Постанова

від 25.06.2019 по справі 480/770/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.06.19

22-ц/812/1066/19

Єдиний унікальний номер судової справи: 480/770/18

Провадження № 22-ц/812/1066/19

Категорія 54 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Негрута І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Войнаровського М.М., в приміщені цього ж суду того ж дня о 10 год. 07 хв., дата складення повного судового рішення 08 квітня 2019 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дікергофф Транспорт Україна про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

19 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дікергофф Транспорт Україна (далі ТОВ Дікергофф Транспорт Україна ) про визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення, поновлення на посаді водія автотранспортних засобів Миколаївської філії ТОВ Дікергофф Транспорт Україна , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 9 493 грн. 33 коп.

Позивач зазначав, що працював у відповідача на посаді водія автотранспортних засобів Миколаївської філії ТОВ Дікергофф Транспорт Україна (далі - МФ ДТУ).

Наказом керівника підприємства ТОВ Дікергофф Транспорт Україна від 19 березня 2018 року № ДТ000000073-НИ-0000437 його звільнено з посади з підстав, передбачених п.4 ст. 40 КЗпП України за вчинення прогулу без поважних причин.

Посилаючись на недоведеність факту вчинення прогулу без поважних причин, позивач просив про скасування наказу, поновлення його на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву, представник відповідача посилався на безпідставність позовних вимог та дотримання чинного трудового законодавства при звільненні позивача.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що знайшов підтвердження факт прогулу позивача без поважних причин, що могло бути підставою для розірвання з ним трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що звільнення здійснено незаконно, підстави для виплати середнього заробітку наявні, а суд цих обставин в достатній мірі не врахував, внаслідок чого висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та наданим доказам.

-2-

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність її доводів, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах оскарження, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приписами ст. ст. 139-140 КЗпП України визначено, що дисциплінарним проступком є будь-яке порушення трудової дисципліни вчинене з вини працівника.

Прогулом, відповідно до вимог п.4 ст.40 КЗпП України вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Стягнення за порушення трудової дисципліни, згідно з вимогами ст. 149 КЗпП України, застосовуються лише за наявності винної поведінки працівника.

Перелік трудових обов`язків, недотримання чи не виконання яких може бути підставою для застосування стягнень визначається посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, або приписами Статуту чи Положення Про дисципліну у разі, якщо діяльність установи, підприємства регулюється саме цими локальними нормативними актами.

Зокрема, пункти 1.3, 1.4, 2.3, 2.6, 2.13-2.14 Робочої інструкції водія вантажного автомобіля, затвердженої директором Миколаївської філії ТОВ Дікергофф Транспорт Україна від 15 листопада 2017 року передбачають, що наказом по філії за водієм закріплюється автомобіль. При виробничій необхідності здійснюється переміщення водія на інший транспортний засіб філії новим наказом.

Водій вантажного автомобіля підпорядковується адміністративно директору філії, з питань технічної експлуатації (ремонту) автомобіля - механіку філії.

Водій вантажного автомобіля зобов`язаний: визначати несправності в роботі автомобіля. Виконувати роботи з щоденного технічного обслуговування автотранспортного засобу. Дотримуватись вимог виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, правил охорони праці, промислової безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки.

Заправляти автотранспортні засоби паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. Оформлювати дорожню документацію.

Водій автомобіля несе відповідальність за невиконання діючої робочої інструкції. Недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку і правил охорони праці (п.4.1 - 4.2 Робочої інструкції).

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Дікергофф Транспорт Україна працівники товариства зобов`язані працювати чесно і сумлінно, дотримуватись трудової дисципліни та цих Правил, ефективно використовувати свій робочий час, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації та своїх безпосередніх керівників (п.3.1 Правил).

Час початку і закінчення роботи, перерва для приймання їжі з урахуванням виробничої необхідності визначене у дві зміни, 1 зміна з 08 - 00 до 17 - 00 год. обідня перерва з 12 -00 до 13 - 00 та 2 зміна з 16 - 00 до 24 - 00, обідня перерва з 20 - 00 до 21 -00 (п. 5.2 Правил).

До початку роботи кожний працівник зобов`язаний зробити відмітку свого приходу на роботу, а по закінченні робочого часу - про залишення роботи в порядку встановленому в Товаристві (п.5.5 Правил).

Відповідно до приписів п.7.1 Правил порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного або громадянського впливу, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

-3-

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 180-к від 19 грудня 2016 року т.в.о. директора Миколаївської філії Дікергофф Транспорт Україна позивача призначено на посаду водія з 20 грудня 2016 року (а.с.10).

