Рішення

від 19.06.2019 по справі 922/997/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/997/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом СВК "Україна", с. Огіївка до ТОВ "МП-Люкс", м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників:

позивача - Селезень С.В., на підставі договору про надання правової допомоги від 01.03.19р.,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

СВК "Україна", с. Огіївка звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір застави майбутнього врожаю від 20.08.18р. та скасувати обтяження за реєстраційним номером 17064561 від 08.09.18р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 08.04.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на "16" квітня 2019 р. о 12:30 год.

Ухвалою суду від 27.05.19р. закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "19" червня 2019 р. об 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 19.06.19р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.19р. не з`явився. На час розгляду справи в матеріалах справи містяться копії ухвал суду від 08.04.19р., 16.04.19, яка направлялась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та яка відповідає адресі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань - 61085, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 23, та повернулась до суду без вручення її уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

20 серпня 2018 року голова кооперативу ОСОБА_1 , від імені СВК Україна уклав договір застави майбутнього врожаю з ТОВ МП-ЛЮКС , за яким передав у заставу майбутній врожай СВК Україна , а саме предметом застави є: насіння соняшника 2018 року у кількості 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) т., що планується зібрати з полів площею 872 га, що перебувають у користуванні СВК Україна , розташованих на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.; зерно кукурудзи 2018 року у кількості 2075 (дві тисячі сімдесят п`ять) т., що планується зібрати з полів площею 415 Га., що перебувають у користуванні СВК Україна , розташованих на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

Також, згідно умов Договору застави (п.5.2) Заставодержатель - ТОВ МП-ЛЮКС 08 вересня 2018 року зареєстрував обтяження за реєстраційним № 17064561 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 року, яке набрало чинності 16.10.2018 року, у справі № 922/2341/18 за позовом засновника ОСОБА_2 до СВК Україна визнано недійсним рішення загальних зборів членів сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", оформлених Протоколом №1 загальних зборів членів сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" від 28 червня 2018 року, на підставі якого проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" № 14701050024000016 від 10 липня 2018 року державним реєстратором Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області Степаненко Д.І., та проведено реєстраційну дію від 10 липня 2018 року, яка полягала у внесені змін до відомостей про юридичну особу - сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна" (код 00706243), що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна керівника юридичної особи та зміна складу підписантів, в повному обсязі.

Крім того, в рішенні Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 року, яке набрало чинності 16.10.2018 року, у справі № 922/2341/18 суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу СВК Україна посилаючись на рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 року (справа № 922/2433/14) , згідно висновків якого : Моментом виходу Водолаги Ю.М. з СВК "Україна" є 01.07.2013 р., коли відповідачем було отримано заяву позивача про звільнення із числа учасників (засновників) СВК "Україна" з 01.07.2013 р. .

Вказаним рішенням суду (по справі №922/2341/18), яке набрало законної сили зокрема встановлено, що згідно реєстру членів СВК Україна станом на 28 червня 2018року, до складу членів кооперативу входило 334 особи. Вказаний реєстр містить прізвища, ім`я та по-батькові, паспортні данні членів кооперативу. Із дослідження і аналізу вказаних документів, зокрема Протоколу №1 та Додатку №1 до протоколу загальних зборів членів СВК Україна , реєстру членів СВК Україна станом на 28 червня 2018року, Господарським судом Харківської області встановлено, що Додаток №1 фактично містить перелік 161 особи, які були присутні на загальних зборах 28.06.2018року, тільки 126 з яких є членами кооперативу, тобто менш ніж 38% членів кооперативу, що свідчить про неправомочність загальних зборів членів СВК України 28 червня 2018 року, оскільки на них були присутні менше половини його членів.

