Постанова

від 18.06.2019 по справі 569/11385/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року

м. Рівне

Справа № 569/11385/17

Провадження № 22-ц/4815/674/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Бондаренко Н. В., Хилевич С. В.,

секретар судового засідання - Пиляй І. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління житлово-комунального господарства

виконавчого комітету Рівненської міської ради,

треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

Громадська організація "Курчатовець-13-А",

КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації",

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року у складі судді Панас О.В., ухвалене в м. Рівне об 09 год. 05 хв., повний текст якого складено 25.03.2019 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Громадська організація "Курчатовець-13-А", КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", в якому просив визнати недійсним з моменту видачі наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради № 703 від 12.10.2016 року в частині видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на 19/100 частин блоку в гуртожитку, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних та достовірних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, та обгрунтоване тим в даній справі позивач оскаржує наказ управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради № 703 від 12 жовтня 2016 року Про приватизацію житла про передачу у приватну власність ОСОБА_2 кімнати загальною площею 15,70 кв.м по АДРЕСА_1 , який не стосується вирішення права власності позивача, і доказів порушення права власності позивача ним не надано та судом також не здобуто.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що місцевий суд неправильно визначив суть спірних правовідносин і не з`ясував правовий статус приміщень, які відповідач згідно наказу № 703 від 12.10.2016 року відніс до приміщень, які підлягають приватизації. Відповідно до Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків визначено два види приміщень: допоміжні та підсобні приміщення. Підсобні приміщення розподіляються між наймачами пропорційно площі зайнятих ними житлових кімнат, допоміжні приміщення передаються у спільну сумісну власність громадянам одночасно з приватизацією ними житлових приміщень у гуртожитках безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Вважає, що суд помилково не застосував положення Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків в редакції чинній на момент прийняття наказу № 703 від 12.10.2016 року. Вказує, що згідно свідоцтва про право власності від 12 жовтня 2016 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у власність ОСОБА_2 передано 19/100 частин блоку 30, 32, 34, 47 в гуртожитку по АДРЕСА_1 , які складаються з 11,4 кв.м. житлової площі кімнати, загальною площею 15,7 кв.м. Свідоцтво видане на підставі наказу №703 Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12 жовтня 2016 року. Характеристика блоку в гуртожитку та його обладнання наведені в технічному паспорті, який є складовою частиною свідоцтва, згідно якого у спільне користування усім співвласникам жилого блоку було передано підсобні приміщення спільного користування: кухня 11,0 кв.м., душева 1,5 кв.м., коридори 5,1 кв.м., 15,1 кв.м.,3,1 кв.м., умивальня 2,0 кв.м., туалети 1,1 кв.м., 1,1 кв.м.,1,0 кв.м., підсобні приміщення 0,6 кв.м.,1,8 кв.м.,1,3 кв.м., балкони 2,0 кв.м.,1,6 кв.м. Після видачі спірного наказу УЖКГ виконкому Рівненської міської ради № 703 від 12.10.2016 року ОСОБА_1 було позбавлено частини приміщення, яке йому було виділено згідно ордеру від 01.09.2005 року, а саме загальної площі 45,7 кв.м. Він вже не міг користуватись спільними приміщеннями , так як право власності перейшло до ОСОБА_2 , який став власником 19/100 усього блоку в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що спірний наказ прийнятий з порушеннями, оскільки ОСОБА_2 не мав права на приватизацію, адже: договір найму відсутній; в ордері на ім`я ОСОБА_2 не зазначено приміщення, в яке він був вселений; неправильно визначено правову природу приміщень; штучно збільшено площу, яка надавалася ОСОБА_2 ; розрахунки площ виконанні з помилками. Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати) кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів. Право на приватизацію кімнат у гуртожитках державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих гуртожитках (абз. 2 п. 4 ст. 5 Закону в редакції, яка діяла до 30.09.2011 р.).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 10 ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир, житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 5 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 має правовий статус гуртожитку блочного типу.

В блоці на четвертому поверсі 5-ти поверхового гуртожитку по АДРЕСА_1 були вселені та проживають: позивач з сім`єю ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) - кімната НОМЕР_1 згідно ордеру № 32 від 10.09.2001р., та ордеру № 52 від 01.09.2005р. (а.с.7,10), ОСОБА_4 - кімната НОМЕР_2 , ОСОБА_2 - кімната НОМЕР_3 згідно ордеру № 2 від 10.09.2001р. (а.с.19), ОСОБА_3 - кімната в„– НОМЕР_4 згідно ордеру № 26 від 10.09.2001р. (а.с.62).

