10.12.2018 та 12.12.2018 виданий отримувачу.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно частини другої статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно з пунктом 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами. Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (пункт 110).

Відповідно до пункту 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить маси, 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Позивачем враховано зазначену обставину при розрахунку суми збитку з урахуванням суми норм природної втрати та граничного розходження маси вантажу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що недостача у вагоні № 61775466 вугілля кам`яного склала 16,10 тонн.

Ціна однієї тонни вугілля згідно Специфікації від 01.11.2018, рахунку-фактури №3Б-111603 від 16.11.2018 та довідки №01-112 від 06.06.2019 становить 2850 грн.

Тобто, загальна сума недостачі з врахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 2850 грн. х 15,4975 т. = 44167,87 грн.

Відповідно до пункту 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (пункт 114).

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21021, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 122, ідентифікаційний код 01880670) 44167 (сорок чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. 87 коп. вартості недостачі вантажу та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.