Крім того, з Реєстру членів СВК Україна станом на 28 червня 2018року, вбачається, що Водолага Ю.М., ОСОБА_3 (секретар загальних зборів) та ОСОБА_4 (Голова загальних зборів) не є членами кооперативу. Вказане підтверджується заявою ОСОБА_3 про вихід з членів СВК Україна від 28.02.2005року, заявою ОСОБА_4 про вихід з членів СВК Україна від 14.02.2008 року та Протоколами загальних зборів від 23.06.2009р. та 04.02.2006 року; рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2016року (справа № 922/2433/14), згідно висновків якого: Моментом виходу Водолаги Ю.М. з СВК "Україна" є 01.07.2013 р., коли відповідачем було отримано заяву позивача про звільнення із числа учасників (засновників) СВК "Україна» з 01.07.2013 р. .

Відповідно дост.15 Закону України Про кооперацію , п.9.1, Розділу 14 Статуту СВК Україна , право приймати участь в управлінні справами кооперативу, приймати участь у загальних зборах мають виключно його члени.

По пункту № 9 Порядку денного загальних зборів Обрання голови правління СВК Україна голосування відбулося за пропозицію обрати головою кооперативу Водолагу Ю.М., тобто обрання керівником особи, яка взагалі не є членом кооперативу, що суперечить наведеним вище нормам законодавства України.

Крім того, Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року, яке набрало чинності 08.02.2019 року, у справі № 2040/6578/18 визнані протиправними дії Державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області Степаненка Д.І. щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна №14701050024000016 від 10 липня 2018 року та щодо реєстрації зміни керівника юридичної особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна на ОСОБА_1 від 10 липня 2018 року. Скасувано реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна № 14701050024000016 від 10 липня 2018 року та щодо реєстрації зміни керівника юридичної особи сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна на Водолагу Ю.М. від 10 липня 2018 року, проведені державним реєстратором сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області.

Таким чином, позивач вказує, що кооператив СВК Україна не укладав Договір застави майбутнього врожаю від 20.08.2018 року з ТОВ МП-ЛКЖС та не має жодного відношення до вказаного Договору та будь-яких інших договорів з ТОВ МП-ЛЮКС . Загальні збори членів кооперативу, як Вищий орган управління, не приймав жодного рішення відносно укладання договору застави майбутнього врожаю 2018 року, та інших договорів з ТОВ МП-ЛКЖС , згідно вимог Статуту СВК Україна . Жодна особа з членів кооперативу не була уповноважена, згідно Статуту СВК Україна укладати, підписувати та реєструвати будь-які угоди, договори від імені кооперативу СВК Україна .

Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до приписів частини 1 ст.207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч.3 ст.207 ГК України виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Положеннями ст. 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України).

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ПІК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що встановленими та такими, що не підлягають доказуванню вищезазначені факти, встановлені рішеннями Господарського суду Харківської області від 24.09.2018 року, яке набрало чинності 16.10.2018 року, у справі № 922/2341/18 та Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року, яке набрало чинності 08.02.2019 року, у справі № 2040/6578/18.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що договір застави майбутнього врожаю від 20.08.2018 року був укладений та підписаний ОСОБА_1 ., який не мав обсягу цивільної дієздатності та не мав жодних повноважень відповідно до закону та установчих документів діяти від імені СВК Україна , що в свою чергу тягне за собою недійсність спірного договору, оскільки волевиявлення позивача на укладення спірного договору не було.

У зв`язку з визнанням судом недійсним договору застави майбутнього врожаю від 20.08.18р. укладеного між СВК "Україна", с. Огіївка та ТОВ "МП-Люкс", м. Харків, також, підлягає скасування обтяження за реєстраційним номером 17064561 від 08.09.18р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 92, 203, 204, 215, 759, 760 ЦК України Цивільного кодексу України; ст.ст. 179, 207 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір застави майбутнього врожаю від 20.08.18р. укладеного між СВК "Україна", с. Огіївка та ТОВ "МП-Люкс", м. Харків.

Скасувати обтяження за реєстраційним номером 17064561 від 08.09.18р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Стягнути з ТОВ "МП-Люкс" (61085, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 23, код ЄДРПОУ 42323675) на користь СВК "Україна" (с. Огіївка, Сахновщинський район, Харківської області, індекс 64532, Код ЄДРОПУ 706243) судовий збір в сумі 3842,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.19р.

Суддя Л.В. Шарко