В блоці є ряд допоміжних приміщень спільного користування для обслуговування мешканців даних кімнат, а саме: кухня 11,0 кв.м., душова 1,5 кв.м., коридори 5,1 кв.м., 15,1 кв.м.,3,1 кв.м., умивальня 2,0 кв.м., туалети 1,1 кв.м., 1,1 кв.м.,1,0 кв.м., підсобні приміщення 0,6 кв.м.,1,8 кв.м.,1,3 кв.м., балкони 2,0 кв.м.,1,6 кв.м.

15 липня 2016 року управлінням забезпечення надання адміністративних послуг видана довідка за вих.№ 10165 про склад сім`ї наймача кімнати (кімнат) в гуртожитку (блочного, секційного типу) та займані ними приміщення блок (секція) 34,32,47,30, з якої вбачається, що ОСОБА_2 займає 1 житлову кімнату площею 11,4 кв.м., ОСОБА_4 займає 1 житлову кімнату площею 11,4 кв.м., ОСОБА_3 займає 1 житлову кімнату площею 11,3 кв.м., ОСОБА_1 займає 2 житлові кімнати площею 26,3 кв.м. Блок має приміщення спільного користування: кухню - 11,0 кв.м., душеву -1,5 кв.м., вбиральню - 3.2 кв.м., умивальник - 2,0 кв.м., підсобна - 3,7 кв.м.

12 жовтня 2016 року управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради було видано наказ № 703 Про передачу житла у приватну власність , яким затверджено розрахунки та задоволено прохання про передачу безоплатно у приватну власність державного житла мешканцям, згідно п.2 ст.5 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та нараховані суми житлових чеків за недостатню площу.

Згідно до додатку № 2 до даного наказу серед осіб, яким надавалося право на приватизацію було зазначено ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 на займане житло, загальною площею 15,70 кв.м. (а.с.67)

На підставі зазначеного наказу та додатку № 2 до нього КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації 23 серпня 2016 року виготовлено технічний паспорт ОСОБА_2 , згідно якого технічна характеристика виділеного йому у власність приміщення складалася з жилої кімнати № 34 / 1 площею 11,4 кв.м., що становить 19/100 частки власності, та з підсобних приміщень спільного користування: кухні площею 11,0 кв.м., душевої площею 1,5 кв.м., коридору без зазначення площі, умивальні площею 2,0 кв.м., туалетів площею 1,1 кв.м., 1,1 кв.м.,1,0 кв.м., підсобних приміщень площею 0,6 кв.м.,1,8 кв.м.,1,3 кв.м., балконів площею 2,0 кв.м.,1,6 кв.м. (а.с.17,18).

Розрахунки по обчисленню площі жилого блоку 30,32,34,47 в гуртожитку на АДРЕСА_1 , були проведені згідно до додатку №1 наказу від 16.12.2009 року №396 міністерства з питань житлово-комунального господарства Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян , згідно якого ОСОБА_2 в площі жилого блоку 30,32,34,47 в гуртожитку на АДРЕСА_1 належало 19/100 частин вказаного приміщення.(а.с.105)

12 жовтня 2016 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право приватної спільної часткової власності на 19/100 частин жилого блоку 30,32,34,47 (кімната 34) в гуртожитку на АДРЕСА_1 , свідоцтво видане управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с.51).

06 січня 2016 року свідоцтво про право приватної спільної часткової власності на 19/100 частин жилого блоку 30,32,34,47 (кімната 47) в гуртожитку на АДРЕСА_1 , видане управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, отримала співмешканка блоку ОСОБА_3 (а.с.52).

Дане свідоцтво видане згідно технічного паспорту, виготовленого 27 жовтня 2015 року КП Рівненським МБТІ технічна характеристика виділеної їй у власність площі складалася з жилої кімнати №47/1 площею 11,3 кв.м. та з підсобних приміщень спільного користування кухні площею 11,0 кв.м., душевої площею 1,5 кв.м., коридору без зазначення площі, умивальні площею 2,0 кв.м., туалетів площею 1,1 кв.м., 1,1 кв.м.,1,0 кв.м., підсобних приміщень площею 0,6 кв.м.,1,8 кв.м.,1,3 кв.м., балконів площею 2,0 кв.м.,1,6 кв.м. (а.с.52,53).

29 квітня 2016 року свідоцтво про право приватної спільної часткової власності на 19/100 частин жилого блоку 30,32,34,47 (кімната 32) в гуртожитку на АДРЕСА_1 , видане управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради отримала співмешканка блоку ОСОБА_4 (а.с.50).