Згідно Розділу 2 Положення про Миколаївську філію ТОВ Дікергофф Транспорт Україна (далі за текстом - підприємство) філія є структурним відокремленим підрозділом підприємства та не є юридичною особою.

Особи, що прийняті на роботу філії, є працівниками підприємства (п. 8.1 Положення).

Розпорядженням в.о. директора МФ ДТУ ОСОБА_3 від 05 березня 2018 року у зв`язку з виробничою необхідністю та ремонтом автомобіля МВ д/н НОМЕР_1 тимчасово закріплено водія ОСОБА_1 за автомобілем МАN д/н НОМЕР_2 для перевезення тари з 06 березня 2016 року (а.с.85 т.1).

Саме такого змісту розпорядження позивач отримав подорожній лист № 3854282 від 06 березня 2018 року та був допущений до роботи (а.с. 8 т.1).

Автомобіль МАN д/н НОМЕР_2 знаходився не на території товариства, а на території Югцемент філія ПРАТ Дікергофф Цемент Україна , що належить останньому, з яким відповідач уклав договір оренди нерухомого майна від 03 січня 2017 року. Територією ТОВ Дікергофф Транспорт Україна для здійснення діяльності філії є частина приміщень пожежного депо та прилегла до нього територія, розташовані за межами території Югцемент філія ПРАТ Дікергофф Цемент Україна (а.с.86 - 120 т. 1).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції з охорони праці № 1 для водія транспортного засобу філії, постійним робочим місцем водія є кабіна автомобіля, а також зона обслуговування автомобіля.

06 березня 2016 року приблизно о 8 годині, прибувши на робоче місце - до автомобіля МАN д/н НОМЕР_2 , позивач повідомив в.о. директора філії ОСОБА_3 про відмову в виїзді на маршрут у зв`язку з технічною несправністю автомобіля.

Приблизно о 8 годині 15 хвилин в присутності в.о. директора філії ОСОБА_3, водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , позивач відмовився надати пояснення по факту відмови від виїзду на маршрут автомобіля про що складено акт №1 (а.с. 135 т. 1).

У зв`язку з цим, в.о. директора філії ОСОБА_3 в присутності зазначених водіїв, видав усне розпорядження про передачу (закріплення) такого автомобіля за водієм ОСОБА_6 та направлення позивача на територію відповідача в розпорядження старшого механіка ОСОБА_7 для проведення регламентних та поточних ремонтів техніки на філії.

О 9 год. 15 хв. вказані усні розпорядження в.о. директора філії ОСОБА_3 були оформлені письмово розпорядженнями № 3 від 06 березня 2018 року та № 4 від 06 березня 2018 року відповідно (а.с. 140-141 т.1).

Автомобіль МАN д/н НОМЕР_2 вже під керуванням водія ОСОБА_6 був поданий на навантаження вантажу (цементу) об 11 год. 08 хв. (а.с. 136- 137 т.1)

Не дивлячись на це, о 08 год. 32 хв. ОСОБА_1 покинув територію замовника та без поважних причин не прибув на територію відповідача в розпорядження старшого механіка ОСОБА_7

О 09 год. 47 хв. позивач повернувся на територію замовника та приблизно о 10 год. був ознайомлений з письмовим розпорядженням № 04 від 06 березня 2018 року, але від підпису про ознайомлення з ним відмовився, про що був складений акт (а.с.142 т. 1).

У зв`язку з відсутністю позивача на роботі 06 березня 2018 року з 08 год. 30 хв. до 10 год., техніком ОСОБА_8 в присутності в.о. директора філії ОСОБА_3 , механіка ОСОБА_7 та техніка - нормувальника ОСОБА_9 , було складено акт № 1/1 про відсутності працівника на роботі (а.с. 143 т. 1).

-4-

Відповідно до даних реєстрації пропускної системи замовника, позивач о 10 год. 31 хв. покинув територію замовника та не знаходився на робочому місці без поважних причин.

О 12 год. 29 хв. позивач повернувся на територію замовника та лише приблизно о 13 год. 20 хв. з`явився на території відповідача. Про відсутність позивача на роботі 06 березня 2018 року з 10 год. 00 хв. до 13 год. 15 хв., техніком ОСОБА_8 в присутності в.о. директора філії ОСОБА_3., водіїв ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 було складено акт № Ѕ про відсутність позивача на роботі (а.с.144 т.1).

Позивач подав до канцелярії філії заяву на ім`я генерального директора ОСОБА_12 (вхідний №03 від 06 березня 2018 року) про прибуття на роботу о 08 год. та технічну несправність автомобіля, а в 16 год. 15 хв. покинув територію відповідача без поважних причин про що техніком ОСОБА_8 в присутності в.о. директора філії ОСОБА_3 ., механіка ОСОБА_13 , нормировщика ОСОБА_9 було складено акт №2/1 про відсутність працівника на роботі (а.с. 145 т. 1).

