Ухвала

від 25.06.2019 по справі 522/10844/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10844/18

Провадження № 1-«кс»/522/12013/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 32018160000000026 від 15.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 05.06.2019 року на предмети, документи, грошові кошти та товарно-матеріальні цінності, які були вилученні 22.05.2019 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; магазин (торгове приміщення) № 2288, а саме:

?записна книжка з обкладинкою чорного кольору на якій міститься запис «Notebook»;

?зошит переважно зеленого кольору з чорновими записами;

?записна книжка з червоною обкладинкою в якій містяться чорнові записи;

?записна книжка з рожевою обкладинкою в якій містяться чорнові записи;

?накладні на яких містяться записи щодо покупців, виду товару та об`єму за 2019 рік на 591 арк.;

?зошит з чорновими записами;

?накладні на яких містяться записи щодо покупців, виду товару та об`єму за 2018 рік на 1960 арк.;

?чорнові записи;

?записна книжка темно-синього кольору з чорновими записами;

?папка швидкозшивач в якій містяться реєстраційні та податкові документи ОСОБА_4 , договір оренди, трудові договори, всього на 49 арк.;

?банківські картки «Приват Банк» у кількості 4 штуки з номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

?грошові кошти у сумі 14917, 00 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень;

?тканина у кількості 123 (сто двадцять три) рулони.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що арешт накладенонеобґрунтовано,оскільки зазначеніречі неє доказомзлочину тане маютьжодного відношеннядо кримінальногопровадження,в рамкахякого булоприйнято рішенняпро арештмайна тасам ОСОБА_4 не є підозрюваним за кримінальним провадженням № 32018160000000026 від 15.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В судове засідання заявник не з`явився, надавши заяву, згідно якої вимоги за клопотанням підтримує та просить провести судове засідання без його участі.

Слідчий чи прокурор в судове засідання не з`явились. Згідно заяви старшого слідчого ОВС ВРКПСУ ФРГУ ДФСв Одеськійобласті ОСОБА_5 , остання просить клопотання про скасування арешту розглядати без її участі.

Дослідивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданихматеріалів вбачається,що впровадженні СУФР ГУДФС вОдеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 32018160000000026 від 15.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2019 року, клопотання старшогослідчого зОВС ВРКПСУ ФРГУ ДФСв Одеськійобласті ОСОБА_5 про арешт майна, задоволено та накладено арешт на предмети, документи, грошові кошти та товарно-матеріальні цінності, які були вилученні 22.05.2019 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ; магазин (торгове приміщення) № 2288, а саме: записна книжка з обкладинкою чорного кольору на якій міститься запис «Notebook»;зошит переважно зеленого кольору з чорновими записами; записна книжка з червоною обкладинкою в якій містяться чорнові записи; записна книжка з рожевою обкладинкою в якій містяться чорнові записи; накладні на яких містяться записи щодо покупців, виду товару та об`єму за 2019 рік на 591 арк.;зошит з чорновими записами; накладні на яких містяться записи щодо покупців, виду товару та об`єму за 2018 рік на 1960 арк.;чорнові записи; записна книжка темно-синього кольору з чорновими записами; папка швидкозшивач в якій містяться реєстраційні та податкові документи ОСОБА_4 , договір оренди, трудові договори, всього на 49 арк.;банківські картки «Приват Банк» у кількості 4 штуки з номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; грошові кошти у сумі 14917, 00 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень; тканина у кількості 123 (сто двадцять три) рулони.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 9 КПКпід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силуст. 16 КПКпозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченомуКПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленоїКонституцією Українигарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на приписи п.18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 не є підозрюваним за кримінальним провадженням №32018160000000026 від 15.03.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого прийнято рішення про арешт майна, тобто не належить до кола осіб, наведених у ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, вважаю, що на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення у вигляді арешту майна, потреба узастосуванні заходузабезпечення,у виглядіарешту на вищезазначене майно, відпала та арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2019 року, підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 32018160000000026 від 15.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України задовольнити.

Арешт,накладений напідставі ухвалислідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2019 року на предмети,документи,грошові коштита товарно-матеріальніцінності,які буливилученні 22.05.2019в ходіпроведення обшукуза адресою: АДРЕСА_1 ;магазин (торговеприміщення)№ 2288,а саме:записна книжказ обкладинкоючорного кольоруна якійміститься запис«Notebook»;зошитпереважно зеленогокольору зчорновими записами;записна книжказ червоноюобкладинкою вякій містятьсячорнові записи;записна книжказ рожевоюобкладинкою вякій містятьсячорнові записи;накладні наяких містятьсязаписи щодопокупців,виду товарута об`ємуза 2019рік на591арк.;зошитз чорновимизаписами;накладні наяких містятьсязаписи щодопокупців,виду товарута об`ємуза 2018рік на1960арк.;чорновізаписи;записна книжкатемно-синьогокольору зчорновими записами;папка швидкозшивачв якіймістяться реєстраційніта податковідокументи ОСОБА_4 ,договір оренди,трудові договри,всього на49арк.;банківськікартки «ПриватБанк» укількості 4штуки зномерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;грошовікошти усумі 14917,00(чотирнадцятьтисяч дев`ятсотсімнадцять)гривень;тканина укількості 123(стодвадцять три)рулони скасувати,та зобов`язатислідчого,в провадженніякого перебуваютьматеріали кримінальногопровадження №32018160000000026від 15.03.2018року,за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.212КК України,повернути зазначенемайно володільцю ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

25.06.2019