Ухвала

від 25.06.2019 по справі 927/522/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/522/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А. , розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову № 21-1-01/644 від 19.06.2019

За позовом: Акціонерного товариства УКРСИББАНК

поштова адреса: вул. Мечнікова, 11, м. Київ, 01021

юридична адреса: вул. Андріївська, 2/12, м. київ, 04070

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В7-СТРОИТЕЛЬ

вул. Громадська, 45, м. Чернігів, 14037

про стягнення 333631,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством УКРСИББАНК подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю В7-СТРОИТЕЛЬ про стягнення заборгованості за Індивідуальною угодою від 13.11.2017 про надання овердрафту № 6108342О201701 (з Правилами) в рамках договору - анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку № 03610834201 від 05.05.2016 в розмірі 333631,10 грн, з яких 234538,16 грн кредитна заборгованість, 98100,84 грн заборгованість по процентам, 992,10 грн заборгованість по комісії за управління овердрафтом.

Подана позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного погашення овердрафту та процентів.

Позивачем з позовною заявою одночасно подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - нежитлове приміщення - магазин, загальною площею 23,1 кв. м , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1002351074214, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , вул АДРЕСА_2 , 83 та нежитлове приміщення - магазин, загальною площею 69 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1107099174214, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В7-СТРОИТЕЛЬ .

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство УКРСИББАНК посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо повернення кредитних коштів у строк, встановлений договором, а саме до 30.10.2018 та відсутність на рахунку клієнта коштів, на які може бути звернуто стягнення. Наданий відповідачу кредит не був забезпечений майном (заставою, порукою), оскільки це короткостроковий кредит, що надається позичальнику понад залишок його коштів на рахунку в банку в межах заздалегідь обумовленої суми, тому неможливо звернути стягнення на предмет забезпечення. Враховуючи значну ціну позову та збитки, які може понести позивач внаслідок неможливості виконання рішення в майбутньому, застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно боржника є доцільним та обґрунтованим та сприятиме належному виконанню рішення суду. Даним видом забезпечення позову відповідачу не будуть спричинені збитки, не зупиняє господарську діяльність відповідача, тому зустрічне забезпечення позову не є обов`язковим в розумінні положень ст. 141 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як передбачено в п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Позивач, всупереч положенням статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, не надав суду доказів, що невжиття заходів, про які просить позивач, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

АТ УКРСИББАНК не зазначило жодних обставин та не подало належних доказів, що можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо), що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Окрім того, суд відхиляє таку заяву про забезпечувальні заходи з огляду на відсутність доведення співрозмірності ціни заявленого позову 3336311,10 грн. з вартісними показниками майна відповідача - нежитлових приміщень. В зв`язку з чим, адекватність обраного забезпечувального заходу судом визнається не відповідним та не доведеним заявником.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Акціонерного товариства УКРСИББАНК про забезпечення позову відмовити .

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 25.06.2019.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя І.А.Фетисова