Рішення

від 19.06.2019 по справі 915/1280/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Справа № 915/1280/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» , 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161 (код ЄДРПОУ 31448144),

до відповідача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРИЗЬКА КОМУНА» , 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 7 (код ЄДРПОУ 22439937),

про: стягнення 83233,60 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Потапов В.М., адвокат, довіреність №77/36 від 14.01.2019 року;

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ.

25.04.2019 року міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом №389/юр від 04.04.2019 року до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРИЗЬКА КОМУНА» про стягнення грошових коштів у сумі 83233,60 грн., з яких:

- 68704,82 грн. - основна заборгованість за договором на постачання питної води та приймання стічних вод №А/2081 від 01.01.2009 року,

- 10376,57 грн. - пеня,

- 1090,12 грн. - 3% річних,

- 3062,09 грн. - інфляційні втрати.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 05.06.2019 року.

05.06.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, копія ухвали суду від 02.05.2019 року, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з відміткою «за незапитом» .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

19.06.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/2081 від 01.01.2009 року, щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідач відзив по суті спору не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

01.01.2009 року між міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» , як виробником та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ПАРИЗЬКА КОМУНА» , як споживачем укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод №А/2081 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого виробник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього Договору, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації (а.с. 13-19).

Відповідно до п. 3.1.2 Договору зняття показань лічильника (-ків) здійснюється споживачем щомісячно. Звіт про обсяги фактично отриманих споживачем послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із субспоживачів окремо, направляється споживачем виробнику у письмовому вигляді не пізніше 23 числа розрахункового місяця і є підставою для здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 3.2.3 Договору оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку, споживач зобов`язаний у триденний термін з дня отримання рахунку письмово повідомити про це виробника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту звіряння взаємних розрахунків. В іншому випадку відмова споживача оплатити рахунок виробника вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п. 4.3.5 Договору споживач зобов`язаний зокрема своєчасно, у встановлені цим Договором строки, сплачувати вартість наданих йому виробником послуг.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості.

Відповідно до п. 10.1 Договору (в редакції додаткової угоди №4 від 17.12.2012 року) цей Договір укладається до 31.12.2013 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

У період з квітня 2018 року по березень 2019 року включно відповідачем було отримано послуг на загальну суму 86131,36 грн., що підтверджується:

- звітами відповідача про обсяги фактично спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаний період (а.с. 38-49);

- актами приймання-передачі наданих послуг:

від 26.04.2018 року за квітень 2018 року на суму 6403,45 грн. (а.с. 50);

від 29.05.2018 року за травень 2018 року на суму 6412,37 грн. (а.с. 51);

від 27.06.2018 року за червень 2018 року на суму 5727,55 грн. (а.с. 52);

від 30.07.2018 року за липень 2018 року на суму 6381,24 грн. (а.с. 53);

від 28.08.2018 року за серпень 2018 року на суму 6147,78 грн. (а.с. 54);

від 27.09.2018 року за вересень 2018 року на суму 7890,95 грн. (а.с. 55);

від 26.10.2018 року за жовтень 2018 року на суму 7154,93 грн. (а.с. 56);

від 29.11.2018 року за листопад 2018 року на суму 9294,72 грн. (а.с. 57);

від 28.12.2018 року за грудень 2018 року на суму 7489,92 грн. (а.с. 58);

від 28.01.2019 рок за січень 2019 року на суму 8247,94 грн. (а.с. 59);

від 26.02.2019 року за лютий 2019 року на суму 6569,47 грн. (а.с. 60);

від 27.03.2019 року за березень 2019 року на суму 8411,04 грн. (а.с. 61);

- рахунками на оплату (а.с. 62-73), отримання яких підтверджується підписами представника відповідача в журналі отримання рахунків (а.с. 74-85).

01.01.2006 року між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ПАРИЗЬКА КОМУНА» (виконавець), міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» (виробник) та Управлінням праці та соціального захисту населення Заводського району (платник) укладено договір №л/143 (а.с. 28-29), відповідно до умов якого виконавець передає, а виробник приймає на себе право вимагати від платника щомісячного перерахування на свою користь коштів за надані виконавцем пільги при оплаті його споживачами пільгової категорії наданих послуг з водопостачання і водовідведення. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонам та діє до 31.12.2006 року. Дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до його закінчення не повідомить інші сторони про припинення його дії.

Позивач зазначає, що на підставі договору №л/143 від 01.01.2006 року зроблено перерахунок по пільгам на суму 980,55 грн.

Таким чином, до сплати відповідачу нарахована сума 85150,81 грн. (86131,36 - 980,55)

Відповідачем за вказаний період сплачено кошти в сумі 16445,99 грн., що підтверджується витягами з касових реєстрів платіжних доручень (а.с. 86).

Заборгованість у сумі 68704,82 грн. (85150,81 - 16445,99) залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога про стягнення основної заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод №А/2081 від 01.01.2009 року в сумі 68704,82 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1090,12 грн. та інфляційних втрат у сумі 3062,09 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних за період з 30.04.2018 року по 31.03.2019 року в сумі 1090,12 грн., а також інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року включно в сумі 3062,09 грн. Детальний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (а.с. 33-37).

Розрахунки суми 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильним, таким, що відповідають вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, нарахування здійснено по кожному окремому зобов`язанню.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1090,12 грн. та інфляційних втрат у сумі 3062,09 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 10376,57 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 30.04.2018 року по 31.03.2019 року в сумі 10376,57 грн. Детальний розрахунок пені наявний у матеріалах справи (а.с. 31-32).

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем по кожному окремому зобов`язанню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 10376,57 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/2081 від 01.01.2009 року; нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені до 5000,00 грн., тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір в сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРИЗЬКА КОМУНА» (54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 7, код ЄДРПОУ 22439937, р/р НОМЕР_1 в РУ «ПРИВАТБАНК» , МФО 326610) на користь міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, код ЄДРПОУ 31448144, п/р НОМЕР_2 в МОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» , МФО 380805):

- 68704,82 грн. - основна заборгованість за договором на постачання питної води та приймання стічних вод №А/2081 від 01.01.2009 року,

- 5000,00 грн. - пеня,

- 1090,12 грн. - 3% річних,

- 3062,09 грн. - інфляційні втрати,

- 1921,00 грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 25.06.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв