Рішення

від 20.06.2019 по справі 918/277/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/277/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Абсолют" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Рівне-Абсолют"

про захист ділової репутації та комерційного найменування

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Абсолют" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Рівне-Абсолют" (далі - відповідач) про захист ділової репутації та комерційного найменування.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 15 травня 2019 року.

15 травня 2019 року представник відповідача у підготовче засідання не з`явився. До суду повернувся конверт з ухвалою суду від 22 квітня 2019 року з відміткою поштового зв`язку "За даною адресою не проживає".

Ухвалою суду від 15 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 05.06.2019 року.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/277/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на "20" червня 2019 року.

Представник позивача до суду не з`явився. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 20.06.2019 року представник відповідача не з`явився, відзиву не надав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення позивача про призначені судові засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Органом поштового зв`язку повернуто ухвали суду від 22 квітня 2019 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, від 15 травня 2019 року про відкладення розгляду справи та від 05.06.2019 року про закриття підготовчого провадження у справі № 918/277/19 та призначення справи до судового розгляду по суті з відміткою "За даною адресою не проживає", що підтверджується відмітками на конвертах в яких було надіслано вищезазначені ухвали.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Крім того, на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області розміщувались оголошення про дати судових засідань по справі №918/277/19, в тому числі і про дату останнього судового засідання.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 20.06.2019 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 20.06.2019 року судом було прийнято рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" код ЄДРПОУ 35861894 створено 04.04.2008 року; основний вид діяльності за КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 04.04.2008 року за номером 224 102 0000 042125 (а.с. 11-16).

Господарська діяльність позивача супроводжується використанням фірмового найменування Українською мовою: "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ".

Позивачем була подана відповідна заява до Державного департаменту інтелектуальної власності для отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Головою Державного департаменту інтелектуальної власності ТОВ "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" видано свідоцтво на знак для товарів і послуг № 135558 (511-індекс Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг. Кл. 45 - консультування щодо інтелектуальної власності; послуги щодо наглядання за інтелектуальною власністю, забезпечення охорони авторських прав; правниче досліджування; послуги щодо ведення судового процесу), яке зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки товарів і послуг 25.02.2011 року (а.с. 27-29).

У даному свідоцтві наявне зображення товарного знака, на якому у вигляді графічних зображень наявні логотип фірми та запис "АБСОЛЮТ юридическое агентство".

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "РІВНЕ-АБСОЛЮТ" зареєстровано 25.02.2016 року, реєстрацію здійснено державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко Іриною Миколаївною за № 16081020000012336 (а.с. 17-19).

За таких обставин, дата отримання позивачем свідоцтва України на знак для товарів і послуг, зокрема 25.02.2011 року, у співвідношенні до відповідача, певною мірою, визначає пріоритет позивача на використання фірмового найменування (його вирізняльної частини) - "АБСОЛЮТ".

З огляду на вищезазначені обставини позивач вважає, що дії відповідача, щодо неправомірного використання фірмового найменування порушують норми законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Статтею 90 Цивільного кодексу України передбачено право юридичної особи мати комерційне (фірмове) найменування.

Відповідно до ст. 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 року, яка набула чинності для України 25.12.1991 року, фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов`язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, комерційні (фірмові) найменування.

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом, до якого входять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним кодексом України та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Відповідно до ст. 159 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. При цьому правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

У разі якщо комерційне найменування суб`єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов`язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки (ч. 5 ст. 159 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 490 Цивільного кодексу України передбачає, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (стаття 421 Цивільного кодексу України).

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" код ЄДРПОУ 35861894 створено 04.04.2008 року; основний вид діяльності за КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 04.04.2008 року за номером 224 102 0000 042125 (а.с. 11-16).

Господарська діяльність позивача супроводжується використанням фірмового найменування Українською мовою: "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ".

Позивачем була подана відповідна заява до Державного департаменту інтелектуальної власності для отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Головою Державного департаменту інтелектуальної власності ТОВ "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" видано свідоцтво на знак для товарів і послуг № 135558 (511-індекс Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг. Кл. 45 - консультування щодо інтелектуальної власності; послуги щодо наглядання за інтелектуальною власністю, забезпечення охорони авторських прав; правниче досліджування; послуги щодо ведення судового процесу), яке зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки товарів і послуг 25.02.2011 року (а.с. 27-29).

У даному свідоцтві наявне зображення товарного знака, на якому у вигляді графічних зображень наявні логотип фірми та запис "АБСОЛЮТ юридическое агентство".

Отже, позивач належними засобами доказування довів використання саме ним комерційного (фірмового) найменування "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" в господарському обігу для власної індивідуалізації під час здійснення господарської діяльності, а також ту обставину, що комерційне (фірмове) найменування позивача - "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" відоме споживачам.

При цьому, фірмове найменування позивача - "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" відповідає принципам істинності, постійності та виключності.

Право на комерційне (фірмове) найменування позивача підлягають охороні відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, позивачу належать майнові права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" та виключне право перешкоджати неправомірному використанню такого комерційного (фірмового) найменування, в тому числі, забороняти таке використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Отже, позивач вважає, що належні йому виключні права на фірмове найменування "ЮРИДИЧНЕ АГЕНТСТВО "АБСОЛЮТ" порушені відповідачем, оскільки ТОВ "Юридична компанія "Рівне-Абсолют" використовує схоже з назвою позивача найменування підприємства, функціонуючи при цьому з позивачем на одному ринку послуг, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Абсолют" звернулось до суду за захистом свого порушеного права інтелектуальної власності відповідно положень Цивільного кодексу України.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "РІВНЕ-АБСОЛЮТ" зареєстровано 25.02.2016 року, реєстрацію здійснено державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко Іриною Миколаївною за № 16081020000012336 (а.с. 17-19), тобто реєстрація була здійснена після набуття позивачем прав на фірмове найменування "АБСОЛЮТ" .

Як зазначалось вище, функціонування сторін здійснюється на одному ринку послуг, що виключає можливість відрізнити споживачам позивача від відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що використовуючи фірмове найменування "АБСОЛЮТ" у власній назві, відповідач використовує популярність (відомість) позивача у споживачів та його репутацію, що може заважати споживачам вирізнити і відрізнити позивача від відповідача, а також призвести до можливого змішування споживачами послуг, які надаються позивачем та відповідачем.

Використання відповідачем фірмового найменування позивача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, зокрема, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.

Положеннями п. 78 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 (із відповідними змінами та доповненнями) зазначено, що з огляду на приписи ст.ст. 90, 489 - 491 Цивільного кодексу України та ст. 159 Господарського кодексу України належним способом захисту права особи на комерційне (фірмове) найменування може бути позов про зобов`язання іншої особи припинити використання тотожного найменування та відшкодування збитків, якщо їх завдано таким використанням. У разі задоволення відповідного позову господарський суд може зобов`язати власника (засновника) або уповноважений ним орган внести необхідні зміни до установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Абсолют" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Рівне-Абсолют" про захист ділової репутації та комерційного найменування - задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Рівне-Абсолют" (33028, м. рівне, вул. Соборна, 16, код ЄДРПОУ 40300834) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вилучення позначення "АБСОЛЮТ" із фірмового найменування підприємства.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Рівне-Абсолют" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 16, код ЄДРПОУ 40300834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Абсолют" (49000, м. Дніпро, просп. Газети "Правда", буд. 35, кімн. 307-2, код ЄДРПОУ 35861894) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 червня 2019 року.

Суддя Романюк Ю.Г.