У період з 07 березня 2018 року по 16 березня 2018 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному (а.с.146 т.1).

Зі змісту акту про відмову від надання письмових пояснень про відсутність на роботі від 19 березня 2018 року позивач відмовився надати пояснення щодо причин його відсутності на роботі більше трьох годин 06 березня 2018 року (а.с.147 т.1).

Наказом керівника підприємства ТОВ Дікергофф Транспорт Україна від 19 березня 2018 року № ДТ000000073-НИ-0000437 ОСОБА_1 звільнено з посади з підстав, передбачених п.4 ст. 40 КЗпП України за вчинення прогулу без поважних причин.

Таким чином встановлено, що позивач залишивши своє робоче місце, без поважних причин, знаходився поза територією відповідача, де він відповідно до трудових обов`язків повинен був виконувати доручену йому роботу та був відсутнім на роботі 06 березня 2019 року (без урахування обідньої перерви) сумарно 4 год. 15 хв. (з 08 год. 30 хв. до 10 год., з 10 год. до 12 год., та з 16 год. 15 хв. до 17 год.).

Зазначені обставини підтверджуються вищезазначеними актами про відсутність працівника на роботі 06 березня 2019 року, послідовними та узгодженими між собою показами допитаних судом свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , кожен з яких підтвердив зміст підписаних ним актів, щодо ознайомлення позивача, як з усним, так і письмовим розпорядженням в.о. директора філії ОСОБА_3 про направлення позивача на територію відповідача в розпорядження старшого механіка ОСОБА_13 для проведення регламентних та поточних ремонтів техніки та про відсутність позивача на роботі 06 березня 2018 року більше трьох годин протягом робочого дня. Матеріали справи та надані до суду першої інстанції характеризуючи позивача письмові докази свідчать про те, що при звільненні керівником відповідача дотримано вимог ст. 149 КЗпП України щодо вибору виду стягнення з врахування ступеня вини працівника, тяжкості порушення, обставин його вчинення та попередньої роботи.

При цьому в наказі № ДТ000000073-НИ-0000437 від 19 березня 2018 року правильно зазначені підстави розірвання трудового договору (контракту) з посиланням на відповідну норму трудового законодавства.

Доводи позивача щодо виконання трудових обов`язків у повній відповідності до приписів робочої інструкції водія, його повідомлення про несправність закріпленого за ним автомобіля, відсутність на роботі 06 березня 2018 року лише протягом 2 год. 15 хв. робочого часу, та відсутності його вини у порушенні трудової дисципліни та трудових обов`язків під час роботи, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

-5-

Робоча інструкція водія та відомчі нормативні акти, вимоги яких позивач повинен знати, зобов`язують водія визначати не тільки несправності в роботі автомобіля, а й виконувати розпорядження адміністрації та своїх безпосередніх керівників.

Самі по собі виписаний подорожній лист та заява позивача адресована генеральному директору товариства від 06 березня 2018 року про прибуття на роботу цього дня о 08 год. та про несправність закріпленого за ним автомобіля не є поважною причиною його відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Інших обставин поважності причин своєї відсутності на робочому місці позивач не зазначив.

Ухвалюючи висновок про доведеність факту скоєння прогулу без поважних причин, суд згідно вимог ст. ст. 81, 263 ЦПК України, при оцінці доказів підставно надав перевагу поясненням та доказам відповідача та відмітці в актах щодо часу відсутності позивача без поважних причин на роботі, взявши до уваги наведену сукупність доказів, які спростовують пояснення позивача стосовно обставин відсутності його на робочому місці та періоду такої відсутності.

При цьому, суд вірно звернув увагу на те, що пояснення позивача щодо обставин та часу свого прибуття на територію відповідача, спростовуються, як письмовими доказами у вигляді актів працівників товариства, так і їх показами в якості свідків щодо підтвердження ними змісту складених актів про відсутність позивача на робочому місці.

Якими доказами спростовуються ці докази надані відповідачем позивач не зазначив.

Таким чином, при вирішенні справи суд належним чином врахував наведені обставини справи, наявній сукупності доказів дав належної оцінки і за таких обставин висновки рішення суду першої інстанції про правомірність припинення трудових відносин з позивачем та відсутність підстав для його поновлення на посаді і задоволення решти позовних вимог, є законними та обґрунтованими, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосереднього до Верхового Суду у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Л.М. Прокопчук

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складений 25 червня 2019 року.