Дане свідоцтво видане згідно технічного паспорту, виготовленого 12 квітня 2016 року КП Рівненським МБТІ технічна характеристика виділеної їй у власність площі складалася з жилої кімнати НОМЕР_5 площею 11,4 кв.м. та з підсобних приміщень спільного користування ідентично виділених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

08 лютого 2017 року свідоцтво про право приватної спільної часткової власності на 144/1000 частин жилого блоку 30,32,34,47 (кімната 30/1 та 30/2) в гуртожитку на АДРЕСА_1 , видане управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради отримав позивач ОСОБА_1 , на 143/1000 частин отримала ОСОБА_5 , дружина позивача та на 143/1000 частин отримав ОСОБА_6 , син позивача (а.с.82)

Позивачу та членам його сім`ї свідоцтво про право спільної часткової власності видавалося на підставі технічного паспорту, виготовленого 20 грудня 2016 року КП Рівненським МБТІ технічна характеристика виділеної їм у власність площі складалася з жилої кімнати НОМЕР_1/1 площею 13,2 кв.м., жилої кімнати НОМЕР_1/2 площею 13,1 кв.м., балкону площею 2,6 та з підсобних приміщень спільного користування: кухні площею 11,0 кв.м., душевої площею 1,5 кв.м., коридору без зазначення площі, умивальні площею 2,0 кв.м., туалетів площею 1,1 кв.м., 1,1 кв.м.,1,0 кв.м., підсобних приміщень площею 0,6 кв.м.,1,8 кв.м.,1,3 кв.м., балконів площею 2,0 кв.м.,1,6 кв.м. (а.с.82,83,84).

Правовстановлюючі документи на спірне помешкання підтверджують, що кожен з мешканців блоку є власником жилої кімнати (кімнат) та всі вони є співвласниками підсобних приміщень спільного користування, а саме: кухні, душевої, умивальні, туалетів, підсобних приміщень, балконів - пропорційно належним їм часткам у власності, та спростовує доводи апеляційної скарги щодо помилкового встановлення судом суті спірних правовідносин, невірного визначення площі спірного помешкання.

Покликання ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, щодо помилкового визначення загальної площі блоку 30,32, 34, 47 у розмірі 83,7 кв.м апеляційним судом відхиляються як такі, що не підтверджені належними доказами та суперечать фактичним обставинам справи. Так, із плану жилого блоку 30,32,34,47 вбачається, що загальна площа жилого блоку у розмірі 83,7 кв.м. підрахована без врахування розмірів коридорів - 5,1 кв.м., 15,1 кв.м., 3,1 кв.м., які не входили до об`єктів приватизації. Доводи апелянта про те, що спірна кухня площею 11,0 кв.м. була виділена лише йому у користування згідно договору найму житла в гуртожитках від 01 вересня 2005 року спростовуються самим текстом договору, пунктом 4 якого визначено, що кухня належить до спільної нежитлової площі, а також вищевказаним правовстановлюючим документам, які підтверджують, що приміщення кухні розміром 11,0 кв.м. передане у спільне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 відповідно до їх часток у праві часткової власності, визначених у свідоцтвах про право власності.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд також враховує лист Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради № 1952 від 09 грудня 2015 року, яким позивачу роз`яснено, що йому надано житлову площу в розмірі 25,8 кв.м., загальну 45,7 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_1 . Даний гуртожиток - це гуртожиток блочного типу. Жилий блок (секція) у гуртожитку - жиле приміщення, яке складається із декількох жилих кімнат, мешканці яких користуються спільно підсобними приміщеннями.

Відповідно до п.5 статті 1-1 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків жилий блок чи жила секція у гуртожитку - жиле приміщення у гуртожитку, що складається з декількох (двох і більше) жилих кімнат, мешканці яких мають змогу користуватися допоміжними приміщеннями у гуртожитку. Належність відповідних приміщень до жилого блоку чи жилої секції визначається проектною документацією на гуртожиток.

Згідно пункту 6.2 Наказу від 16 грудня 2009 року №396 Міністерства з питань житлово-комунального господарства Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян , а саме у комунальній квартирі, жилому блоці (секції) у гуртожитку, де мешкають два і більше наймачі, загальна площа, що передається у власність громадян, визначається як сума площ займаних наймачами жилих кімнат (з урахуванням відповідних коефіцієнтів площі розташованих у них веранд, засклених балконів, лоджій, холодних комор, відкритих балконів, лоджій та терас) та площі підсобних приміщень, яка розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат.

Таким чином, мешканцям блоку було надано житлову площу в блоці 30,32,34,47 в гуртожитку по АДРЕСА_1 згідно ордерів, виданих Рівненським РТП АТВТ, і складалося з площ займаних наймачами жилих кімнат (з урахуванням відповідних коефіцієнтів площі розташованих у них веранд, засклених балконів, лоджій, холодних комор, відкритих балконів, лоджій та терас) та площі підсобних приміщень, яка розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат (а.с.7, 10, 19, 62).

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом

на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 червня 2019 року.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н. М.

Судді: підпис Бондаренко Н. В.

підпис Хилевич С. В.

Копія вірна:

суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.